Наголошується, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим і оскарженню не підлягає.
Конституційний Суд скасував закон "Про засади державної мовної політики" через порушення депутатами Верховної Ради процедури його ухвалення. Про це в середу, 28 лютого, повідомляє прес-служба суду.
Як зазначається, закони можуть визнаватися неконституційними, якщо була порушена встановлена Конституцією процедура їхнього розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Так, суд встановив, що закон був прийнятий в 2012 році з порушенням процедури, а саме було зафіксовано неперсональне голосування депутатів.
"Незалежно від способу прийняття рішень парламентом особисте голосування народного депутата України передбачає його особисту участь у процесі голосування", – йдеться в рішенні.
Згідно з документом, аналіз матеріалів справи дає підстави вважати, що процедура розгляду та ухвалення закону відбулася без підготовленого до другого читання проекту закону у вигляді порівняльної таблиці, а також висновку комітету щодо нього під час розгляду та ухвалення.
Крім того, у КСУ додали, що при прийнятті закону було фізичне перешкоджання голосуванню.
"Конституційний Суд дійшов висновку, що порушення конституційної процедури розгляду та ухвалення проекту закону №9073 під час його прийняття в цілому на вечірньому пленарному засіданні ВерховноїРади 3 липня 2012 року мали системний характер та істотно вплинули на остаточний результат прийняття закону. Викладене є підставою для визнання закону неконституційним згідно частини першої ст. 152 Конституції України", – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим і оскарженню не підлягає.
Як повідомлялося, КСУ під час засідання 28 лютого ухвалив рішення, відповідно до якого ухвалений у 2012 році Закон „Про засади державної мовної політики“ визнається таким, що не відповідає Конституції України.
Закон "Про засади державної мовної політики", який внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, був ухвалений, підписаний та набув чинності у 2012 році. У лютому 2014 року Верховна Рада скасувала закон про регіональні мови, однак після цього в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення. Відтак закон досі чинний. Закон передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня 2012 року. 8 серпня Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розроблення пропозицій із вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.
Тоді Одеська обласна і міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська та Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради ухвалили рішення про визнання російської мови регіональною. Крім того, кримський парламент доручив до 10 жовтня 2012 року підготувати та внести на розгляд кримських депутатів пропозицію щодо реалізації мовного закону.
Угорська мова стала регіональною в місті Береговому (Закарпаття), молдовська (румунський) - у селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
КСУ оприлюднив рішення щодо мовного закону "Ківалова-Колесніченка"
Наголошується, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим і оскарженню не підлягає.
Конституційний Суд скасував закон "Про засади державної мовної політики" через порушення депутатами Верховної Ради процедури його ухвалення. Про це в середу, 28 лютого, повідомляє прес-служба суду.
Як зазначається, закони можуть визнаватися неконституційними, якщо була порушена встановлена Конституцією процедура їхнього розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Так, суд встановив, що закон був прийнятий в 2012 році з порушенням процедури, а саме було зафіксовано неперсональне голосування депутатів.
"Незалежно від способу прийняття рішень парламентом особисте голосування народного депутата України передбачає його особисту участь у процесі голосування", – йдеться в рішенні.
Згідно з документом, аналіз матеріалів справи дає підстави вважати, що процедура розгляду та ухвалення закону відбулася без підготовленого до другого читання проекту закону у вигляді порівняльної таблиці, а також висновку комітету щодо нього під час розгляду та ухвалення.
Крім того, у КСУ додали, що при прийнятті закону було фізичне перешкоджання голосуванню.
"Конституційний Суд дійшов висновку, що порушення конституційної процедури розгляду та ухвалення проекту закону №9073 під час його прийняття в цілому на вечірньому пленарному засіданні ВерховноїРади 3 липня 2012 року мали системний характер та істотно вплинули на остаточний результат прийняття закону. Викладене є підставою для визнання закону неконституційним згідно частини першої ст. 152 Конституції України", – йдеться в повідомленні.
Наголошується, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим і оскарженню не підлягає.
Як повідомлялося, КСУ під час засідання 28 лютого ухвалив рішення, відповідно до якого ухвалений у 2012 році Закон „Про засади державної мовної політики“ визнається таким, що не відповідає Конституції України.
Закон "Про засади державної мовної політики", який внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, був ухвалений, підписаний та набув чинності у 2012 році. У лютому 2014 року Верховна Рада скасувала закон про регіональні мови, однак після цього в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення. Відтак закон досі чинний. Закон передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня 2012 року. 8 серпня Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розроблення пропозицій із вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.
Тоді Одеська обласна і міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська та Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради ухвалили рішення про визнання російської мови регіональною. Крім того, кримський парламент доручив до 10 жовтня 2012 року підготувати та внести на розгляд кримських депутатів пропозицію щодо реалізації мовного закону.
Угорська мова стала регіональною в місті Береговому (Закарпаття), молдовська (румунський) - у селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.
Однак у лютому 2014 року у Раді скасували мовний закон "Ківалова-Колесніченка".
Тиждень.ua , Insider
=
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта