Сучасники неоднозначно оцінюють цей період. Одні вважають заслугою Брежнєву освоєння Західного Сибіру, будівництво БАМу, досягнення стратегічного паритету з США. Інші згадують придушення "празької весни" 1968 року, введення радянських військ в Афганістан, переслідування інакомислячих. Саме за Брежнєва вигнали з країни Олександра Солженіцина і відправили в заслання Андрія Сахарова.

Народився він у селищі Кам’янка Дніпропетровської області України. Українець. Закінчив Курський землеупорядчий-меліоративний технікум, Дніпродзержинський металургійний інститут. Працював на заводі. У 1937 році був обраний заступником голови виконкому Дніпродзержинської міськради.

З лютого 1939 року - секретар Дніпропетровського обкому КП України з пропаганди. З 1941 року - у діючій армії: заступник начальника політуправління Південного фронту, начальник політвідділу 18-ої армії, начальник політуправління 4-го Українського фронту. У 1950-1952 роках - перший секретар ЦК компартії Молдови. У 1953- 1954 роках - заступник начальника Головного політичного управління Радянської Армії і ВМФ. З лютого 1954 - другий, із серпня 1955 року - перший секретар ЦК компартії Казахстану. У 1952-1953, 1956-1960, 1963-1964 роках - секретар, у 1964-1966 роках - перший секретар ЦК КПРС. З 1966 року - Генеральний секретар ЦК КПРС, одночасно з 1977 року - голова Президії Верховної Ради СРСР.

За матеріалами Радіо Свобода, РІА Новини