Чи являлася тобі думка яскрава і зрима,
вражаюча в простій очевидності:
яка неохватна розумом щедрість та свобода
Творцем закладена в сутність твою людськую?
Чи хоча б на мить довелося тобі побачити,
з усією повнотою захвату від грандіозності,
ким ти насправді є, променистосяючий?
Чи спитав ти себе коли-небудь,
для чого такою щедрою
палітрою почуттів
ти був наділений?
Бо коли спустишся у Храм священний,
твій власний, що Серцем називається,
то вівтар там єдиному божеству
знайдеш – Любові.

Нема релігії, вищої за Істину,
І нема Бога іншого, окрім Любові, яка
у світах вищих зветься Любомудрістю.
І коли увійдеш у Храм цей сяючий,
Сонцеколо надземнеє,
то зрозумієш, може вперше,
яка вона є – Любов божественна
і яким може бути твоє земне кохання.
Бо ж Любов нічого спільного не має
з уявленням одноосібним
про “моє” або “для себе”.
Простір Любові – коло сяюче сонячне,
яке може ставати яким завгодно великим,
розширюючись до безмежності.
Залишай у цьому колі кожного, хто на шляху
твого життя викресав з тебе бодай іскру
цього вогню Божественного!

Не гони з цього кола тих, хто, як тобі здається,
сьогодні уже не вартий твоєї любові,
бо на крихкий п’єдестал став уже інший.
Збережи вдячність до тих, кого колись ти
так охоче вбирав у парадні шати свого кохання,
не залишай їх тепер стояти розкритими
під холодним вітром твоєї байдужості!

Екслібрис кохання – зелений пагінець,
посаджений у сонячнім колі.
І якщо поливатимеш його своєю вдячністю,
удобрюватимеш думками світлими,
теплом своїх рук зігріватимеш, -
з пагону виросте дерево гілчасте,
щедролисте, яке навесні вкриється квітом.
І поллється на це дерево золота ріка сонячна
Матері-Отця Світу Світів –
і вічне Світло Любові
зрине зустрічним потоком з твоїх глибин!
І потоку цьому не буде кінця!
Амінь!

Наталка Кобза (Артанія)
15 лютого 2007 р.

-------------------------------
В тему:

Дар щастя

Хліб Земний і Небесний

Ода маленькій жінці

Сонячні ритми – ІІ

Сонячні ритми часу Відродження

Метанойя Переходу

Сонячна молитва

Час на Відродження

Ода вдячності