Кому вигідний цей теракт, хто його здійснив і чи справді відтепер тероризм стане одним із факторів внутрішньої політики у державі? Мабуть, саме ці запитання ставлять перед собою сьогодні мільйони українців.

Бережіться смітників – вони вибухають

Цього дня до мене зателефонував один з мої знайомих. Поцікавившись, чи я «вже чув», окрім іншого, порадив триматися подалі від смітників на автобусних зупинках. «Якщо вони зробили це у Дніпропетровську, то можуть повторити у будь-якому іншому місті України», - сказав він.

А тим часом, читаючи хроніку дніпропетровських подій, ми ще раз переконуємося у всій серйозності того, що відбулося.

Перший вибух пролунав об 11 годині 40 хвилин на трамвайній зупинці навпроти дніпропетровського оперного театру.

Ще через сорок хвилин – вибух біля кінотеатру «Родіна». О 12 годині 45 хвилин – неподалік того місця, де був перший вибух, стався третій. Нарешті, о 13-й годині стався і четвертий вибух.

Всі вони – у центральній частині міста, без сумніву, пов’язані між собою. Незабаром стало відомо, що у Дніпропетровську припинив працювати мобільний зв’язок. Представники силових органів нібито пояснювали це тим, що терористи надсилають сигнал, який приводить у дію вибухові пристрої, мобільним телефоном. Отож, щоб запобігти подальшим діям злочинців, краще зв’язок вимкнути зовсім.

Але тим часом Дніпропетровськом ширилися панічні настрої. Зрозуміло, що більшість містян, схвильованих за долю своїх рідних та близьких, намагалися їм додзвонитися, але все марно. Дякувати терористам та владі! Якщо хтось через ці вибухи хотів не тільки привернути до себе увагу, але й хоча б на короткий час дестабілізувати ситуацію, це йому вдалося.

Решта українців спостерагали за цим триллером майже у прямому ефірі через теленовини та Інтернет. О 15-й год. 41 хв. з’явилася інформація, що у Дніпропетровську знешкодили ще один пристрій, який мав вибухнути, як чотири попередні. Потім ще одна новина: вибухів насправді було десять, але правоохоронці підтверджують лише чотири. Після таких повідомлень можна засумніватися у тому, що поранених є лише 27.

Незрозуміло, чи затримано когось із терористів. Ми мали змогу дивитися відео про затримання, але це тут же спростовуюється з офіційних джерел. Заступник голови СБУ Володимир Рокитський тим часом повідомив, що ніхто ніяких вимог у зв’язку з терактами не висував. Інтрига зберігається, і криваве шоу продовжується. Але поки офіційні органи зволікають з якимись більш-менш зрозумілими поясненнями, що саме відбувається в одному з найбільших міст України і чим це може загрожувати для життя цілої держави, ми вимушені самотужки аналізувати ситуацію та робити власні припущення.

Яка країна – такі й теракти

Мабуть, найбільш актуальне запитання: хто і для чого організував вибухи у Дніпропетровську? Намагаючись знайти на нього відповідь, ми спробували порівняти дніпропетровські теракти із тими, що повсякчас відбуваються у світі.

Чи не найстрашніший теракт – розстріл Брейвіком влітку минулого року у Норвегії. Загинуло 77 людей. Подія виявилася настільки резонансною, що її досі коментують світові ЗМІ.

Але що сталося у світі протягом, скажімо, минулого тижня?

В Іраку у місті Баакуба терорист-смертник підірвав вибуховий пристрій, в результаті чого 10 осіб загинуло та 18 травмовано. За кілька днів до цього у Багдаді в результаті вибуху загинула п’ятеро людей та 27 отримали травми.

У Нігерії загинуло щонайменше шестеро осіб в результаті терактів, що відбулися у столиці Абуджі та місті Кавуна. Вибухові пристрої привели до дії терористи-смертники.

У кількох містах Африки, Азії, Росії вдалося попередити теракти. Але потужність знешкоджених вибухових пристроїв не залишає сумнівів – терористи збиралися не лякати людей, а вбивати. Подібних повідомлень в інформаційному просторі ніколи не бракувало.

І тут важко не помітити деяку відмінність дніпропетровських терактів від того, до чого вже звикли в Іраку, Нігерії, Сирії, на Північному Кавказі тощо. Скоріш за все, організатори терактів аж ніяк не планували вбивати й навіть важко травмувати ні в чому не винних дніпропетровців. Чотири вибухи сталися в людних місцях, і якби до смітників були закладені справді потужні вибухові пристрої, наслідки були би гіршими, ніж 27 постраждалих, серед яких лише одна людина отримала важкі трамви та кілька – середні. Решта відбулися легкими ушкодженнями на що, мабуть, терористи і розраховували – виключно налякати громадськість, уникнувши при цьому загибелі людей.

Вочевидь, зовсім обійтися без крові організатори також не бажали. Адже справи на зразок «васильківських терористів», відпилювання голови у бюста Сталіна і таке інше, де за тероризм намагалися видати щонайбільше «порушення техніки безпеки» під час самовільного демонтажу малих архітектурних форм або лише чиїсь наміри, які так і не здійснилися, мало кого в Україні по-справжньому турбують.

«Війна для президента» та інших політиків

Перебуваючи у Криму, президент Віктор Янукович назвав вибухи у Дніпропетровську «викликом для усієї країни» та пообіцяв адекватно відповісти. Тим часом у самому Дніпропетровську вулицями їздили бронетранспортери, ходили озброєні автоматами спецпризначенці.

Влада «єнакіївська» повелася подібно до влади «янаєвської» зразка 1991-го року, коли за звичайної нештатної ситуації на вулиці вивели бронетехніку, немов би «на нас знову німці напали»... Можливо комусь надто хотілося посилити враження від того, що відбувається?

Само собою зрозуміло, надалі у пошуках відповіді на запитання: «Хто винуватий?», - влада як мінімум натякатиме на опозицію, а опозиція – на владу. Відповідні коментарі не забарилися. Андрій Шкіль, депутат від БЮТ, зробив припущення, що влада таким чином намагається ввести надзвичайний стан. Тобто, заборонити масові зібрання, обмежити права громадян, ввести комендантську годину.

«Дивно, що вже з’явилися коментарі влади з підозрами, що до цих вибухів нібито може мати стосунок опозиція. Я не знаю, чому так швидко вони змогли такі висновки зробити. Тому мене наштовхує це на думку, що ті, хто робив такі коментарі, можуть бути причетними до організаторів цих вибухів», — сказав Шкіль. Отож, опозиція вже очікує репресій.

Пізніше влада, зокрема міністр Юстиції Лаврінович, розповсюдила заяву, що для надзвичайного стану підстав немає. Але ж «танки на вулицях» були...

Відтак, не можемо не звернути увагу на один доволі показовий «збіг». Дніпропетровські вибухи сталися саме у той момент, коли сам Віктор Федорович потрапив до вкрай невигідного інформаційного оточення: Верховна Рада заблокована опозицією, на Майдані Незалежності опозиція на чолі зі своїми метрами «пропонує Януковичу добровільно подати у відставку та покинути Україну», а Юлія Тимошенко з тюремної камери показує свої синці. Фактично тема насильства вже присутня у нашому просторі. І раптово здійснені теракти, якщо припустити, що їх організаторами стала чинна влада, достатньо ефективно змінюють порядок денний у цілій державі. Особливо, якщо подібні речі повторюватимуться раз-у-раз, а доблесні правоохоронні органи під керівництвом найпрофесійнішої у світі влади швидко знаходитимуть винуватців та притягуватимуть їх до відповідальності.

Втім, дніпропетровськими терактами може вдало скористатися і опозиція, особливо якщо влада почне перегинати палицю.

Тут я мушу згадати про слова ще одного мого знайомого: «А було б не зле, якби Янукович ввів надзвичайний стан у цілій країні, створив власне «ГКЧП». Ми ж то знаємо, чим і наскільки швидко це завершиться»…

Як «вибухають» мильні бульбашки

Варіантів сценарію подальшого розвитку подій є чимало. Але оскільки події у Дніпропетровську сьогодні скидаються більше на провокацію, скоєну із застосуванням терору, аніж на тероризм як спосіб ведення війни, можемо спрогнозувати такі речі:

- В організації терактів обвинуватять когось із лідерів головних опозиційних сил, відтак, хтось піде до в’язниці слідом за Тимошенко та Луценком. Це малоймовірно, але не неможливо. Адже для всіх очевидно, що опозиціонери сьогодні сидять через абсолютні «дрібниці», які для кожного «поважного корупціонера» є повсякденною «роботою».

- «Винуватими» виявляться члени якоїсь маловідомої, чи з невеликим рейтингом, але радикальної опозиційної організації (як це було з «Тризубом»). Відповідно, електорат провладних сил матиме потужний стимул до мобілізації проти різних там «помаранчевих», котрі «всі однакові».

- Слідство покаже, що організатори вибухів зовсім не пов’язані з політикою, а є якимись дніпропетровськими хуліганами та наркоманами. Відтак, з’явиться можливість вкотре звинувачувати журналістів, які «зробили з мухи слона», і наочно показати, що всі новини, в тому числі й про зловживання у владі, - це скоріш хвороблива уява медійників, аніж об’єктивна реальність.

- Незалежно від того, чи знайдуть якихось винуватців, теракти використають, щоб пояснити майбутній провал України у проведенні «Євро-2012». Хоч сьогодні влада заявляє, що гостям нічого не загрожує, пізніше з’явиться «цілком об’єктивна» причина того, чому на чемпіонат Європи з футболу майже ніхто не приїхав (поганий сервіс, негідне сполучення, величезні ціни та все інше відійде на другий план).

- Нарешті те, про що ми вже згадували, - влада скористається моментом, щоби максимально закрутити гайки. Ну, якщо «розуму вистачить», - нехай йдуть шляхом іншого «великого лідера і рятівника радянського народу» на літеру «Я».

"Є обставини, які нам заважають. Це зростаюча конкуренція у світі в боротьбі за ресурси, в боротьбі за ринки... Я б сказав, суб’єктивні причини - це нещадна боротьба за владу за умови, що одних можна обдурити, інших можна нахилити. Інтереси політиків часто превалюють над інтересами держави", - сказав Янукович. Що має послідувати за цими словами? Яку «достойну відповідь» він готує? Розумійте як знаєте.

---

В тему:

Принципи передачі влади

СНІД - не вірус, а псевдонауковий тероризм (відео)

Революція в Україні: коли і як?

Партія Брейвіка

Український Брейвік