З Мукачевого, де знаходиться спецтабір для мігрантів, їх спочатку переправили потягом до Києва, а потім з аеропорту Бориспіль спецрейсом - до Москви, оскільки авіарейси Київ - Пекін скасовано.

Згідно домовленостей з Посольством Китаю в Україні, мігранти, що перетнули кордон таємними стежинами, потрапляють до табору для нелегалів і там ідентифікуються. Далі інформація про них спрямовується на батьківщину з тим, аби рідні мали змогу надіслати кошти на зворотній шлях.

Якщо вдається визначити, що нелегали прибули до України з Білорусі чи Росії, то прикордонники передають їх колегам, а ті самотужки вирішують проблему депортації.

Тільки від початку року на наших кордонах затримано більше 2 000 мігрантів. Тенденція останнього часу така: потік біженців з Афганістану та Іраку практично припинився, але як і раніше активно намагаються потрапити до Європи через Україну вихідці з Індії, Пакистану і Бангладеш.

Дискусією останніх двох тижнів стало питання, де вирішувати долю мігрантів - на території Євросоюзу чи за його межами. І ось нарешті в Брюсселі було прийнято рішення розглядати справи тих, хто опинився у Європі в якості біженця, на місці. Іншими словами, суди мають приймати заяви щойно прибулих і вирішувати, надавати їм право на працю чи щомісячні виплати.

Україна ж внаслідок усієї цієї історії перетворилася на таку собі накопичувальну зону, бо крізь прозорий кордон з Росією до нас лине потік бажаючих потрапити до Європи нелегально.

Згідно постанови Кабміну на утримання кожного нелегала з бюджету Прикордонних військ виділяються кошти в розмірі солдатської пайки, тобто приблизно 10 гривень на день.

Однак це не єдине джерело утримання нелегалів. «На допомогу приходять різного роду благочинні організації, що діють як під егідою Червоного Хреста, так і безпосередньо займаються проблемою нелегальних мігрантів», - коментує ситуацію начальник прес-служби Прикордонних військ полковник Анатолій Самарченко.