У 2006 році ініціювавпитання про заборону КПУ, СПУ і Партії регіонів за антидержавну діяльність. Неодноразово виступав проти судового процесу над Іваном Дем’янюком, якого німецький суд визнав винним у співучасті в масових розправах над в’язнями нацистського концтабору Собібор, що знаходився на території Польщі. Новоженець назвав цю справу провокацієй, у тому числі з боку Росії щодо України.

В інтерв’ю «Полеміці» Р. Новоженець розповів про «КОДівську» специфіку нинішньої опозиції, виборчу справедливість, ментальні особливості росіян та про «випадковість» із пам’ятником Леніну в ЦК СПУ.

- Пане Ростиславе, в середовищі опозиційних партій зараз відбуваються об’єднавчі процеси. Яке місце займає в цьому УРП?

- Ми проводимо переговори, які дали б можливість не лише втілювати нашу ідею через впливи у Верховній Раді, а й так чи інакше стати парламентською партією. Лідер партії Левко Лук’яненко запропонував таку схему, за якою можна провести до ВРУ якомога більше опозиціонерів. «Батьківщину» ніхто не зупинить, вона ні з ким не об’єднається і йтиме самостійно. Те саме стосується «Фронту змін».

Щодо інших фаворитів, у тому числі і «Свободи» і Кличка, якого зараховують до опозиціонерів, усе-таки питання залишається відкритим. Вони можуть і не подолати 5%. Через це Лук’яненко і запропонував гарну, відому назву - Українська республіканська партія, - щоб на цьому бренді «нанизати» інші політичні партії, які не мають шансів пройти окремо. Це продемонструвало б реальний об’єднавчий процес. При цьому Лук’яненко готовий відійти від керівництва партією.

УРП - перша партія в Україні, відповідно, перша опозиційна партія, бо тоді ще не було самостійної України. Її засновували ще члени Української гельсінської спілки, Української гельсінської групи. Лук’яненко - автор акта про незалежність, він готував цей документ. Крім того, в нас є республіканська ідея. Республіканські партії при владі навіть не в десятках, а в майже сотні країн. Цю назву сприйматимуть і на Сході, й на Заході, а людський і фінансовий ресурс інших політичних сил дасть змогу зробити це об’єднання ефективним.

Таким чином пішла б одна колона - опозиційна «Батьківщини», друга колона - опозиційний «Фронт змін». А третя колона - на базі УРП: і «Свобода», і Кличко, й інші дрібніші за рейтингом політичні партії, той самий КУН, УНП, «Наша Україна» та ін.

- А як сприймають таку ідею в КОДі?

- Я мав нагоду озвучити цю ідею на засіданні КОДу, коли до Львова приїжджав Тарасюк. Він не захотів висловлювати свою думку з цього приводу. Коли людина не хоче висловити думку, то, напевно, не сприймає цю пропозицію.

На КОДі це питання окремо ще не розглядали. Наразі ми надіслали лист Лук’яненка всім опозиційним партіям. Є дві опозиційні відповіді. Але це відповіді радше заради доброго тону, щоб не образити.

Тому тепер звернемося з аналогічними листами вже від колективного органу - Центральної ради партії. Але ми не наполягаємо, можуть бути й інші формати. УРП готова приставати до різних пропозицій Так, нині ми не серед рейтингових політичних сил, але УРП не скомпрометована, не має у своїй біографії якихось негативних сторінок. Крім того, Левко Лук’яненко залишається одним із найавторитетніших політичних діячів в Україні. Ця людина пережила 27 років радянських тюрем і концтаборів, 72 доби провела в камері смертників. Він перший очолював УРП й очолює її сьогодні.

«Ображені - страшна річ у політиці...»

- Зважаючи на останні домовленості, так звані «угоди трьох», схоже, в КОДі вже визначили, які мають бути ці три колони, - «Батьківщина», «Фронт змін» і «Свобода»... Як ставитеся до цих угод?

- На перший погляд - негативно. Вважаю, що ця трійка вчинила непорядно стосовно своїх колег. Звичайно, менші партії, в тому числі й УРП, незадоволені таким розвитком подій. Бо все йде до того, що ці політичні партії розділять політичні округи.

Я одразу зателефонував Лук’яненку і запитав: а як у центрі сприймають оце «об’єднання трьох»? Він сказав коротко, але влучно: вважають це об’єднання «недоречним». Бо ініціатива трьох не в центрі, а тільки в Галичині. Галичина ніби попереду всієї України. Але мене дивує інше: якщо таку оцінку дали в Києві, чому її не «спустили» донизу?

Окрім цього, зараз ідеться про так звані праймеріз. Хочуть «заміряти», хто з кандидатів має авторитет, щоб потім рекомендувати єдиного. Але ніхто не повинен залишитися осторонь. Коли ми обирали Ющенка, всі мали кусень роботи, а потім за результатами виборів кожен отримав якусь пропозицію про владу. Тому ображених, за великим рахунком, не було. А якщо зараз перед виборами вийде так, що ті три партії розділять між собою округи, заберуть усю пропорційну систему як найрейтинговіші... А ми що, будемо патрони носити?

Читати повністю ТУТ