Майже півтора року минуло від повалення режиму Януковича, частково вдалося переформатувати Верховну Раду, змінити уряд та виконавчу гілку влади, проте місцеві ради залишилися незмінними. Вони були сформовані під правлячих тоді «регіоналів». Де не вистачало партійних багнетів, до коаліції залучалися так звані «тушки». Саме більшість таких псевдообранців наразі засідає у місцевих радах різних рівнів.
Зважаючи на все це, без перезавантаження місцевих рад, реформи виборчого законодавства та зміни обридлих облич якогось відчутного поступу вперед очікувати навіть не варто.
Минулого тижня у Верховній Раді у першому читанні ухвалено законопроект про місцеві вибори. На розгляд депутатів було подано чотири проекти, зокрема навіть один нашого земляка (у співавторстві) Миколи Федорука.
Отже, щоб остаточно впорядкувати вітчизняне виборче законодавство відповідно до цивілізованих норм, у нардепів є кілька тижнів. За цей час вони повинні внести чимало поправок та змін, а також, найголовніше, знайти всередині більшості голоси, аби його остаточно ухвалити.
У Чернівецькій облраді (зараз 104 депутати) кількість обранців зменшиться до 56, а у міській – до 36
- У цьому законопроекті є чимало спірних запитань, скажімо, як будуть вони відбуватися, коли в країні навіть не розпочалася адміністративно-територіальна реформа, - каже заступник голови обласної організації «Комітет виборців» Ігор Баб’юк, – а також, як будуть обирати депутатів в об’єднані громади тощо.
З-поміж новацій у цьому проекті враховано зменшення кількості депутатів місцевих рад. Відтак у Чернівецькій облраді (зараз 104 депутати) кількість обранців зменшиться до 56. Це число залежить від кількості виборців (їх в області трохи більше 700 тисяч).
Зважаючи на безрезультатну роботу місцевої ради, постійні прогули депутатів та відсутність якогось помітного консенсусу, ця кількість могла б бути навіть меншою.
- Зі 104 депутатів нашої обласної ради десь двадцять взагалі не відвідують сесійні засідання. Найбільше приходить 70 депутатів, - заявив перший заступник голови Чернівецької обласної ради Ярослав Курко. – Але вибори до місцевих рад наразі важливіші, аніж навіть до Верховної, оскільки на місцях місцеве самоврядування не було переформатовано і не врахована думка громади.
Щоправда, у новому законі лише створено імітацію відкритих списків. А саме це було прописано у коаліційній угоді нинішньої більшості.
- На мою думку, ця виборча система – маніпулятивного характеру. Вона до пропорційності не має жодного стосунку, - вважає заступник голови ЦВК Андрій Магера.
Звісно, цей проект ще матиме чимало змін та доповнень. Проте вже зараз є певні нюанси, які відрізняють цю систему від уже звичної нам.
- Зокрема, йдеться про збільшення прохідного бар’єру для партій до 5%, а для блоків – до 7%, - каже політолог, кандидат політичних наук Ігор Гаврада. – Також у містах, де понад 90 тисяч населення, вибори міських голів будуть відбуватися у два тури (якщо у першому турі ніхто з кандидатів не отримає більше половини голосів виборців). Депутатів сільських та селищних рад обиратимуть за мажоритарною системою, а решта – за змішаною (і мажоритарна, і за партійними списками).
Щодо Чернівців, то зважаючи на кількість виборців – приблизно до 200 тисяч, у міській раді залишиться десь 36 депутатів (нині у цьому «бізнес-проекті» беруть участь 60 обранців).
Також по-новому обиратимуть Чернівецького міського голову – у два тури. Інші райцентри області обиратимуть мерів за старою схемою – прямою більшістю.
В Україні найбільшу кількість місцевих депутатів у раді матимуть регіони, де кількість виборців понад 1,5 мільйона – 80.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
На виборах у жовтні голосуємо по-новому
Парламент ухвалив у першому читанні нове виборче законодавство
100712.jpg
Майже півтора року минуло від повалення режиму Януковича, частково вдалося переформатувати Верховну Раду, змінити уряд та виконавчу гілку влади, проте місцеві ради залишилися незмінними. Вони були сформовані під правлячих тоді «регіоналів». Де не вистачало партійних багнетів, до коаліції залучалися так звані «тушки». Саме більшість таких псевдообранців наразі засідає у місцевих радах різних рівнів.
Зважаючи на все це, без перезавантаження місцевих рад, реформи виборчого законодавства та зміни обридлих облич якогось відчутного поступу вперед очікувати навіть не варто.
Минулого тижня у Верховній Раді у першому читанні ухвалено законопроект про місцеві вибори. На розгляд депутатів було подано чотири проекти, зокрема навіть один нашого земляка (у співавторстві) Миколи Федорука.
Отже, щоб остаточно впорядкувати вітчизняне виборче законодавство відповідно до цивілізованих норм, у нардепів є кілька тижнів. За цей час вони повинні внести чимало поправок та змін, а також, найголовніше, знайти всередині більшості голоси, аби його остаточно ухвалити.
- У цьому законопроекті є чимало спірних запитань, скажімо, як будуть вони відбуватися, коли в країні навіть не розпочалася адміністративно-територіальна реформа, - каже заступник голови обласної організації «Комітет виборців» Ігор Баб’юк, – а також, як будуть обирати депутатів в об’єднані громади тощо.
З-поміж новацій у цьому проекті враховано зменшення кількості депутатів місцевих рад. Відтак у Чернівецькій облраді (зараз 104 депутати) кількість обранців зменшиться до 56. Це число залежить від кількості виборців (їх в області трохи більше 700 тисяч).
Зважаючи на безрезультатну роботу місцевої ради, постійні прогули депутатів та відсутність якогось помітного консенсусу, ця кількість могла б бути навіть меншою.
- Зі 104 депутатів нашої обласної ради десь двадцять взагалі не відвідують сесійні засідання. Найбільше приходить 70 депутатів, - заявив перший заступник голови Чернівецької обласної ради Ярослав Курко. – Але вибори до місцевих рад наразі важливіші, аніж навіть до Верховної, оскільки на місцях місцеве самоврядування не було переформатовано і не врахована думка громади.
Щоправда, у новому законі лише створено імітацію відкритих списків. А саме це було прописано у коаліційній угоді нинішньої більшості.
- На мою думку, ця виборча система – маніпулятивного характеру. Вона до пропорційності не має жодного стосунку, - вважає заступник голови ЦВК Андрій Магера.
Звісно, цей проект ще матиме чимало змін та доповнень. Проте вже зараз є певні нюанси, які відрізняють цю систему від уже звичної нам.
- Зокрема, йдеться про збільшення прохідного бар’єру для партій до 5%, а для блоків – до 7%, - каже політолог, кандидат політичних наук Ігор Гаврада. – Також у містах, де понад 90 тисяч населення, вибори міських голів будуть відбуватися у два тури (якщо у першому турі ніхто з кандидатів не отримає більше половини голосів виборців). Депутатів сільських та селищних рад обиратимуть за мажоритарною системою, а решта – за змішаною (і мажоритарна, і за партійними списками).
Щодо Чернівців, то зважаючи на кількість виборців – приблизно до 200 тисяч, у міській раді залишиться десь 36 депутатів (нині у цьому «бізнес-проекті» беруть участь 60 обранців).
Також по-новому обиратимуть Чернівецького міського голову – у два тури. Інші райцентри області обиратимуть мерів за старою схемою – прямою більшістю.
В Україні найбільшу кількість місцевих депутатів у раді матимуть регіони, де кількість виборців понад 1,5 мільйона – 80.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта