У неділю в країні відбудеться загальнонаціональний референдум, на якому кожен мешканець зможе віддати свій голос за чи проти Євроконституції.

Проте число противників Основного закону невпинно зростає. Згідно з опублікованим у вівторок газетою “Фігаро” опитуванням громадської думки, 53% французів обіцяли проголосувати проти Конституції Європейського Союзу. Порівняно з попередніми даними, які отримали десять днів тому, кількість противників зросла на 2%. До того ж, переважна більшість опитаних, а саме 71%, стверджують, що їхнє рішення є остаточним і не підлягає будь-якій зміні, й лише 9% респондентів заявляють, нібито ще зможуть змінити свою думку за ті дні, які залишилися до референдуму. Саме на цю невеличку частинку “невпевнених” політики-прибічники Євроконституції планують кинути всі свої сили.

Сьогодні президент Франції Жак Ширак має намір виступити по телебаченню та вже вчетверте за останній місяць пояснити своїм співвітчизникам усю важливість прийняття факту європейської конституції. А тим часом члени кабінету міністрів та представники правлячого правого консервативного Союзу за народний рух, відклавши на певний час інші справи, “роз’їжджають” державою, беруть участь у мітингах, дають інтерв’ю ЗМІ й таким чином намагаються переконати своїх співгромадян підтримати європейську Конституцію.

За ухвалення Євроконституції виступають також центристи і частина лідерів Соціалістичної партії, яка є ядром нинішньої опозиції. Водночас частина Соцпартії, комуністи та ті профспілки, які щиро співчувають “лівим”, закликають проголосувати проти затвердження проекту документа, оскільки вважають його недостатньо соціально спрямованим. Ще одним щирим противником Конституції Євросоюзу є ультраправий Національний фронт під головуванням Жана-Марі Ле Пена, який є традиційним противником будь-якої євроінтеграції.

Як вважають експерти, загалом результати референдуму значною мірою залежатимуть від того, чи зуміють лідери соціалістів подолати розкол у партії та переконати своїх прибічників проголосувати за Конституцію ЄС.

Фактично цей проект документа виявився заручником внутрішньополітичної конфронтації лівих і правих сил у Франції. Частина опозиції побачила в ньому чудовий привід для того, щоб під маскою відхилення від Євроконституції виказати свою недовіру правлячим колам. У політичному лексиконі Франції з’явилося навіть нове слово – “раффарендум”, яке утворилося від прізвища прем’єр-міністра Жан-П’єра Раффарена. Противники Конституції Європейського Союзу, які й придумали це слово, відкрито заявляють, що в разі негативного результату референдуму і прем’єр, і президент Франції повинні сприйняти це як вираження недовіри народу й терміново піти у відставку. У відповідь представники правлячих кіл Франції закликають не змішувати внутрішньополітичної боротьби з планами європейської інтеграції.

А в час, коли французькі політики шукають спільну мову, політологи ведуть дискусію на тему: що ж може статися, якщо французи таки скажуть Євроконституції “ні”? Більшість експертів вважає малоймовірним той факт, що європейські партнери Франції погодяться на перегляд документа, який уже схвалила низка країн Євросоюзу. Аналітики вважають більш імовірним такий сценарій, що через певний час у Франції просто проведуть повторний референдум.

Щоб Євроконституція набула чинності, її мають схвалити всі 25 держав, які входять до Унії. На думку експертів, відмова від її прийняття може суттєво пригальмувати модернізацію інститутів ЄС і значно ускладнити функціонування Євросоюзу, що може призвести до “різношерстої” інтеграції.

------------------------------
В тему:

Навіщо Україні Євросоюз?

У Європу чи в ЄЕПу?

БНП і Національний Фронт зміцнюють позиції

Тріумф швейцарських націоналістів