Російські наративи й меморіал Бабиного Яру

Ключовою темою є побудова меморіалу Бабиного Яру за участі російського капіталу. В момент, коли Росія фінансувала війну на Донбасі та окупацію Криму, російські олігархи одночасно вкладали мільйони у створення пам’ятника в Києві — із наративами, які мали перекласти відповідальність за злочини Третього Рейху на українців.

Йосиф Зісельс прямо говорить про те, що ця спроба «меморіалізації» була інформаційною операцією, спрямованою на демонізацію України. Проєкт мав не лише вшанувати жертв, а й нав’язати «правильну» версію історії: українці нібито масово брали участь у розстрілах євреїв.

Історичні джерела цього не підтверджують. Участь у масових розстрілах у Бабиному Яру брали німецькі есесівці та підрозділи Третього Рейху. Проте фільми, зняті за фінансування олігархів типу Фрідмана, навмисне вставляють фрази типу: «українські націоналісти брали участь у розстрілах» — без жодних архівних доказів.

Псевдоісторія як зброя

Це не поодинокий випадок. Інформаційні атаки ведуться через книжки, фільми, конференції, грантові програми. Наприклад, бестселер американського письменника Джонатана Літтела «Благоволительки» був виданий саме через проросійський центр Бабиного Яру. Книга містить фрагменти, які базуються на архівних документах ФСБ, що не були оприлюднені. Там кримських татар оголошують колаборантами, а українцям — нав’язують провину, якої не було.

Ці тексти, фільми й виступи не мають на меті пошук правди. Їх завдання — створити образ українця, якому не можна довіряти, який нібито історично схильний до колабораціонізму, антисемітизму та насильства.

Маніпуляції під прикриттям культури

Ця інформаційна агресія працює під гаслами «відновлення пам’яті» й «європейських цінностей». До реалізації залучають митців, режисерів, молодих науковців. Їх запрошують до Москви на «культурні заходи», оплачують проживання, знайомлять з «добрими росіянами». Це м’яка вербовка, яка готує ґрунт для лояльності до російських інтерпретацій історії.

При цьому в самій Україні досі знаходяться люди, які підтримують або покривають подібні проєкти. Зісельс прямо згадує прізвища: Єрмак, Фрідман, Лозниця. За їх участі викривлена історія потрапляє в масову свідомість — як в Україні, так і за її межами.

Чому це важливо сьогодні

Поки Росія веде фізичну війну проти нас, вона паралельно винищує ідентичність. Це не просто паралельний фронт — це фундамент, на якому базується і легітимація окупації, і руйнування української суб’єктності.

Без усвідомлення себе як нації, яка має право на власну історію, ми не зможемо вистояти в довгостроковій перспективі.

Підтримка контенту, який відновлює

В умовах інформаційного тиску велику роль відіграють незалежні проєкти, як-от «Історія без міфів». Їхній внесок у розвінчування фейків, популяризацію історії без політичної замовності — безцінний. Їх треба підтримувати переглядами, поширенням і донатами.

Бо поки існують сили, що перекроюють історію, ми повинні розповідати свою — правдиву.

Чим ця стаття корисна читачеві?

• Дає розуміння, як працює інформаційна війна проти української ідентичності.

• Пояснює, чому важливо перевіряти джерела історичних наративів.

• Звертає увагу на конкретні приклади медійної маніпуляції — від Бабиного Яру до псевдоісторичної літератури.

• Заохочує підтримувати українські незалежні проєкти, які відновлюють нашу історичну правду.