З одного боку, Старому Світу потрібні робочі руки для тих професій, які більш не приваблюють самих європейців. З іншого – в багатьох державах збільшується спротив політиці „відкритих дверей” для іммігрантів.

В найближчі 30 років чисельність працездатних європейців зменшиться на 20 000 000. Ситуація ускладнюється тим, що менша кількість робітників повинна буде утримувати набагато більше пенсіонерів, аніж нині.

Відновити притік робочої сили можна двома шляхами. По-перше – запрошувати більше трудящих з інших частин світу. Це, однак, вже нині зустрічає спротив корінного населення. Другий шлях пов’язаний з надією на демографічний вибух, подібний на бебі-бум після Другої світової війни. Проте тенденції говорять про те, що більшість населення Старої Європи не має наміру заводити багатодітні родини.

За даними ООН, для покриття нестачі робочої сили протягом наступних 25 років Європа повинна імпортувати 160 000 000 робочих рук. Якими соціальними наслідками це обернеться, можна лише гадати. За матеріалами EuroNews