Такий заголовок має публікація в американському Forbes, у якій йдеться про те, що ЗСУ досягли важливої мети на півдні під Токмаком – Українська армія змогла знищити склад із боєприпасами армії РФ під Токмаком, фіксуючи важливе досягнення у війні.
A Russian train carrying T-62 tanks.Wikimedia Commons
Очевидно, що протягом місяців і тижнів, що передували контрнаступу Збройних сил України 2023 року, який розпочався на початку червня, планувальники в Києві узгодили принаймні одну головну мету, пише Forbes.
Цією метою було просунути війська достатньо далеко на південь від Малої Токмачки, що на півдні Запорізької області, в напрямку окупованого Росією Мелітополя (50 миль на південь) для того, щоб взяти місто Токмак під український вогневий контроль.
Відео, яке поширилося в Інтернеті в неділю, показує потяг у вогні. Підтекст дуже важливий. Російська логістика на окупованому півдні України зараз у серйозній скруті.
Останніми днями українські бригади нарешті досягли однієї з головних поставлених цілей, взявши місто Токмак під вогневий контроль. У перший тиждень жовтня українська артилерія підійшла досить близько до Токмака, щоб вразити російський потяг із боєприпасами недалеко від міста.
Інакше кажучи, виведення Токмака під артилерійський і ракетний контроль є важливим кроком на шляху до кінцевої мети ЗСУ – розгрому російських польових армій на Півдні та звільнення тисяч квадратних кілометрів, які вони займають, включно з Кримом, стратегічним півостровом, який Росія силою анексувала 2014 року.
Це – не кінець 21-місячної війни Росії проти України. Це – навіть не початок кінця. Але це – подія, яка сигналізує про деякі з головних цілей Києва у війні, а також висвітлює підготовку Москви до продовження війни та до утримання своєї влади на окупованій території, зауважує автор статті David Axe.
У той самий час, як українці націлені на лінії постачання, що проходять через Токмак, росіяни наполегливо працюють над створенням нових ліній постачання, що йдуть далі на південь. Якщо росіянам вдасться відвернути вантажівки та потяги від Токмака, вони зможуть частково відбити контратаки українців на мелітопольському напрямку, зробивши їх стратегічно безглуздими.
Хоча українські війська володіють широким спектром зброї глибокого ураження – ракетами "Storm Shadow" і "SCALP", протикорабельними ракетами "Нептун" і "Гарпун", балістичними ракетами С-200 і "Точка", а також кількома типами безпілотників – ця зброя, як правило, найкраще працює проти статичних об'єктів.
Влучити в потяг, що рухається, важко. Саме тому російські спроби завдати удару по життєво важливій залізничній мережі України поки що не змогли перешкодити українській логістиці.
Для того, щоб завдати удару по потягу з боєприпасами, українці потребували якісних свіжих розвідувальних даних, можливо, від безпілотників або місцевих партизанів. Але їм також потрібно було застосувати свій найоперативніший і найточніший вогонь. Тобто, артилерійські снаряди "Екскалібур" з GPS-наведенням і керовані реактивні системи залпового вогню.
Потужні сили українських бригад, включаючи найкраще оснащені 47-му механізовану та 82-гу десантно-штурмову бригади, влітку цього року ціною неймовірних зусиль прорвалися до Роботиного і в серпні нарешті звільнили це селище. Незабаром до них приєдналася артилерія, і розпочалася серйозна кампанія з контрнаступу на Токмак.
Очікується ще багато точних ударів по російських потягах і колонах у Токмаку і навколо нього в найближчі тижні та місяці, оскільки Україна прагне продовжити свій літній контрнаступ на осінь і зиму. Також слід очікувати, що росіяни пристосуються або принаймні спробують пристосуватися.
Очевидне будівництво російськими інженерами нової залізниці через окупований Маріуполь на узбережжі Чорного моря за сто миль на схід від Мелітополя може змістити сухопутні шляхи постачання Росії через південну Україну подалі від Токмака і ближче до узбережжя.
Якщо росіянам вдасться швидко адаптувати свою логістичну систему, вони можуть змусити українців також адаптуватися, визначивши нову мету для свого контрнаступу. Якщо росіяни перемістять свої лінії постачання далі на південь, українцям, можливо, доведеться просунутися ще далі на південь, щоб надійно вдарити по цих самих лініях постачання.
Це був би загрозливий розвиток подій для Києва. Взяття під вогневий контроль Токмака коштувало українцям сотень одиниць техніки і, можливо, тисяч життів. Взяття під вогневий контроль узбережжя Чорного моря може коштувати набагато дорожче, підсумовує автор статті.
Наші інтереси:
Доводиться читати статті західних військових аналітиків, щоб дізнатися про реальний хід війни.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Українська артилерія підірвала російський ешелон з боєприпасами під Токмаком. ЗСУ воювали кілька місяців, щоб це стало можливим
Світ:
Такий заголовок має публікація в американському Forbes, у якій йдеться про те, що ЗСУ досягли важливої мети на півдні під Токмаком – Українська армія змогла знищити склад із боєприпасами армії РФ під Токмаком, фіксуючи важливе досягнення у війні.
23101003.jpg
Очевидно, що протягом місяців і тижнів, що передували контрнаступу Збройних сил України 2023 року, який розпочався на початку червня, планувальники в Києві узгодили принаймні одну головну мету, пише Forbes.
Цією метою було просунути війська достатньо далеко на південь від Малої Токмачки, що на півдні Запорізької області, в напрямку окупованого Росією Мелітополя (50 миль на південь) для того, щоб взяти місто Токмак під український вогневий контроль.
Відео, яке поширилося в Інтернеті в неділю, показує потяг у вогні. Підтекст дуже важливий. Російська логістика на окупованому півдні України зараз у серйозній скруті.
Останніми днями українські бригади нарешті досягли однієї з головних поставлених цілей, взявши місто Токмак під вогневий контроль. У перший тиждень жовтня українська артилерія підійшла досить близько до Токмака, щоб вразити російський потяг із боєприпасами недалеко від міста.
Інакше кажучи, виведення Токмака під артилерійський і ракетний контроль є важливим кроком на шляху до кінцевої мети ЗСУ – розгрому російських польових армій на Півдні та звільнення тисяч квадратних кілометрів, які вони займають, включно з Кримом, стратегічним півостровом, який Росія силою анексувала 2014 року.
Це – не кінець 21-місячної війни Росії проти України. Це – навіть не початок кінця. Але це – подія, яка сигналізує про деякі з головних цілей Києва у війні, а також висвітлює підготовку Москви до продовження війни та до утримання своєї влади на окупованій території, зауважує автор статті David Axe.
У той самий час, як українці націлені на лінії постачання, що проходять через Токмак, росіяни наполегливо працюють над створенням нових ліній постачання, що йдуть далі на південь. Якщо росіянам вдасться відвернути вантажівки та потяги від Токмака, вони зможуть частково відбити контратаки українців на мелітопольському напрямку, зробивши їх стратегічно безглуздими.
Хоча українські війська володіють широким спектром зброї глибокого ураження – ракетами "Storm Shadow" і "SCALP", протикорабельними ракетами "Нептун" і "Гарпун", балістичними ракетами С-200 і "Точка", а також кількома типами безпілотників – ця зброя, як правило, найкраще працює проти статичних об'єктів.
Влучити в потяг, що рухається, важко. Саме тому російські спроби завдати удару по життєво важливій залізничній мережі України поки що не змогли перешкодити українській логістиці.
Для того, щоб завдати удару по потягу з боєприпасами, українці потребували якісних свіжих розвідувальних даних, можливо, від безпілотників або місцевих партизанів. Але їм також потрібно було застосувати свій найоперативніший і найточніший вогонь. Тобто, артилерійські снаряди "Екскалібур" з GPS-наведенням і керовані реактивні системи залпового вогню.
Потужні сили українських бригад, включаючи найкраще оснащені 47-му механізовану та 82-гу десантно-штурмову бригади, влітку цього року ціною неймовірних зусиль прорвалися до Роботиного і в серпні нарешті звільнили це селище. Незабаром до них приєдналася артилерія, і розпочалася серйозна кампанія з контрнаступу на Токмак.
Очікується ще багато точних ударів по російських потягах і колонах у Токмаку і навколо нього в найближчі тижні та місяці, оскільки Україна прагне продовжити свій літній контрнаступ на осінь і зиму. Також слід очікувати, що росіяни пристосуються або принаймні спробують пристосуватися.
Очевидне будівництво російськими інженерами нової залізниці через окупований Маріуполь на узбережжі Чорного моря за сто миль на схід від Мелітополя може змістити сухопутні шляхи постачання Росії через південну Україну подалі від Токмака і ближче до узбережжя.
Якщо росіянам вдасться швидко адаптувати свою логістичну систему, вони можуть змусити українців також адаптуватися, визначивши нову мету для свого контрнаступу. Якщо росіяни перемістять свої лінії постачання далі на південь, українцям, можливо, доведеться просунутися ще далі на південь, щоб надійно вдарити по цих самих лініях постачання.
Це був би загрозливий розвиток подій для Києва. Взяття під вогневий контроль Токмака коштувало українцям сотень одиниць техніки і, можливо, тисяч життів. Взяття під вогневий контроль узбережжя Чорного моря може коштувати набагато дорожче, підсумовує автор статті.
Доводиться читати статті західних військових аналітиків, щоб дізнатися про реальний хід війни.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта