«У мене немає окремих смітників, - розповідає калушанка. - Є коробка для паперу, який діти потім здають, це їхні кишенькові, у сараї стоїть коробка для металу та відерка для харчових відходів, які відправляються на компост або маминим тваринкам».

Пластикові упаковки від косметичних та миючих засобів Олена Бараненко миє, висушує, скручує і відносить у спеціальні місця збору під час прогулянок з дитиною.

«Я досить часто дістаю вдома зі смітника шкірки від яблук чи бананів, пластикові упаковки або скляні пляшечки, бо у чоловіка своє бачення на збереження планети», - каже жінка.

За словами Олени Бараненко, сортування є лише одним, ще й передостаннім пунктом правила «5С» при житті у стилі «Нуль відходів»:

— скажу «ні» необдуманим покупкам;

— скорочуй кількість споживання того, від чого не можеш відмовитись;

— скористайся повторно або продовжи життя речей;

— сортуй і утилізуй те, що залишилось;

— старанно компостуй залишки.

Хоча, за офіційною версією, у Калуші можна здати полімерні відходи і макулатуру, відпрацьовані батарейки та металобрухт, Олена Бараненко намагається, щоб відходів, які нікуди не приймуть, було якнайменше. «Я не купую магазинні соки і молочку у тетрапаках, пакетах чи у пластику; води газовані, солодкі, пиво, квас і алкоголь; пакетовані чаї, фасовану каву, більшість спецій у пакетиках, різні супи і страви швидкого приготування; майонез, кетчупи і соуси у пакетиках (лише соєвий і томатну пасту у склі); запакований у пет хліб, овочі, гриби і т.д.; цукерки, каву в одноразових стаканчиках, фастфуд, - пояснює вона. - Детальніше про це можна прочитати у книзі Беа Джонсон «Дім — нуль відходів».

Image

Насправді можна купувати багато продуктів без упаковки у власну тару: мішечки, баночки, пляшечки, повторно використані пакетики. 

«У власну тару можна придбати крупи, овочі, фрукти, сухофрукти, горіхи, спеції, чаї, печиво, нерафіновану олію, деякі сири і домашню молочну продукцію, а м’ясо запросто можна купити у свою мисочку з кришкою, - розповідає Олена Бараненко.

- Просто запитую продавця, чи може він зважити мені два кілограми картоплі у мій мішечок, чи 200 грам горіхів у мою баночку, чи 10 грам сушеного часнику у мою тару, чи кілограм ягід у мій кошик - більшість може!».

Огірки, помідори, банани взагалі купую без пакування, продовжує калушанка. «Якщо продавці хочуть нав’язати пакетик, відповідаю, що не колекціоную сміття, - наголошує вона. - Крупи зважую у мішечках, вага яких не перевищує 10-12 грамів і на ціну суттєво не впливають, хліб беру також у свою торбинку».

Продавці на касі здебільшого мовчки роблять свою роботу, розповідає Олена Бараненко. "Дехто хвалить, а люди у черзі звертають увагу і кажуть часто щось на кшталт: «Треба і нам так",- каже вона.

Такий спосіб затоварення примушує бути відповідальнішою — складати список, продумувати скільки мішечків чи баночок брати з собою, обдумувати, які продукти справді необхідні, а від яких можна відмовитися, зауважує Олена Бараненко.

 "Це робить мене незалежною від реклами, маркетингових хитрощів і спонтанних покупок, - каже вона. - Обираю паперову, скляну чи металеву упаковку замість плівки чи пластику".

Багато продуктів можна робити самостійно: йогурти і інші кисломолочні продукти, деякі види сирів, корисні солодощі та випічку, масло, продовжує раціоналізаторка. «Я зробила вибір на користь багаторазових речей: звичайні носові хустинки, які можна попрати, екосумка замість пакету, мішечки з тканини замість пет - сама собі нашила зі старого одягу, акумулятори замість батарейок, - розповідає жінка. - Воду постійно ношу з собою у спеціальній пляшці, чай у термогорнятку».

Те, що можна придбати лише у фабричній тарі, Олена Бараненко купує у великій кількості. 

«Деякі засоби для прибирання роблю сама: сода чудово відмиває і відбілює, гірчичний порошок — знежирює, - каже вона. – Використовую багаторазові памперси з вкладками для найменшого сина, гігієнічну чашу замість прокладок, експериментую з шампунем: маю досвід миття голови і житнім борошном, і мильними горіхами, роблю олійки для тіла та волосся, різні маски, скраби, воскові пом’якшувальні креми, зубну пасту і зубний порошок (головний інгредієнт сода і кокосове масло».

Натуральне мило легко купити без упаковки або у звичайному папері від місцевої миловарні «Димко», там же є і мило для прання, ділиться досвідом калушанка. «Скляну тару від мила-пасти цієї ж миловарні, яке використовую замість гелів для душу і очисника для обличчя, можна потім повернути і отримати знижку, - наголошує вона. – У Львові є магазини, де більшість косметичних засобів можна купити або взагалі без упаковки, або в екологічному варіанті — папір, алюміній, скло».

Замість дезодоранта використовую кристал алюмінієвих квасців, розповідає жінка. «Купувала в Калуші ще три роки тому і він досі в дії, - підкреслює раціоналізатора. - Парфуми — сухі, на основі воску в дерев’яній баночці».

Олена Бараненко обмежила косметичку одним відтінком помади, одним видом туші і тінями та рум’янами природних відтінків, СС-кремом та мінеральною пудрою. «Попереду ще довгий шлях до zero», - зауважує раціоналізаторка.