Насправді кожен правий по-своєму. Почнемо з того, що ситуація зі стрибками погоди дійсно дещо дивна, однак з одного боку проблема неймовірно перебільшується ЗМІ, з іншого – неадекватно сприймається суспільством у цілому. Роль «незалежних» ЗМІ у цьому цілком
зрозуміла – щоб не показувати реальні події, не акцентувати уваги телеглядачів на тих чи інших проблемах, в ефір женуть бузу про повінь у Бельгії чи заморозки на Таймирі. Самі ж люди - істоти з дуже короткою пам'яттю, та й живуть дуже мало, щоб мати якісь там спогаду про погоду у своїй місцевості сто чи двісті років тому. Підсумком же такого стану речей стає легкість маніпуляції суспільною свідомістю в цілому.

ЗМІ багато розповідають про потепління, часто наводячи як аргумент кадри хроніки ВВВ: німецькі трупи, що клякнуть, під Москвою, фріци у плетених калошах тощо – мовляв, дивіться як раніше холодно було. Однак послухайте що про це говорять люди похилого віку: у 1941-му в Росії були НЕБАЧЕНІ морози. Як правило у цих краях узимку дійсно холодно, але бувало і +25 наприкінці березня, і +10 на Новий Рік - погода непостійна дуже штука від початку віків. В одному ветерани тільки помиляються – у тім що холоди були небачені. Насправді щось подібне уже відбувалося - у 1812-му, у 1917 роках. Були в Росії важкі і холодні зими і в інші роки, але підмічено – стрибки похолодань відзначалися винятково в найтяжчі, переломні для країни моменти.

Чому так відбувається? Істина що пояснює все це знаходиться десь посередині між містикою та статистикою, адже ті ж легенди і міфи різних народів - це частина природничого наукового знання цивілізацій, що згинули в небутті, у той же час те, що недавно було ще набутком магів вже активно досліджує сучасна наука. Розуміючи наскільки мало людство знає про себе і про навколишній йому світ потрібно досить уважно ставитися до будь-яких знань, що уламками потрапляють до наших рук. Який таємний зв'язок існує між процесами у суспільстві і процесами у природі? Важко сказати. Чижевським була чудово продемонстрована кореляція між періодичністю процесів на Сонці і народними хвилюваннями, епідеміями тощо; цілим рядом дослідників показано зв'язок між процесами у суспільстві і змінами магнітного та гравітаційного полів Землі; деякі вчені розглядають зміни фізичних параметрів планети як наслідок процесів у ноосфері. Ми не будемо розглядати ні одну з цих теорій, лише зазначимо – усе це відкидати і апелювати до Росгідрометцентру як до істини в останній інстанції може тільки дуже примітивна і недалека людина.

Допускаючи існування певної системи взаємодії між процесами у суспільстві і змінами клімату можна вивести певні основні правила її роботи. Перше, що звертає на себе увагу, це те, що мають місце певні суспільні флуктуації. Так найближчий історичний приклад роботи законів на локальному рівні це - Нагірний Карабах (перша громадянська війна на теренах СНД) і відразу ж землетрус у Спітаці; далі: захоплення Риму варварами, перемога турків над Візантією – теж супроводжувалися землетрусами. Інший момент – катаклізми, як правило, виступають у ролі помічників тих народів, які живуть в регіоні, що потрапив у незвичайне природне явище. Так, якщо розглянути історію БУДЬ-ЯКОГО завойовницького походу, то ми побачимо, що армія ворога ЗАВЖДИ зіштовхується з незвичайними труднощами, викликаними змінами клімату на території, що завойовується, як то - неймовірно посушливе літо у рік походу Дарія на скіфів чи навпаки – надлишок опадів при спробах татарської кінноти йти на Новгородські землі. Чим це викликано - не знає ніхто, але це історичні факти.

Дані про Рим та Візантію, Дарія і Бату-хана відносно суперечливі: якийсь там літописець зазначив, що трусилася земля, коні дохли від спеки або навпаки - тонули в ріках, що розлилися, та болотах. Дійсно, давно це було й у нас немає запротокольованих свідчень пожеж у степах, яким через тисячу років призначено було стати півднем Росії. Але у нас є мемуари наполеонівських генералів; у нас є спогади офіцерів Білої Гвардії; у нас є документальна хроніка параду 7 листопада 1941 року. У ці роки стояли небачені морози! Саме такі самі, як і сьогодні.

Чому так відбувається? Може планета живе якимось своїм життям, час від часу вихлюпуючи на поверхню певну таємничу енергію, що змушує мігруючих по ній двоногих комашок йти туди, звідкіля прийшли, де самою природою їм призначено жити? Може ми, люди, у хвилини загальнонародного гніву і страждання вихлюпуємо у простір щось, що приводить у рух атмосферні потоки і що змушує тремтіти континенти? Хто знає.