Фабула роману проста: міжнародний кіллер Рамірес, українського походження, отримує «державне замовлення» на ліквідацію найбагатшої людини нашої країни. Паралельно цьому колишній штатний снайпер МВС отримує замовлення на вбивство президента держави. Вони беруться за виконання цих замовлень. При цьому Рамірес влаштовується на роботу охоронником.

В чому аналогії з сучасною українською дійсністю? Дуже вже сильно Рамірес схожий за власним характером на вбивцю з «Каравану». Той же абсолютний спокій, той же постійно загнаний до набійника пістолета набій. Те ж вміння миттєво орієнтуватися, приймати рішення і знання психології людей. При цьому останні повідомлення в Інтернеті про те, що в кілера є двійник, дивно співпадає з фабулою роману. Там двійник не, так би мовити, за «фейсом», а за характером і внутрішньою глибинною психологією.

В романі змальовується ситуація, коли якісь ситуаційні прояви в державі, скажімо стрілянина в «Каравані», є насправді відображенням набагато глибших процесів, які відбуваються в суспільстві і влада цього не розуміє. Те, що вона дійсно не здатна второпати за рядовою на її погляд подією глибших тенденцій, для мене тепер уже очевидно. Вона йде примітивним шляхом усталеного пошуку не причин явища, а простого «цапа-відбувайла».

Оголосивши, що вбивцею є Мазурок, якому 38 років, вона розміщує на всіх стовпах фото людини з камери в супермаркеті, якій і 30 років немає.



На правій листівці оголошено, що убивця має 28-32 роки, а на лівій шукають за вбивство людину, якій, як повідомляють, 35-40 років. Чи вони вважають, що після убивства цей чоловік постарів на 10 років від докорів сумління?

В одного вуха стирчать в один бік, а в іншого в другий. Так не буває. Навіть Рамірес, при всіх його геніальних можливостях маскування, не міг за два дні «пришпандорити» собі нові вуха. А те, що Мазурок ховається, то він просто знає в якій країні живе. У нас уже не одного відправили на смерть за злочини, які він не вчиняв. Не даремно ж оголосили, що по можливому кілеру віддали наказ стріляти на ураження.

Не думаю, що «просто так» виник цей вбивця, який носить готовий до застосування пістолет. Варто випадково зачепитися за спусковий гачок будь-де, як зведений пістолет вистрілить сам. Такі люди є хіба що в детективних романах, або в нинішній Україні… І це надзвичайно показово для тих, хто здатний хоча б до елементарного аналізу.

У фантастичному романі «День Незалежності» поява кілерів-двійників знаменувала великі суспільно-політичні зміни в України. Нинішні події теж вказують на це. Влада продовжуватиме шукати умовного «Раміреса», однак в романі описано, як він в’їхав і виїхав з України. При існуючому рівні корупції в нашій державі зробити будь-що, провернути будь-яку аферу, вбити будь-кого і безборонно і безкарно покинути країну – якщо в тебе є гроші – легше легкого.

У романі Рамірес не міг жити інакше як перебуваючи на лезі ножа і при цьому отримував колосальний «кайф». Поцупити гривневу батарейку в гіпермаркеті, попастися і при цьому виплутатися зі здавалося б безвихідної ситуації, було у нього в крові.

Під час обговорення роману «День Незалежності» в Інтернеті один респондент звернувся до мене з запитанням: автор, гдє же Рамірес? Тепер я готовий йому відповісти. Він уже в Україні…

13.10.2012

---

В тему:

Снайпер Рамірес: е-мейл RU в Україні - це маразм

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Афоризми для снайперів. Роман гіперреалістичної фантастики (текст, частина 1)

Роман Петра Масляка «День Незалежності» (текст, частина 2, закінчення)

Книга Петра Масляка «День Незалежності» – кращий подарунок родичам і друзям