Автор низки історичних, публіцистичних та художніх творів Василь Пачовський мав свій особливий погляд на українців як окрему націю, а відтак – на причини усіх негараздів, що спіткають нас, як представників тієї нації, буквально на кожному кроці. Сьогодні, коли через дії нашої влади та очільників деяких сусідніх країн важко здобута Незалежність знову ставиться під сумнів, ми вкотре замислюємося, чому, зрештою, найгірші речі мають відбуватися саме з нами?

Що б там не казали, а років двадцять тому українці почувалися поміж сусідами чи не найзаможнішими. Саме цей факт нині використовують прихильники відновлення СРСР у своїй пропаганді. Щоправда, тут треба наголосити, що тоді і ми, і наші сусіди жили у неволі московсько-більшовицької імперії, а повернення до такого стану жодна людина при здоровому глузді не хоче.

Час ішов, отримана формальна свобода та незалежність, утім, не принесла нам поки що жодних дивідендів. На нас згори дивляться нероби-москалі. Колись доведені до відчаю поляки пішли у своєму розвитку так далеко, що, здається, нам їх ніколи не наздогнати. Навіть румуни, із жебрацького стану яких ми ще недавно могли насміхатися, нині від нас гоноровіші та заможніші. Серед європейців позаду України залишилася хіба тільки Молдова. І то, зважаючи на обставини останнього часу, є підстави підозрювати, що і ті сусіди незабаром будуть жити краще за українців. Чому?

Власне, Василь Пачовський намагається знайти відповідь на ці та інші запитання, шукаючи її, передусім, у вадах української самосвідомості. Характерно те, що його стаття «Українці як народ» залишається, в цілому, актуальною і сьогодні, хоча сам її автор належить до покоління людей, котрі давно пішли із цього світу. Нині Пачовському було б уже більше 132-х років. Далі подається текст його статті «Українці як народ», опублікованої на початку минулого століття. Запрошуємо її перечитати та замислитися хоча б над таким простим запитанням: а чи не тому наші поневолювачі так запекло усілякими способами борються із українською само ідентичністю, що саме нерозвинутість цієї риси у нашої нації чи не найкраще допомагає їм міцно тримати нас в узді.

Читати далі