Майбутню систему соціального захисту визначають не наші економічні фантазії чи уявлення про справедливість, а об’єктивні закони і еволюційна доцільність.

Головну роль у формуванні етичних норм майбутнього суспільства нині відіграють чисто прагматичні спонуки, викликані розвитком інформаційних технологій. Майбутнє за чистими, щирими, чесними, доброзичливими, гармонійними людьми.

Це справді важливе наукове досягнення! Поточні теоретичні дослідження зміни суспільно-економічних формацій відкрили новий інтелектуальний інструментарій прогнозування майбутнього. Постіндустріальна цивілізація буде втіленням природних законів і передовим фронтом еволюційного розгортання Всесвіту.

Зазвичай термін «постіндустріальне» сприймається як щось туманне і багатозначне, пов’язане з далеким майбутнім. Насправді йдеться про доволі точний набір параметрів нової формації, яка ЗАКОНОМІРНО настане після нинішньої «індустріальної». До того ж УСІ зародки нового устрою ми вже спостерігаємо в нашому сьогоденні.

Учора 9.11.2015 на сайт «Народний Оглядач» була здійснена масована DDoS-атака. Це знак згори, що треба активніше розвивати систему.

Здійснюючи перехід від індустріальної до постіндустріальної формації, ми входимо в період формування нових практик і ритуалів. Вони можуть бути зовсім новими, проте найчастіше маємо справу з прадавніми ритуалами, творчо пристосованими до нового оберту історичної спіралі .

Постіндустріальне суспільство потребує духовної сили, яка осмислює сенс нашого існування, задає орієнтири, надихає оптимізмом, заохочує до сміливості та творчості. Народження постіндустріальної релігії і духовної організації нової епохи – питання часу.

Що швидше США, Польща та Литва підтримають процес самоорганізації українського творчого класу і заснування ним нової держави, то швидше отримають потужного гравця у творенні нової Європи і протидії євразійському блоку.

Усе почалося дуже давно – може 50 чи 100 тисяч років тому. З’явилася первісна релігія (вона ж магія) – і це була дуже прагматична штука.

Політик і правник Іван Макар сформулював принцип влади у Вільній Українській Державі: «У громаді – верховенство громадянина, а у державі – верховенство громади». Як це може виглядати практично?