Ідея свободи була дискредитована тим, що вона була ототожнена з економічною і політичною махновщиною. Так вели себе політики, так вів себе економічний сектор. Тому головна тенденція – це криза ліберальної ідеї в Україні. А ті ідеї, які будуть приходити на зміну, будуть в діапазоні від дуже сумнівного солідаризму до націоналізму.

Ідеології, які претендують на роль пануючої автократичної сили, суспільство завжди підтримує в умовах кризи, коли шукає порятунку. А це пов’язано ще й з тим, що руйнування помаранчевого міфу, який будувався на націонал-ліберальній ідеї, призводить до того, що поведінка буде спрощеною, мотивація більш грубою і в її основі тепер буде пошук винного, кара. А покарання передбачає дуже спрощене розуміння реальності, пошук чорного і білого, відміну від тієї палітри, яку ми знали протягом останніх років.

2009 рік буде роком соціальної помсти. У 2008 пішов у минуле «помаранчевий» міф, але який міф прийде у 2009 ще не відомо. Українцям ці кілька років співали мантри про їх духовність, піднесеність, толерантність, але як тільки почало трясти економіку, всі заговорили про інше – про соціальні потрясіння. Де й поділися всі ці характеристики про нашу толерантність і духовність. Не в храм підуть, а на вулицю. Ось такі очікування від нашого духовного суспільства. Це говорить про те, що насправді ми боїмось і не знаємо свого суспільства, яким ніхто не займався, де дійсно людина втратила і нормальну освіту, і нормальні умови праці, і перспективу.