Перемога прихильників реформ була далеко не переконливою. За даними Вищої виборчої ради Туреччини, "за" проголосували 51,4% тих, хто прийшов на дільниці, проти - 48,6%.

Туреччина і без того була країною розколотою. Однак після агіткампанії, яка відбулася перед референдумом і проходила в умовах надзвичайного стану, розбрати тільки посилилися.

Противники зміни конституції скаржилися на нечесне суперництво і обмеження доступу до ефіру національних ЗМІ. І така непевна перемога чинного президента лише розлютила їх ще більше.

Заяви про серйозні порушення під час підбиття підсумків референдуму, що стосуються близько двох мільйонів голосів, кидають тінь на легітимність результатів і ще більше поляризують і без того розділене суспільство.

На вулицях Стамбула натовп радісних прихильників президента Ердогана скандував його ім'я. Люди сигналили клаксонами своїх автомобілів і прославляли ім'я Всевишнього вигуками "Аллах акбар".

Однак в деяких районах ви могли почути гуркіт каструль і сковорідок. Після масових акцій протесту в 2013 році проти Ердогана і його Партії справедливості і розвитку цей спосіб протесту набув популярності. У районі Бешикташ в Стамбулі, де 83% на референдумі висловилися проти, на вулиці вийшли сотні людей.

Учасники акції вимагали відставки уряду, заявляли про фальсифікації на голосуванні і закликали своїх земляків приєднатися до протестів.

"Я на межі нервового зриву", - зізналася мені дівчина, яка йшла по вулиці і голосно била в каструлю. Поруч пара обговорювала права людини, ситуація з якими, на їхню думку, погіршиться після внесення до конституції запропонованих змін.

Подібні сцени можна було спостерігати в деяких районах й інших великих міст, наприклад, в столиці Анкарі або в розташованому на заході Туреччини Ізмірі.

Ще жодного разу за 14 років правління Партії справедливості розвитку більшість в цих трьох містах не голосувала проти президента Ердогана або його ініціатив.

У цих трьох містах проживає чверть населення Туреччини. Результати голосування тут трактують як сигнал президенту від міського населення: нас не переконали ваші аргументи.

Image

Багато людей в Туреччині переконані, що перемога Реджепа Ердогана може стати для нього пірровою. Політичні втрати від кампанії напередодні референдуму і невпевнена перемога в ньому можуть врешті-решт бути настільки руйнівними, що виявляться рівносильними поразці.

Що чекає Туреччину?

Президент Ердоган пообіцяв, що в країні запанує стабільність, якщо запропоновані зміни до конституції підтримають.

У понеділок, після оголошення результатів референдуму курс турецької ліри по відношенню до долара зріс, однак в разі їх оскарження і перерахунку голосів до стабільності буде далеко.

Тепер питання полягає в тому, чи підштовхне непереконлива перемога пана Ердогана на жорсткішу відповідь всім незгодним, або ж президент піде на поступки своїм опонентам.

Чи поверне він смертну кару, як і обіцяв? Чи спробує налагодити контакти з Європою і винести на новий референдум питання про переговори щодо вступу в Євросоюз?

А, можливо, будуть дострокові вибори?

Можливо, навіть сам президент Ердоган не знає відповідей на ці питання, і багато хто з тих, хто голосував проти нього вчора, шукатимуть відповіді на запитання про майбутнє країни.