Пам’яті Володимира Наконечного – видатного українського скульптора, творця Арійської України
12/27/2010 - 18:07
Пам’яті Володимира Наконечного – видатного українського скульптора, творця Арійської України
Світ
культураhttps://www.ar25.org/node/19334
(клацайте на фото, щоб збільшити)
Скульптор Володимир Наконечний (в центрі) 18 вересня 2010 р. Фото НО SD.ORG.UA.
Січеславський осередок Української Національної Громади зі скорботою повідомляє про те, що 9 днів тому – 18 грудня 2010 року, у віці 54 роки покинув наш Світ талановитий митець, один з найвидатніших скульпторів сучасної України, наш громадівець Володимир Васильович Наконечний.
Звістка про його смерть заскочила нас зненацька, бо Володимир був поруч з нами до свого останнього дня. Він завжди був життєрадісним, оптимістичним, щирим, повним натхненних планів чоловіком, справжнім Українцем, що прагнув досконалості в усьому.
Володимир Наконечний відомий у Січеславі як автор пам’ятника Дмитру Яворницькому, скульптури Маленького Принца в парку ім. Козака Лазаря Глоби, меморіалу загиблим в результаті вибуху на вул. Мандриківській, 176 та іншими роботами.
Він був постійним активним учасником щорічного фестивалю «Мамай-Fest» у Дніпродзержинську, створив неповторні скульптурні портрети українських героїв – гетьмана Мазепи, Нестора Махна.
Володимир Наконечний був справжнім, полум’яним патріотом України, активним діячем Всеукраїнського об’єднання «Свобода».
На жаль, залишилися незавершеними скульптури «Український зодіак», «Галар, або Мамай на драконі», створені під впливом ідей УНГ та 13-го випуску журналу «Перехід-4», а також пам’ятник козакам, загиблим у Полтавській битві.
Володимир Наконечний мріяв про те, щоб у кожній українській оселі стояв образ Козака Мамая, а його найзаповітнішньою мрією була Арійська Україна.
Ця непоправна втрата ще раз нагадала нам про те, що ми повинні більше дбати про своїх ближніх. Якби Володимир Наконечний почав оновлення Живим Словом, він би прожив не один десяток років. Але у нього для себе завжди не вистачало часу, а ми не особливо й наполягали. Вважали, що він поступово сам дозріє. Не встиг.
Це означає, що ми, будучи людьми м’якими і делікатними, не повинні боятися зайвий раз нагадати друзям-українцям про їхні приховані можливості самооновлення. Не біймося нести людям цю добру новину – навколо тисячі людей, які шукають ці знання.
«Смерть – це середина життя» – казали наші предки. Володимир Наконечний відійшов від нас на тимчасовий відпочинок. Якщо він не завершив свої земні справи – він до нас повернеться вже через рік у новому тілі. Тож приглядайтесь до хлопчиків, що закохані в Україну і малюють Мамаїв.
В тему:
Режим самовідновлення. Натисни кнопку!
Палінгенезія, тобто реінкарнація
Фізичний світ: душа, плоть, реінкарнація
Реінкарнація при передчасній смерті
Арійський Адам знаходиться у Січеславі
Скульптор Володимир Наконечний (в центрі) 18 вересня 2010 р. Фото НО SD.ORG.UA.
Січеславський осередок Української Національної Громади зі скорботою повідомляє про те, що 9 днів тому – 18 грудня 2010 року, у віці 54 роки покинув наш Світ талановитий митець, один з найвидатніших скульпторів сучасної України, наш громадівець Володимир Васильович Наконечний.
Звістка про його смерть заскочила нас зненацька, бо Володимир був поруч з нами до свого останнього дня. Він завжди був життєрадісним, оптимістичним, щирим, повним натхненних планів чоловіком, справжнім Українцем, що прагнув досконалості в усьому.
Володимир Наконечний відомий у Січеславі як автор пам’ятника Дмитру Яворницькому, скульптури Маленького Принца в парку ім. Козака Лазаря Глоби, меморіалу загиблим в результаті вибуху на вул. Мандриківській, 176 та іншими роботами.
Він був постійним активним учасником щорічного фестивалю «Мамай-Fest» у Дніпродзержинську, створив неповторні скульптурні портрети українських героїв – гетьмана Мазепи, Нестора Махна.
Володимир Наконечний був справжнім, полум’яним патріотом України, активним діячем Всеукраїнського об’єднання «Свобода».
На жаль, залишилися незавершеними скульптури «Український зодіак», «Галар, або Мамай на драконі», створені під впливом ідей УНГ та 13-го випуску журналу «Перехід-4», а також пам’ятник козакам, загиблим у Полтавській битві.
Володимир Наконечний мріяв про те, щоб у кожній українській оселі стояв образ Козака Мамая, а його найзаповітнішньою мрією була Арійська Україна.
Ця непоправна втрата ще раз нагадала нам про те, що ми повинні більше дбати про своїх ближніх. Якби Володимир Наконечний почав оновлення Живим Словом, він би прожив не один десяток років. Але у нього для себе завжди не вистачало часу, а ми не особливо й наполягали. Вважали, що він поступово сам дозріє. Не встиг.
Це означає, що ми, будучи людьми м’якими і делікатними, не повинні боятися зайвий раз нагадати друзям-українцям про їхні приховані можливості самооновлення. Не біймося нести людям цю добру новину – навколо тисячі людей, які шукають ці знання.
«Смерть – це середина життя» – казали наші предки. Володимир Наконечний відійшов від нас на тимчасовий відпочинок. Якщо він не завершив свої земні справи – він до нас повернеться вже через рік у новому тілі. Тож приглядайтесь до хлопчиків, що закохані в Україну і малюють Мамаїв.
В тему:
Режим самовідновлення. Натисни кнопку!
Палінгенезія, тобто реінкарнація
Фізичний світ: душа, плоть, реінкарнація
Реінкарнація при передчасній смерті
Арійський Адам знаходиться у Січеславі
Останні записи