Устав я раненько й вже сонечко довірливо позирало крізь листя на мене, бо щойно викотилося з-за обрію. Я став у дворі на зарошеному спориші й радо проказав Цифрону 22 ( Новий День – Зоря світанку. Сонце усміхається. Промінь в небі виграє. Життя преображається – Творю!).
