Як Україна залежить від Польщі а Польща від України, чому в українських магазинах так багато польських товарів і що буде, якщо Польща перекриє кордон

Яна Охріменко, старша економістка Центру економічної стратегії, у подкасті Центру економічної стратегії зазначила, що хоча між Україною та Польщею існує певна напруга, за своєю суттю економіки обох країн є комплементарними, тобто такими, що доповнюють одна одну. 

Сільське господарство: Охріменко висловила здивування через значне тертя в аграрному секторі, оскільки Україна з її потужним рослинництвом постачає відносно дешеву сировину для польського тваринництва, яке є домінуючим у Польщі. Навіть у цій проблемній сфері країни насправді доповнюють одна одну.

Молочна галузь: Тут експертка визнає складність конкуренції для українських виробників. Через величезну державну підтримку та субсидії в Польщі, їхня молочна продукція виявляється дешевшою навіть з урахуванням транспортних витрат, що ускладнює становище українських фермерів на власному ринку.

Ринок праці: Охріменко заперечує поширений аргумент про те, що українські мігранти забирають робочі місця у поляків. Навпаки, через дефіцит робочої сили в Польщі, українці закрили вакансії в промисловості та сільському господарстві, що дозволило самим полякам переходити у більш високотехнологічні сектори.

Сфера послуг: У б’юті-індустрії українські послуги часто сприймаються як «знак якості» і є дешевшами. Це зумовлено економічними причинами: у Польщі людська праця цінується вище через більшу кількість капіталу на одиницю робочої сили, тоді як в Україні послуги дешевші через зворотну ситуацію.

Яна Охріменко зауважила, що хоча існують вагомі економічні причини для співпраці (наприклад, оборонна промисловість, інвестиції, логістика), ці чинники наразі мало впливають на політичні рішення, де часто домінують інші настрої.

Для реалізації потенціалу співпраці необхідна лібералізація кордону та активна мобільність капіталу, людей і товарів.

Яна Охріменко зазначає, що в Польщі існує надзвичайно сильна підтримка сільськогосподарського виробника, особливо в галузі тваринництва. Це дозволяє польській продукції бути дешевшою навіть з урахуванням витрат на логістику.

Через значну різницю в обсягах державної допомоги українським виробникам, зокрема молочної продукції, дуже важко конкурувати з польськими товарами за ціною на полицях магазинів.

Польща має розвинену переробну промисловість, яка часто використовує дешевшу українську сировину (рослинництво) для виробництва готової продукції з високою доданою вартістю, яку потім постачають назад в Україну.

Окрему увагу приділено внеску українських мігрантів, які не лише закрили дефіцит робочої сили в Польщі, а й принесли польському бюджету значно більше доходів, ніж було витрачено на соціальну підтримку біженців, про що ми неодноразово писали.

У відео "Останнього капіталіста" також йдеться про те, що польські товари заполонили українські супермаркети. 

Скріншот відео

Польські корпорації витісняють українських виробників завдяки доступу до дешевих європейських грантів, модернізованим потужностям та ефекту масштабу, що дозволяє їм пропонувати нижчі ціни навіть за складних умов логістики. 

Автор наголошує на несправедливості торговельних умов, адже Україна залишається відкритою для польського імпорту, тоді як український експорт натрапляє на протекціоністські бар'єри та блокади. Відсутність державної підтримки модернізації та дефіцит вітчизняного капіталу змушують українські заводи ставати лише робочою силою для іноземних брендів. 

На прикладі мережі LPP (Sinsay, Reserved) та нафтового гіганта Orlen демонструється, як іноземний бізнес займає стратегічні ніші в Україні під час війни.