Нам розповідають лише про тих, хто мовчки вмирав, але мовчать про тих, хто до останньої краплі крові захищав себе і свою родину. Нам розповідають про тих, хто помирав з голоду в хатах, але ні словом не згадують про тих, хто помирав від куль і багнетів на бойовищах.

Навіщо замість того, щоб встановлювати пам’ятники Героям, які чинили опір антиукраїнським силам, всю Україну, наче цвинтар, заставляти поминальними хрестами?

Кому вигідно виховувати молоде покоління на поразках, а не на перемогах? Кому вигідні люди, що будуть тихо вмирати з голоду, а не боронити свої права до останньої краплі крові?

Не треба робити з голодомору культ «голодоморщини». Націю необхідно розбудовувати на перемогах, а не на поразках!