Патріотичний архетип сучасності категорично відкидає букет рекламованих принад, покликаних зомбувати молоде покоління з метою подальшого його перетворення на пасивну електоральну масу, здатну діяти лише в запропонованих залаштунковими ляльководами світоглядних межах. Коли крок праворуч каратиметься стратою. Неприхована популяризація наркотичного бачення довкілля, моральних та фізіологічних збочень, дегенеративного мистецтва є злом, що потребує викорінення. Тому головним завданням виховання молодих українців є плекання модернизованого, адаптованого до сучасності правого стилю існування та боротьби.

ХХ століття дало чимало прикладів принципової відмови соціально та національно активної молоді від нав‘язуваних системою принципів лояльності до факту її існування. Герої Крут, ОУН, УПА, Залізна Гвардія, Дивізія СС Галичина, Skrewdriver, Combat-18, Blood & Honour... Їх намагаються замовчувати, а якщо не вдається, то істерично паплюжать, гидко здригаючись у припадках звироднілої ненависті. Схоже, що метою темних деструктивних сил є викорінення всього здорового та життєспроможного, не позначеного чорною міткою виродження. Виходячи з цього єдиним тактичним напрямом протидії видається фронтальність взаємодії вертикалі тих, хто усвідомлює жахливість наслідків продовження та прогресування розвитку того, чому свідками ми є. Розуміння, сприяння, лояльність.

Наскільки подібний адекватний підхід є небезпечним для опонентів, засвідчує їхня доволі оперативна реакція на поширення останнім часом в Україні правого молодіжного руху. Через кого провадиться лінія на дискредитацію? Придивіться уважніше: коли під партійним прапором ви бачите по жлобські вбраного прибомжованого суб’єкта з ознаками легкої дебільності, будьте впевнені - на це пішло добро згори. Значить саме так і саме в цьому місці, перед телекамерою, це і має бути. Ототожнивши у масовій свідомості патріотичні сили з совдепівсько-реперівським симбіозом турецького виготовлення, антиукраїнські впливові елементи прагнуть зробити його відразливим та непривабливим.

Неабияку увагу права українська молодь має приділяти власному іміджу, що його компоненти не є великим секретом. Очікувана реакція: сукупний позитив, і як наслідок - бажання долучитися до руху, чи принаймні виправдовувати всі дії його представників.

Величезну роль каталізатора та акумулятора відповідних колективних настроїв відіграє мистецький чинник. Рок-музика є прапором правого спротиву. Рок-концерти патріотичних груп традиційно перетворюються на маніфестації масового самоусвідомлення правоналаштованої молоді. Можна з впевненістю стверджувати, що правий рок-концерт важить більше, аніж 10 мітингів. Кому довелося перебувати на музичних акціях за участю Кому Вниз, Сокири Перуна, Вія, Nachtigall, Whites Load знають, про що йдеться. Важливу виховну місію несе популяризація в школярських, студентських, армійських масах західних авторитетів правої сцени - Skullhead, Brutal Attack, Freikorps, Landser, слов’ян Honor, Orlik, Valaszka Liga. Та першочергово - легендарної групи славної пам’яті Яна Стюарта Skrewdriver.

Доказом єдиноправильності такого підходу до справи є сплеск популярності в найширших колах сучасних правих ідей, базованих на захисті національних, культурних, етнічних та расових цінностей, що піддаються агресивним атакам та нападам з боку професійних недоброзичливців.

Агресивна навала дегенеративного мистецтва, що обслуговує потреби псевдоеліти, викликає обурення та категоричне заперечення заслужених вітчизняних майстрів кіно, театру, оперної сцени, поетів та літераторів. Задля повнокровного функціонування української культури грошей ані у чиновників від держави, ані у спонсорів немає. Натомість для запрошення чергового збоченця вони миттєво знаходяться у будь-якій кількості. Виступають ці створіння у найкращих концертних залах, мають шалену рекламну компанію. У перших лавах надибуємо знайомі характерні профілі держчиновництва та спонсорів. Отже, кошти є. Тільки не для національного мистецтва. Підтримка дегенеративного мистецтва водночас означає знищення мистецтва національного. Права молодь має рішуче стати на захист рідного мистецтва від трупної агресії ненормальних. Акції на захист свого мають носити демонстративний, резонансний характер. Абсолютна більшість народу категорично виступає проти усього ненормального, а тим більше проти нав’язування збочених форм поведінки, справедливо вбачаючи в цьому небезпеку для своїх нащадків.

Об’єктивно найбільший відсоток прихильників правих поглядів є серед скінхедів та деяких угрупувань футбольних фанатів. Сучасний правий рух в Україні позбавлений театралізованої сльозогінної емоційності націонал-демократії. Сучасні молоді неоправі набагато більш холоднокровні, буйні та схильні до ксенофобії внаслідок поступового домінування в громадському житті та на вулицях представників інших цивілізацій, зокрема нелегальних мігрантів.

На арену вийшло нове покоління борців за праву справу, що поєднало в собі холодний практицизм з жорсткою ірраціональністю. В результаті бути патріотом стало весело. Недарма такою популярністю в колах короткостриженої публіки користується пиво. Життя сприймається легко, наче фрагмент, який всупереч всьому все одне колись закінчиться. Головне ж в процесі цього фрагменту встигнути зробити хоча б кілька корисних справ в національних інтересах.

Сучасні політичні процеси багатьма молодими людьми правого табору сприймаються крізь призму вуличної активності, яка дає широкий простір для динаміки, прямого антагонізму, конкретної протидії. В даному разі констатується факт, який об’єктивніший за страусину позу з огляду на його реальність.

Демонстрація власних поглядів на ту чи іншу проблему, демонстрація колективної сили, відчуття ліктю має неабиякий творчий потенціал: історичний календар України рясніє значущими датами, що так чи інакше стануть приводом для проведення масових акцій модернізованого традиційно-консервативного змісту.