Кожного року дев’ятого травня вулицями українських міст йдуть ветерани „Великої Вітчизняної війни”. Президент та урядовці виголошують гучні промови, висловлюючи подяку та шану совецьким „воїнам–визволителям”, „воїнам – переможцям над гітлерівською Німеччиною”. Українські діти дарують ветеранам квіти, по телебаченню транслюють старі совецькі фільми про „славетні подвиги совецького солдата”, що визволив Європу від „коричневої чуми”. Але ні урядовці, ні телебачення, ні самі ветерани не кажуть про всі „подвиги” червоноармійців у „визволеній Європі” та в самому повоєнному СССР.
