Нові санкції США будуть катастрофічними для російського «Лукойлу» на всьому континенті, попереджає колишній керівник компанії. Теоретично вони загрожують змусити «Лукойл» та «Роснефть» продати свої активи та припинити постачання нафти до Європи через нафтопроводи.

Адміністрація президента США Дональда Трампа сформувала розширений санкційний пакет, який може бути застосований проти ключових секторів російської економіки – фінансової системи, нафтогазової інфраструктури та постачання енергоресурсів на світові ринки.

Сполучені Штати вперше за адміністрації Дональда Трампа посилили санкції щодо Росії. Про це було оголошено увечері 22 жовтня. До списку санкцій внесено найбільші нафтові компанії «Роснефть» і «Лукойл». Санкції також торкаються близько 50 дочірніх компаній «Роснефти» та «Лукойлу». Раніше цього місяця ці компанії потрапили під санкції Великої Британії.

23 жовтня Євросоюз остаточно затвердив 19-й пакет санкцій проти Росії за письмовою процедурою. Ухвалення пакета санкцій гальмувала позиція Словаччини, яка вимагала Єврокомісію врахувати її застереження щодо автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння та регулювання цін на енергоносії.

Сенат розпочинає нову кампанію тиску на Росію – набирає обертів великий двопартійний пакет санкцій проти Росії. Двопартійна група сенаторів США наполягає на визнанні Росії державою, що підтримує тероризм, через викрадення українських дітей.

Вторинні санкції – один з інструментів зовнішньої політики, який уже продемонстрував свою ефективність на практиці. Їх застосовують проти третіх сторін (осіб чи компаній), які продовжують співпрацювати з тими, хто вже перебуває під санкціями.

Раніше сенатор-республіканець Ліндсі Грем, його колега-демократ Річард Блументаль і ще 80 співавторів, подали законопроект, який передбачатиме додаткові економічні санкції проти Росії за відмову від перемир’я, зокрема, запровадження 500% мита на товари, що імпортуються з країн, які купують російську нафту. Законопроект мав ухвалити президент США.

Президент США Дональд Трамп продовжив ще на рік режим надзвичайного стану, запроваджений у 2014 році через агресію Росії проти України.

10 січня Міністерство фінансів США ввело санкції проти російських нафтовидобувних компаній «Газпром нефть» і «Сургутнефтегаз», а також проти 183 суден, які відвантажували російську нафту, доходи від продажу якої Москва використовувала для фінансування війни з Україною.

Це сталося після того, як Вашингтон попередив Анкару про наслідки, якщо вона не припинить торгівлю. За останні тижні Анкара скоригувала свою митну систему, щоб заблокувати експорт понад чотирьох десятків категорій товарів американського походження, які Вашингтон і його західні союзники вважають життєво важливими для військових зусиль Москви в Україні.

Двопартійна коаліція в Конгресі стверджує, що чинні правила дозволяють великій американській фірмі підживлювати військову машину Путіна.

Різке падіння цін на нафту, що опустило ціну бареля майже на $10 нижче за закладений до російського бюджету рівень, обіцяє російській скарбниці втрату сотень мільярдів рублів. Із запланованих 11,5 трлн. рублів нафтогазових доходів уряд РФ до кінця року збере не більше 11 трлн.

Нещодавня розгорнута публікація The Financial Times, яка називається "Несподіваний бум споживчих витрат у Росії" знову звернула увагу на "вбивчі" економічні санкції Заходу проти держави-агресора. У низці випадків санкції зіграли на противагу, оскільки стимулювали економіку, призвели до зростання доходів населення і вилилися в споживчий бум.

Документ фактично забороняє імпорт урану з Росії через 90 днів після набуття ним чинності, але дозволяє операторам реакторів продовжувати імпорт до 2028 року, якщо у них немає іншого надійного постачальника.

Заборона діє на низькозбагачений уран, вироблений у Росії, що становить на сьогодні 20%. Москва заробляє на цьому близько $1 млрд на рік. 2023 року Росія заробила на постачаннях урану $1,2 млрд доларів, що на 43% більше, ніж 2022 року.