Фундація “Україна – США” (Далі – “Фундація”) орендує приміщення за адресою: Україна, Київ, вул. Московська 40а починаючи з 1992 року.

У травні 2001 р. Фундація поновила договір про оренду з 3-річним терміном дії.

Від імені Держави, а конкретніше – Фонду держмайна, управління власністю здійснювала корпорація “Украгропромбуд” (далі – “УАПБ”). Таким чином, Держава, через Фонд держмайна, дала УАПБ вказівку укласти з Фундацією вищезгаданий договір про оренду.

У липні 2002 р. УАПБ, не поставивши Фундацію до відома, розпочав лобіювання у Кабінеті Міністрів з метою передати будівлю в розпорядження Введенського монастиря Української православної церкви Московського патріархату (далі – “УПЦ МП”), аби церква могла фактично управляти цим майном від імені Держави. При цьому застосовувалася тенденційно відібрана і неточна інформація.

Фонд держмайна, який управляє державною власністю від імені уряду, у цій ситуації був обійдений. За законом, саме Фонд держмайна має прерогативу у вирішенні таких питань.

19 листопада 2002 р. тодішній уряд України видав Розпорядження, яке підтримало передачу УПЦ МП приміщення за адресою Московська 40а з тим, аби ця церква використовувала його на власний розсуд.

9 грудня 2002 р. священики УПЦ МП поставили перед Фундацією ультимативну вимогу звільнити приміщення до 25 грудня 2002 р. Фундація відмовилася, зазначивши, що УПЦ МП відтепер успадковує зобов‘язання попереднього розпорядника майном і повинна дотримуватися умов договору про оренду.

14 січня 2003 р. Фонд держмайна письмово підтвердив, що Фундація правильно тлумачить цю правову колізію.

УПЦ МП відмовилася поважати свої правові зобов‘язання і продовжувала погрожувати Фундації.

Переговори з УПЦ МП були неможливими, оскільки представники церкви постійно висували попередню умову для ведення будь-яких перемовин – письмового підтвердження від Фундації, що та звільнить приміщення до 1 квітня 2003 р., тобто на рік раніше, ніж вона повинна це зробити за законом.

УПЦ МП і далі відмовлялася виконувати свої передбачені законом обов‘язки і не надавала Фундації рахунків за комунальні послуги та електроенергію, таким чином сподіваючись, що електроенергію в офісі буде відключено за несплату і Фундація буде змушена покинути приміщення.

21 лютого 2003 р. Фонд держмайна України ще раз письмово підтвердив законність становища Фундації, а також те, що зміна розпорядника майна відбулася з суттєвими порушеннями процедурних норм. Фонд держмайна рекомендував Фундації у випадку продовження провокацій звернутися до суду.

Священики УПЦ МП, які протягом нетривалого часу були відсутні, повернувшись, із роздратуванням дізналися, що, попри їхню протидію, Фундація оплатила рахунки за комунальні послуги, і вирішили, що час показати, “хто в хаті господар”.

Приблизно о 7.30 ранку 5 березня 2003 р. група ченців, священиків та близько 40 вірних церкви увірвалися в приміщення за адресою Московська 40а, силою відсторонили вартового Фундації і рушили всередину з наміром захопити будівлю. Міліція, яка прибула на виклик, не дозволила групі вторгнення проникнути в усі приміщення будинку.

Коли працівники Фундації прийшли на роботу, то опинилися під потоком антиамериканських гасел, що стосувалися Іраку.

Міліція, хоча й каже, що дії УПЦ МП є незаконними, не може випровадити їх із будинку, поки якийсь вищий начальник з Міністерства внутрішніх справ не ухвалить рішення стосовно дій УПЦ Московського патріархату. Міліція приносить свої вибачення і демонструє співчуття, але просить Фундацію з розумінням поставитися до реалій ситуації, що склалася.

Один зі священиків за допомогою молотка розбив чималі за розміром скляні вивіски Фундації та Інституту демократії ім. Пилипа Орлика. Це було зроблено просто перед очима міліції, яка ніяк не реагувала на ці дії, а потім відкидала будь-які претензії на свою адресу, знов-таки закликаючи Фундацію з розумінням ставитися до українських реалій.

На час написання цього документа, будівля і далі залишається захопленою і Міністерство внутрішніх справ вирішило не випроваджувати з неї представників УПЦ МП, поки не буде ухвалено відповідного судового рішення.

Фундація збирає документи, необхідні для розгляду цієї справи в суді.

---------------------------------------------------

Від НО

Коли молодь з організації “Самостійна Україна” захопила офіс КПУ, міліція діяла миттево. Після чого хлопці та дівчати тривалий час перебували за ґратами. Цікаво, чи будуть так же довго перебувати за ґратами ті ченці, що здійснили захоплення офісу Фундації (і чи взагалі побувають там). Питання, як то кажуть, риторичне...


В тему:

Обережно: в Києві з’явились агресивні зграї ченців-сквотерів!

“Монополія на віру” похитнулася