Який буває остеоартроз

Розрізняють первинний та вторинний остеоартроз:

1. Первинний (ідіопатичний) – розвивається спонтанно без відомої причини. Частіше за все вражає один якийсь суглоб. В тому випадку, коли йде руйнівний процес усіх суглобів, говорять про первинний генералізований остеоартроз.
2. Вторинний формується внаслідок вже наявних захворювань або патологічних станів. При цьому розвитку захворювання сприяє сукупність чинників: фактори ризику та конкретні патології.

Чому виникає остеоартроз

Головні фактори, що сприяють дегенеративним змінам:

1. травми;
2. дисплазія;
3. запалення.

Гострі та хронічні травми – найчастіша причина. Дисплазія та запалення – рідше, та вони можуть бути викликані:

1. вродженими аномаліями (вроджена дисплазія кульшового суглоба, варусна або вальгусна деформації);
2. метаболічними порушеннями (хвороба Гоше, гемохроматоз);
3. ендокринні захворювання (цукровий діабет, гіпотиреоз);
4. порушення метаболізму кальцію (хондрокальциноз);
5. аутоімунні захворювання (ревматоїдний артрит);
6. септичні стани (стафілококова інфекція).

Додаткові фактори, що сприяють остеоартрозу:

1. похилий вік;
2. жіноча стать;
3. надмірна вага;
4. механічне навантаження.

При сукупній дії цих чинників, виникає порушення метаболізму тканин суглоба. Тому хрящова та кісткова тканини змінюються. При цьому не можливе відновлення пошкоджених структур. 

Image

Що робити

Лікування остеоартрозу – комплексне, тобто включає медикаментозну терапію та немедикаментозний підхід. Немедикаментозне лікування полягає в нормалізації ваги (зміна харчування та адекватна фізична активність) людям з надлишковою масою тіла. Необхідні тренування для покращення загальної фізичної підготовки (плавання, ходьба, їзда на велосипеді). Це сприяє покращенню мʼязової сили та рухливості суглобів. Різні види фізіотерапії (кріотерапія, голковколювання, бальнеотерапія) також застосовуються та показують гарні результати. Медикаментозне лікування використовується лише у комплексі з іншими видами терапії. Воно полягає у застосуванні:

1. анальгетиків (НПЗЗ та опіоїди);
2. глюкокортикоїдів;
3. гіалуронатів;
4. глюкозамін та хондроїтин.

Лише лікар може діагностувати та призначити належне лікування. Тактика терапії залежить від стадії захворювання, наявності супутньої патології, больового синдрому та індивідуальної чутливості.