Valeriy's blog

Український погляд на Другу світову війну досі не сформований. Ми продовжуємо дивитись на світ російськими очима, точніше – очима сталінської пропаганди. Українські націоналісти робили ставку на перемогу Німеччини й були вільні у своєму виборі.

Я впевнений, що ми переможемо Московію. А чи виживемо як етнос, адже активно порушуємо обидві головні заповіді національного виживання?

Друга світова війна була найважчим випробуванням для українців за всю семитисячолітню історію України, якщо починати цю історію з розквіту на нашій землі давньої Трипільської цивілізації. У 1941 році українців було, якщо вірити радянській статистиці, 41.3 млн. осіб. У 1945 році на момент закінчення Другої світової війни їх було, якщо вірити сучасним українським дослідженням, 27 млн. осіб.

У центрі уваги звичайно залишаються події 1932-33 років. Це – друга лінія оборони московських імперців та їхніх посіпак в Україні. В якості таких посіпак виступають здебільше представники племені професійних істориків, що здобули свої наукові ступені та звання ще у Радянському союзі або невдовзі після його розвалу.

Навіть за оптимістичним прогнозом за сто років Україна втратить приблизно третину свого населення. Без складних математичних розрахунків можна бачити, що за 33 роки після розвалу Радянського союзу нинішнє населення воюючої України становить приблизно половину від 56 млн. осіб, яким воно було у 1991 році.

Взаємодія українців, московитів і хозар я назвав би кривавою для всіх її учасників. Тому доцільно розібратись, наскільки генетично споріднені ці народи. Це дозволяє зробити Математична модель.

Словосполучення «український буржуазний націоналізм» завжди було лайкою в українському інформаційному просторі та, одночасно, звинуваченням радянських судів, за якими люди отримували великі терміни ув’язнення або і смертну кару.

«Більшовики – це не банда розбійників, що напала на російський народ. Більшовизм є не зовнішнім, а внутрішнім для російського народу явищем, його тяжкою духовною хворобою, органічною недугою російського народу. Більшовизм є лише відображенням внутрішнього зла, що живе в нас… Він є лише галюцинацією хворого народного духу» (Микола Бердяєв, російський філософ).

При кожному новому історичному зламі російський народ демонструє одні й ті ж моральні якості. Отже, мова не йде про хворобу, а лише про основний і виключно стабільний його стан.

Найбільша трагедія людства – Друга світова війна, що мала ідеологічний вимір. Це було зіткнення ультраправого націонал-соціалізму, де німецький націоналізм виступав під прикриттям модного тоді серед інтелігенції соціалізму, і ультралівого націонал-комунізму, де російський націоналізм виступав під прикриттям модного тоді серед черні комунізму.