Пан Луценко дуже нагадує героя одного анекдота. Помер якийсь чоловік. Вознісся на небо. Став перед дверми раю, там,де святий Петро стоїть з ключами. Коли дивиться чоловік - перед ним то зявляється, то зникає людина.Запитав чоловік здивовано у святого Петра :"Хто це?" Та так, зреанімації," - відповів той. Так і Юрій Віталійович(?) - то хоче розламати цю систему "до основанья, а затем", то носиться з ідеєю Третьої Республіки, тепер його турбує те, що протест людей може грати на руку росії. Цікаво, чи ще хтось його сприймає серйозно? На мою думку,це мавр, який давно вже зробив свою справу.

Один із ключдвих принципів менеджменту- мене не цікавить,що ти робив, мене цікавить результат.

Питання стоїть так: якщо людина багато разів дискредитувала себе брехнею, половинчастістю позиції, продажністю, то навіть коли вона в якусь мить і говорить правду - хто йнятиме їй віри? Для політика обличчя варто втратили лиш раз... і воно вже буде втраченим назавжди.