Анти-дифамаційна ліга (АДЛ) була створена “Бнай Брит” у 1913 році після того, як єврейський фабрикант з Атланти Лео Франк (Leo Fran) був звинувачений у зґвалтуванні та вбивстві 13-річної білої дівчини Мері Феґан (Mary Phagan), яка працювала на його фабриці олівців. Вбивця був приговорений судом до страти, справа отримала дуже широкий розголос. Впливові єврейські організації стали на захист Франка і завдяки закулісним маневрам домоглися того, що губернатор штату Джорджія скасував смертний вирок. Цей брутальний акт корупції, коли губернатор штату працює в змові зі своїми багатими єврейськими покровителями, настільки розлютили населення, що “комітет пильності громадян” (так в США називали групи людей, що проводили лінчування злочинців – прим. перекладача) відбив Франка із в’язниці та самостійно повісив його. Євреї, усвідомлюючи, що у справі Франка вони дали промах, організували АДЛ, щоб у майбутньому проводити подібні операції більш кваліфіковано.

За останні 85 років свого існування АДЛ нападала та намагалась дискредитувати кожного, хто виступав проти євреїв або єврейської політики, шляхом створення про-єврейської пропаганди і збільшення впливу на законодавців та інших впливових людей.

У 1982 році, через 70 років після вбивства Мері Феґан, про-франківські детективи, за спиною яких стояла АДЛ, зустрілись з Алонзо Маном (Alonzo Mann), хлопчиком з офісу Національної Фабрики Олівців, який знаходився у будинку під час злочину. АДЛ проголосила, що смертельно хворий 83-річний чоловік дав передсмертні свідчення, що кидали підозру на іншого, Джима Конлея (Jim Conley), негра-прибиральника, засудженого як співучасник. Під час слухання справи Франка прибиральник дав свідчення, що він часто “стояв на шухері”, коли єврей [Франк] займався сексом у збоченій формі з працівницями. Він також показав, що допомагав Франку виносити тіло після вбивства. (Коней відбув понад рік на каторжних роботах)

Базуючись на “нових свідченнях”, єврейська громада Атланти створила юридичний комітет, що об’єднав зусилля АДЛ, Американського Єврейського Комітету та Єврейської Федерації Атланти, щоб спробувати організувати тиск та підготувати петицію з проханням оголосити Лео Франка невинним та “посмертно повністю виправдати”. Щоб заспокоїти євреїв, штат Джорджія амністував Франка у 1986 році, проте амністія не стосувалась його вини чи невинності, а була основана на неспроможності штату захистити його під час перебування під арештом.

Через вісімнадцять місяців був випущений чотиригодинний міні-серіал, що зображував Франка як м’яку, абсолютно невинну жертву анти-семітизму. У 1988 випущений телефільм “Вбивство Мері Феґан” за участю зірок Пітера Галагера (Peter Gallagher) у ролі Франка, Джека Лемона (Jack Lemmon) в ролі губернатора Джона Слетона (John Slaton) та Кевіна Спейсі (Kevin Spacey) в одній зі своїх перших ролей. Фільм відзначений трьома Еммі.


Примітка:

У жовтні 2004 року альма-матер Франка відзначила його пам’ять. Студенти та персонал Корнельського Університету (Cornell University) провели тижневу серію акцій на честь Франка, який закінчив школу в 1906 році. Програма включала художню виставку, лекції, перегляд міні-серіалу. Подію організували Cornell Hillel та Єврейський Студентський Комітет.

Лео Франк був похований на кладовищі “Mount Carmel” в Ріджвуді (Ridgewood), штат Нью-Йорк. АДЛ урочисто відкрила меморіал ґвалтівника та вбивці дитини на відзначення 90-ї річниці його справи 20 жовтня 2003 року.

В свій останній день правління губернатор Джорджії Джон Слетон замінив смертний вирок Лео Франку на ув’язнення.

Лео Франк був президентом атлантського відділення “Бнай Брит” (Сини обрізання), батьківської організації АДЛ.


In Memoriam: Mary Phagan
“National Vanguard”, 17 серпня 2005.

Переклав Володимир Щербина