Починаю нову серію матеріалів. У них розповідається про те, що таке віра, надія, любов і честь. Перший про лейтенанта японської армії Хіро Онода.

Лейтенант Онода воював у Другу світову війну на Філіппінах. У 1944 році під час захоплення території союзниками двадцятидворічному Онода був даний наказ очолити невеликий загін, сховатися в джунглях і вести партизанську діяльність.

Для всіх війна закінчилася в 1945 році, а Онода, вірний наказу, продовжував воювати рік за роком. Зупинити його було нікому. Лейтенант вийшов з джунглів і здався філіппінській владі 10 березня 1974, через 29 років після закінчення війни, в повному однострої, маючи на руках справну японську гвинтівку, 500 набоїв до неї, кілька ручних гранат і самурайський меч. Капітулював він тільки після того, як з Японії прибув його командир і наказав здатися.

Результатом партизанської війни за цей час стали 130 вбитих і поранених людей. Всі ці роки на Онода влаштовували полювання поліція, армія і спецназ, але спіймати його не могли.

Вранці 10 березня 1974 до управління поліції філіппінського острова Лубанг зайшла підтягнута літня людина в напівзотлілому однострої японської імператорської армії. Церемонно вклонившись здивованим поліцейським, він дбайливо поклав на землю стару гвинтівку. "Я - підпоручик Хіро Онода. Підкорився наказу мого начальника, який велів мені здатися". Цілих 30 років цей японець, не знаючи про капітуляцію своєї країни, продовжував воювати в джунглях Філіппін.

- Я розмовляла з ним незабаром після його здачі. Ця людина довго не могла прийти до тями, - сказала в інтерв’ю колишня "перша леді" Філіппін Імельда Маркос. - Онода пережив страшний шок. Коли йому сказали, що війна завершилася в 1945 році, у нього просто потемніло в очах. "Як Японія могла програти?!" - Запитував він мене, і я не знала, що йому відповісти. Він просто сидів і плакав ридма.

Історія багаторічних пригод японського офіцера у філіппінських джунглях розпочалася 17 грудня 1944 року, коли командир батальйону майор Танігучі наказав Онода очолити партизанську війну проти американців на Лубанго: "Ми відступаємо, але це тимчасово. Ви підете в гори і будете робити вилазки - закладати міни, підривати склади. Я забороняю вам здійснювати самогубство і здаватися в полон. Може пройти три, чотири або п’ять років, але я за вами повернуся. Цей наказ можу відмінити тільки я і ніхто інший ".

Незабаром американські солдати висадилися на Лубанго, і Онода, розділивши своїх партизанів на маленькі загони, відступив у джунглі острова разом з двома рядовими і капралом Сімадой.

- Я пам’ятаю, як Онода показав нам свій притулок в джунглях, - розповів колишній заступник шерифа Лубанга Фідель Еламос. - Там було чисто, висіли гасла з ієрогліфами "Війна до перемоги", а на стіні був закріплений вирізаний з бананового листя портрет імператора. Поки були живі його підлеглі, Онода проводив з ними тренування, а також влаштовував конкурси віршів.

Онода не знав, що трапилося з солдатами з інших загонів. У жовтні 1945 року він знайшов американську листівку з написом: "Японія капітулювала 14 серпня. Спускайтеся з гір і здавайтеся!". Поручник завагався, але в цей момент почув стрілянину неподалік і зрозумів, що війна все ще триває. А листівка - просто брехня, щоб виманити їх з лісу. Але вони виявляться розумнішими ворога і підуть ще далі, в глиб острова ...

- Мій батько воював проти нього, потім я став поліцейським і теж воював з "загоном Онода", здавалося, це не скінчиться ніколи, - каже Фідель Еламос. - Ми прочісували джунглі раз по раз і не знаходили нікого, а вночі самураї знову стріляли нам у спину. Ми скидали їм свіжі газети, щоб вони побачили, що війна давно скінчилася, скидали листи від родичів. Я запитав Хіро потім: "чому ти не здався?" Він сказав, що був упевнений - листи та газети підроблені.

Йшов рік за роком, а Онода воював у джунглях. У Японії виросли ряди хмарочосів, японська електроніка завоювала весь світ, бізнесмени з Токіо купували найбільші американські концерни, а Хіро все бився на Лубанго на славу імператора, вірячи, що війна триває. Поручник кип’ятив воду зі струмка на вогні, харчувався фруктами і корінням - за весь час він тільки один раз серйозно захворів ангіною. Ночуючи під проливним тропічним дощем, він закривав гвинтівку своїм тілом.


Далі читати ТУТ