За океаном теж ділять портфелі. Вчора в Конгресі США почалося затвердження радника президента Джорджа Буша з питань національної безпеки Кондолізи Райс на посаду держсекретаря США.
Україна сьогодні, поза всяким сумнівом, є козирем республіканців у зовнішній політиці. Тому не дивно, що «роздача слонів» супроводжувалася згадуванням нашої країни в числі благодіянь адміністрації Буша. Кондолиіза Райс згадала про поправку Джексона-Веніка, запропонувавши скасувати її дію відносно України.

Нагадаємо, що поправка Джексона-Веніка була економічним засобом впливу на СРСР із 1974 року. Запровадили її в зв’язку з обмеженням виїзду єврейського населення з «однієї шостої частини суші». Стаття 402 Закону про торгівлю, що зветься «Свобода еміграції в торгівлі Схід-Захід» (яка і є поправкою Джексона-Веніка) забороняє надавати режим найбільшого сприяння країнам, що порушують або серйозно обмежують права своїх громадян на еміграцію. Формально з розпадом Союзу поправка втратила будь-який сенс, але все ж таки продовжувала існувати.

Варто згадати, що поправку Джексона-Веніка уже використовували як «торішню цукерку» під час загострення українсько-американських відносин у березні 2002 року і скандалу з «Кольчугою». США неодноразово обіцяли скасувати дію поправки, однак щораз щось їм заважало. Саме формулювання К.Райс свідчить про те, що пропозиція про скасування поправки 1974 року стала штампом зовнішньої політики США відносно України. Цілком ймовірно, ажіотаж, викликаний аналогічною заявою в 2002 році, дозволив Вашингтону зробити висновок про кількаразову можливість використовувати цю наживку.

Проте, аналіз ситуації дає підстави говорити про те, що поправку не знімуть ще мінімум півроку, щоб вона і надалі була «стримуючим фактором» для нової влади. У разі ж виконання новою владою вимог США, поправка Джексона-Веніка може стати американським «презентом», котрий, імовірно, стане останнім на найближчі 5-6 років.

Від скасування поправки більше всього постраждають американські виробники, оскільки вона автоматично надає більш вигідні умови роботи українським компаніям-експортерам. Тому зі скасуванням поправки не всі так просто. Якщо в 2002 році Вашингтон ставив як умову скасування поправки парламентські вибори і відновлення імпорту американського м’яса птиці, то сьогодні умови більш розмиті. І це може свідчити про небажання США де-факто просуватися в цьому напрямку.

Ситуація ускладнюється й тим, що поправка діє й відносно РФ, Азербайджану, Вірменії, Таджикистану і деяких інших країн СНД. Тому, якщо Україна позбудеться поправки, то ці країни зможуть вимагати аналогічного. А на всіх американської любові може й не вистачити.