Нове покоління українських підприємців будує бізнес одразу для кількох країн
Як зазначає expert.in.ua, підприємець В'ячеслав Лисенко, який роками працює з міжнародними ринками та логістикою, вважає цю зміну мислення однією з найпомітніших тенденцій у сучасному українському бізнес-середовищі.
За словами Лисенка, ще донедавна питання виходу на зовнішні ринки зазвичай виникало лише тоді, коли компанія вже досягала суттєвого масштабу вдома. Сьогодні ж міжнародний напрямок часто закладається в бізнес-модель ще на етапі створення продукту. Україна при цьому залишається місцем, де формується команда, перевіряється життєздатність ідеї та народжується сам продукт, — але потенційний ринок збуту з самого початку сприймається значно ширше за кордони однієї країни.
Такий зсув значною мірою став можливим завдяки інфраструктурі, яка за останні роки суттєво скоротила дистанцію між невеликим виробником і покупцем за кордоном. Соціальні мережі, міжнародні платіжні системи, маркетплейси та розвинена транскордонна логістика дали малому бізнесу інструменти, які раніше були доступні переважно великим компаніям. Особливо помітно це серед невеликих виробників одягу, косметики, товарів для дому та нішевих дизайнерських брендів, які починають шукати покупців за кордоном практично одночасно з розвитком продажів у себе вдома.
Водночас Лисенко наголошує: кілька випадкових замовлень з-за кордону — це ще не міжнародний бізнес. Компанія, яка справді планує працювати на кількох ринках одночасно, має забезпечити стабільну якість продукту, передбачувані терміни доставки, зрозумілий сервіс, роботу з поверненнями та підтримку клієнтів із різних країн. Чим ширша географія продажів, тим вищі вимоги до внутрішніх процесів — і саме тут проходить межа між формальним експортом і по-справжньому масштабованою системою.
Це явище, на думку Лисенка, здатне вплинути і на структуру економіки загалом: тисячі відносно невеликих українських компаній, кожна з яких продає за кордон помірні обсяги, у сукупності формують новий сектор — щось на кшталт розподіленого експорту. Робота одразу з кількома ринками знижує залежність бізнесу від попиту в одній країні, створює додаткові джерела виручки та стимулює попит на розвиненішу логістичну й сервісну інфраструктуру.
Змінюється й сам критерій оцінки міжнародного бізнесу. Замість кількості офісів чи складів варто дивитися на те, яку систему будує підприємець уже сьогодні. Невелика команда з двадцяти людей, здатна продавати продукт одразу у п'яти країнах, за словами Лисенка, може мати набагато серйознішу траєкторію зростання, ніж здається на перший погляд — і саме серед таких компаній, що сьогодні відправляють за кордон лише кілька десятків замовлень на місяць, можуть народжуватися майбутні великі європейські бренди.