Polish translation unavailable for “Cambridge Analytica” використала модні смаки людей, щоб допомогти Трампу отримати владу.

Comments

Андрій Ясун's picture

То якби ці соціальні технології використали демократи, то це було би правильно? А для Трампа це - зловживання!? Московська пропаганда теж вважає свою позицію у світі правильною, та менш антагоністичною вона від цього не стане.

Si vis pacem, para bellum

Ігор Каганець's picture

Дуже цікава ідея - просувати ідеологію разом з відповідною модою. Беремо на замітку.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Володимир Федько's picture

Чого тільки не придумають, щоб відволікти увагу від головного факту - Трамп переміг тому. що світу набридли ліваки і світ рухається вправо!

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зірка Вітошинська's picture

Ця сьогоднішня смакова технологія нагадує мені наші маслосоюзи початку ХХ ст., які використовували гасло "свій до свого по своє" (ми любимо нашу сметану, наші сири*..., які приносять нам прибутки, підтримують нашу традицію, нашу Справу, МОВУ...).

* Знаково, що "СИР" означав "український сир". Недаром це слово, і слово "СИРИЙ" - одного грона!

Тому що наші люди колись сиру НЕ ВАРИЛИ : ось нам ЖИВИЙ приклад смаково-філософсьсько-господарської цілісности, яку ми, в "Народному Онлядачі" й "Гартленді" собі повертаємо (необізнані гобіти наш сир досі називають якимсь "творохом", а перероблений сир - "українським сиром"
- перекручення понять).

А за цим ціла філософська й господарська культура...
і її сила!

Два життєві приклади :

1) покоління моїх батьків зберегло у діяспорі слово "сир" як СИНОНІМ саме "УКРАЇНСЬКОГО сиру".
Наші мами дуже жалували, що їхні вареники
(з картоплею і сиром) не такі смачні, як в Україні.

Тому вони, на очах своїх дітей, ставили молоко (ще тоді непастеризоване!) на сонце, аби скисло, і через марлю видобували зі сирватки СИР. Таким чином, вони намагалися наблизити вид і смак сиру до домашнього...

До речі, картопляно-сирові вареники витіснили з українського стравопису УССР (за вийнятком рідкісних селян, які їх ревно зберегли). Я сама на тому переконалася - в ресторанах великих міст про таких не чули десь до 2004 р.;

2) (українського) СИРУ НЕ ЗНАЛИ НАВІТЬ У ФРАНЦІЇ**, яка пишається своїми ~ 320-тьма...

** Сміховинка, взята зі життя: яких 15 років тому,
у посольстві Франції, у Києві, святкують молоде "Божолє". Там - світові знаменитості Києва.

До вина подають всілякі сири : це ж дипломатична нагода гордої Франції просунути свою господарську культуру.
Дружина культурного аташе тягне мене за рукав : "Зірко, швидше, знайомся з найпошуканішим сиром, бо зараз його розберуть". Ледве пропхавшись, дивлюся й смакую: це ж НАШ СИР!!!
Я ледь не захлиснулася від сміху, і... радости за його загальний успіх!

Смакова технологія - не нова практика. Тим більше, коли йдеться про виклик: зберегти свою культуру перед новітнім затопленням націй.

Тільки сьогодні ця практика вживає модерніші технології, в умовах новітніх воєн. Добре, Влодку, що про неї згадав.

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !