Директор Інституту ефективного розвитку Олег Бахтіяров, 59 років, передбачає, що в Україні до влади можуть прийти нові люди. Вважає, що наша країна не виживе без національної ідеї.
Що, на вашу думку, відбувається в Україні?
— Те, що відбувається нині, я визначив би терміном ”шизархія” (влада шизофреніків. — ”ГПУ”). Існує монархія, демократія, теократія, а у нас — шизархія. Насправді в нашої так званої політичної еліти сама політика майже не проглядається. Є бізнес-інтереси, готовність обслужити чужі політичні інтереси, підкорити національні інтереси своєї держави іноземним структурам. Є тривалий спектакль, не потрібний ані еліті, ані народові. Однак власне політики немає. Шизархія — не тільки тому, що влада роздвоєна (якщо не розчетвертована), але й тому, що дії влади жодним чином не стосуються народу. У конфронтуючих сторін немає ні волі, ні рішучості. Усе через те, що немає проекту, заради якого можна докладати надзусиль, іти на подвиги чи злочини. Представники влади взагалі не розуміють своєї ролі. Думають, що їхнє призначення — забезпечити захоплення власності або знайти відповідного хазяїна. Утім, це лише гротескний прояв загальносвітової кризи: політичні еліти більшості країн світу не розуміють характеру прийдешніх змін і зовсім не готові до них.
Які зміни потрібні Україні?
— Україні необхідно визначитися зі своєю роллю у світі. Із цього здавалося б абстрактного питання насправді виникають і внутрішня політика, і соціально-економічні рішення, і самовираження народу. Потрясіння останніх трьох років пов’язані з вимогою остаточного геополітичного самовизначення: Україна — частина євроатлантичного світу чи світу загальноросійського? Досвід показує, що геополітичні орієнтації викликають в Україні нескінченні кризи. Виходом із них може бути або остаточний занепад держави як такої і перетворення її на чиюсь політично-економічну провінцію, або знаходження своєї особливої ролі, свого незалежного, оригінального шляху. Лише тоді, коли обумовлюється своя роль у світі, можна говорити про зміни політичного й соціального характеру, яких потребує Україна.
Як ви гадаєте: наважиться український народ на чергову революцію чи ні? І якою вона може бути?
— На мою думку, якщо народ почне революцію, то вона неминуче міститиме в собі не правові, а насильницькі, збройні компоненти. У цьому разі це буде революція проти системи та її правової і конституційної основи. Нова влада не може бути сформована на старій правовій основі, вона буде результатом насильницького перевороту. Тільки так може почати формуватися власна політична система, що відповідає українським реаліям. Коли настають такі часи, як нині, то рано чи пізно виникає сила, що б’є кулаком по столу й говорить: ”Досить!”. Іноді це роблять генерали — як у Чилі. Якщо немає рішучих генералів, то полковники — як у Греції. Якщо немає рішучих полковників, то капітани — як у Португалії. У нас поки що такої сили не видно. Щойно вона проявиться, система завалиться й прийдуть нові люди. Вони укладуть новий союз — не з жадібними олігархами, а з інтелектуальною елітою, що розуміє виклики часу й можливі відповіді на них. Така еліта, дякувати Богу, в Україні є. Це може відбутися й завтра, й через п’ять років.
Чи потрібна Україні національна ідея і яка саме?
— Без національної ідеї Україна просто не виживе. Але це повинна бути універсальна ідея — такого масштабу, який властивий сильним народам. Це має бути потужна широкомасштабна ідея, точніше проект нового устрою світу. Хто першим сформулює й почне реалізацію подібного проекту, той і займе панівні позиції у світі, оскільки запропонує свої правила. Україна може вистояти, лише зробивши щось небачене й нечуване, створивши основи нового устрою людської співдружності. Цього не потрібно боятися — навколо нас або європейські суспільства, що старіють, або суспільства, які прагнуть відновити свої традиційні цінності, як це відбувається в ісламському світі. Про новий світ поки що тільки мріють. Наскільки мені відомо, такі спроби є лише в Україні та Росії.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
”Нова влада буде результатом насильницького перевороту”
Світ:
07052903e.jpg
Що, на вашу думку, відбувається в Україні?
— Те, що відбувається нині, я визначив би терміном ”шизархія” (влада шизофреніків. — ”ГПУ”). Існує монархія, демократія, теократія, а у нас — шизархія. Насправді в нашої так званої політичної еліти сама політика майже не проглядається. Є бізнес-інтереси, готовність обслужити чужі політичні інтереси, підкорити національні інтереси своєї держави іноземним структурам. Є тривалий спектакль, не потрібний ані еліті, ані народові. Однак власне політики немає. Шизархія — не тільки тому, що влада роздвоєна (якщо не розчетвертована), але й тому, що дії влади жодним чином не стосуються народу. У конфронтуючих сторін немає ні волі, ні рішучості. Усе через те, що немає проекту, заради якого можна докладати надзусиль, іти на подвиги чи злочини. Представники влади взагалі не розуміють своєї ролі. Думають, що їхнє призначення — забезпечити захоплення власності або знайти відповідного хазяїна. Утім, це лише гротескний прояв загальносвітової кризи: політичні еліти більшості країн світу не розуміють характеру прийдешніх змін і зовсім не готові до них.
Які зміни потрібні Україні?
— Україні необхідно визначитися зі своєю роллю у світі. Із цього здавалося б абстрактного питання насправді виникають і внутрішня політика, і соціально-економічні рішення, і самовираження народу. Потрясіння останніх трьох років пов’язані з вимогою остаточного геополітичного самовизначення: Україна — частина євроатлантичного світу чи світу загальноросійського? Досвід показує, що геополітичні орієнтації викликають в Україні нескінченні кризи. Виходом із них може бути або остаточний занепад держави як такої і перетворення її на чиюсь політично-економічну провінцію, або знаходження своєї особливої ролі, свого незалежного, оригінального шляху. Лише тоді, коли обумовлюється своя роль у світі, можна говорити про зміни політичного й соціального характеру, яких потребує Україна.
Як ви гадаєте: наважиться український народ на чергову революцію чи ні? І якою вона може бути?
— На мою думку, якщо народ почне революцію, то вона неминуче міститиме в собі не правові, а насильницькі, збройні компоненти. У цьому разі це буде революція проти системи та її правової і конституційної основи. Нова влада не може бути сформована на старій правовій основі, вона буде результатом насильницького перевороту. Тільки так може почати формуватися власна політична система, що відповідає українським реаліям. Коли настають такі часи, як нині, то рано чи пізно виникає сила, що б’є кулаком по столу й говорить: ”Досить!”. Іноді це роблять генерали — як у Чилі. Якщо немає рішучих генералів, то полковники — як у Греції. Якщо немає рішучих полковників, то капітани — як у Португалії. У нас поки що такої сили не видно. Щойно вона проявиться, система завалиться й прийдуть нові люди. Вони укладуть новий союз — не з жадібними олігархами, а з інтелектуальною елітою, що розуміє виклики часу й можливі відповіді на них. Така еліта, дякувати Богу, в Україні є. Це може відбутися й завтра, й через п’ять років.
Чи потрібна Україні національна ідея і яка саме?
— Без національної ідеї Україна просто не виживе. Але це повинна бути універсальна ідея — такого масштабу, який властивий сильним народам. Це має бути потужна широкомасштабна ідея, точніше проект нового устрою світу. Хто першим сформулює й почне реалізацію подібного проекту, той і займе панівні позиції у світі, оскільки запропонує свої правила. Україна може вистояти, лише зробивши щось небачене й нечуване, створивши основи нового устрою людської співдружності. Цього не потрібно боятися — навколо нас або європейські суспільства, що старіють, або суспільства, які прагнуть відновити свої традиційні цінності, як це відбувається в ісламському світі. Про новий світ поки що тільки мріють. Наскільки мені відомо, такі спроби є лише в Україні та Росії.
-----------------------------
В тему:
Надцивілізація волі
Це не божевілля. Це Спарта!
Реформація: 25 пунктів
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта