Печерський суд заборонив ЦПК та Слідству.Інфо публікувати розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР

Такий прецедент є суттєвим наступом на свободу слова, який суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України, пише ЦПК.

На адресу Центру протидії корупції надійшла копія рішення судді Печерського районного суду міста Києва Сергія Вовка, датована 6 липня 2026 року.

Рішення судді Вовка є заходом забезпечення позову, яке винесено ще до подачі самого позову. Тобто, суд наразі ще не розглядав позов по суті, бо його навіть ще не бачив. Натомість, в ухвалі суду йдеться, що позивач має намір подати позов, яким хоче заборонити ЦПК та «Слідству.Інфо» взагалі збирати інформацію про заявника та самого Сухачова.

«Це рішення суду – дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та «Слідство.Інфо» банально тестують інструмент як заборонити журналістам викривати корупцію. За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та ряд інших наслідків. Ми обов’язково будемо це оскаржувати», – прокоментувала ухвалу суду виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк.

Суддя Вовк вирішив, що публікація в Інтернеті про майновий стан брата Олексія Сухачова, деталей набуття ним об’єктів нерухомості, джерел їх фінансування, може завдати невідворотної шкоди фізичній особі, яку буде неможливо виправити після появи матеріалу. А також порушить комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2». З рішення суду випливає, що брат директора ДБР не надав дозволу на розголошення інформації про свої 143 об’єкти нерухомості.

24 червня ЦПК надіслав запит на відеокоментар до Директора ДБР Олексія Сухачова з проханням прокоментувати факти, які журналістка Аліна Стрижак виявила щодо нерухомості його рідного брата. Мова була про набуття братом Сухачова 143 обʼєктів нерухомості – квартир та офісів. 

Інформація про ці об’єкти нерухомості виявлена під час аналізу відкритих державних реєстрів. Схожий запит був надісланий до ТОВ «Парковий-2», яке має зв’язок із братом Олексія Сухачова.
Тобто, від надсилання запиту Сухачову до задоволення заяви в інтересах ТОВ «Парковий-2» у Печерському суді пройшло менше двох тижнів. 

Примітно, що жодної відповіді на запит ані від  Олексія Сухачова, ані від «Паркового-2» ЦПК не отримали.  

«Фактично, за дотримання журналістських стандартів – тобто надання стороні права на відповідь – ручний Печерський суд вирішив заблокувати випуск журналістського розслідування та чинити тиск на нас. Це рішення одіозного судді Печерського суду Сергія Вовка, який сам неодноразово був фігурантом журналістських розслідувань, не має нічого спільного з законом, є свавільним та шкідливим, адже посягає на свободу слова. Відтепер фігуранти журналістських розслідувань, зокрема близькі та родичі топ чиновників, зможуть через ручний суд забороняти ЗМІ висвітлювати інформацію про їхній майновий стан», – додає Дарʼя Каленюк.  

***
Ця справа має усі ознаки класичного SLAPP-позову (Strategic Lawsuits Against Public Participation) – стратегічного позову проти громадської участі, який подають фігуранти розслідувань, щоб заблокувати журналістську роботу і змусити замовкнути громадськість ще до публікації матеріалу. 
Україна взяла на себе зобов’язання до 2027 року запровадити анти-SLAPP законодавство за стандартами Європейського Союзу. Якщо на користь керівника одного з ключових правоохоронних органів країни ухвалюється рішення, яке блокує роботу саме тих журналістів, що розслідують його оточення, держава фактично порушує власні євроінтеграційні зобов’язання.