Народилася на заході України, а зараз мешкає в своїй невеличкій двокімнатній квартирі майже на самому березі величезної Авачінської бухти Тихого океану, в якій, як кажуть, можуть вільно розміститися разом всі військові флоти світу. Звідти до її вікна долітають солоні вітри та доносяться крики морських чайок...

Працює пані Едіта-Юліана в обласному центрі на цьому далекому півострові завідуючою кафедри інформатики і математики Камчатського філіалу Московського університету потребкооперації. Вона - доцент, кандидат фізико-математичних наук. Користується великою повагою серед колег і студентів.

Але тут я хочу трохи розповісти про іншу – громадську іпостась пані Едіти. Яка у неї є, напевно, виразом великої ностальгії по рідній українській землі і духовно близьким людям...

Вона вже на протязі 11 років - керівник і ведуча Клубу української культури при Камчатській обласній бібліотеці ім. академіка Степана Крашеніннікова. В цьому обласному Клубі української культури російській педагог вищої школи і вчений-математик Едіта Познякова проводить разом з колегами і однодумцями за підготовленими нею ж сценаріями численні літературно-музичні вечори, присвячені українським поетам та визначним українським датам.

Була вона і редактором першого камчатського часопису на українській мові “Батьківщина - Україна, моя Україна”. Займалася випуском цього видання з 2000 по лютий 2003 року. За цей час підготувала на своєму домашньому комп’ютері до виходу в світ 17 номерів даної щомісячної газети. І зараз пані Едіта - активний автор цього українського часопису. В липні минулого року вона відкрила web-сторінку “Батьківщина” (Камчатка) на незалежному сайті діаспори “Кобза”-українці Росії”. Надіслала на сайт перші матеріали з Камчатки.

До того ж пані Едіта - аматор-книговидавець української літератури. Верстає, набирає і видає - більшість за власні кошти, - книжки на українській мові. Проводить їх презентації. Зараз готує цілий “Альманах” про роботу свого українського Клубу. Якщо, каже, стане сил і коштів для цього, то буде щаслива.

І український куточок в Камчатські обласній бібліотеці, і Клуб української культури, і публікації в українських газетах та інтернет-виданнях - то все її хоббі! Безкоштовна і самовіддана громадська робота. А краще сказати – то вираз її дочірньої любові до України.

Ось так і живе на чужині, далеко від рідного краю, біля самого Сходу сонця на берегах Великого океану ця чудова жінка – українська патріотка і подвижниця. Разом з українським словом, українським віршем, з українською піснею та з великою повагою до історії своєї України і її народу.

Дай же їй, Боже, нових сил та наснаги для тих добрих справ, що вона робить для своїх земляків-українців, які здавна стали своїми людьми в цих суворих, далеких від України краях! І щастя, того суто українського щастя, котрого вона собі сама бажає...

Ось так камчатську українку Едіту-Юліану за її любов до української поезії відобразив на день народження колега-дизайнер – як героїню Лесі Українки з її геніальної “Лісової пісні”. Тільки не серед поліських хащ, а як дійсно камчатську Мавку – серед буйної, дикої парості, в краю гарячих гейзерів і дихаючих пломенем вулканів.