ДУШ ДЛЯ ДУШІ, або СПОВІДЬ 4.0

А тепер я зрозумів,

що сповідь - це не душ, де треба митися регулярно, кожного разу коли спітнів

а лише допоміжний засіб самооновлення і саморозвитку.

Якщо 1) Одна баба ні до якої церкви не ходить, а всім посміхається, всім бажає щастя, роздає свіжі пиріжки, і дбайливо служить своєму дідові, а 2) Друга баба ходить до церкви і сповідається щомісяця, а потім знову свариться, обмовляє і обзиває інших баб матюками, матюкає свого діда бо він пиячить, і так вже який рік поспіль,

то  - котра з них миліша в очах Бога?

І що робити служителям правоохоронних органів, які по законодавству не мають права сповідатися, бо це розголошення державної таємниці? Те саме у людей з кримінальних структур - за розголошення злочину - можуть вбити.

Як тоді розвиватися?

Юдохрістиянські канони кажуть що всіх несповіданих відразу по смерті направляють прямо к чертям. Це примітивні уявлення.

Які бувають гріхи?

1. Легкі.

2. Тяжкі

3. Хула на Духа Святого.

Всі вони бувають або вольні або невольні. (Сам згрішив чи заставили, змусили згрішити)

Як від них очиститися?

1. Піти до церкви і розказати священикові.

2. Шукати і знайти Божественні Знання.

3. Перемогти ворога.

1. До церкви на сповідь ходити корисно і бажано, якщо це допомагає працювати над собою. Але якщо не допомагає і людина з року в рік не змінюється - то це малодієво. Але цей спосіб ніколи не марний, бо священики юридично є спадкоємцями Ісуса Хреста і Апостолів. А їм Хрестос сказав: кому відпустите гріхи їхні - тому відпустяться. Навіть якщо знову після сповіді повертаєшся до того самого від чого сповідався - сповідь ніколи не минає безслідно. Якщо сповідався щиро - відчуваєш огортаюче тепло, приємну прохолоду, світло і легкість і РАДІСТЬ на серці. То і є Царство Боже, стан святости Духу, Душі і Тіла.

2. "Якби все життя ти був навіть по вінця гріховен - крізь зла океан провезе тебе мудрості човен". Тобто, коли багаторічний грішник бажає стати на шлях добра і шукає те джерело яке напоїть його душу миром, один раз відчувши смак благости - шукає Істинні Знання, відкриває своє серце до добрих людей, до природи, до Бога - то Бог в його серце низпосилає Вищі Сакральні (Божественні) Знання і його гріхи вмить згорають. "Пізнай Істину - і сонце увійде в твою кров". Тоді ти в собі відчуваєш, що таке Царство Боже.

3. І третій спосіб - кривавий. Хула на Духа Святого - це єдиний вид гріха що не прощається. Його необхідно спокутувати кров’ю. Якщо ти каєшся - то стаєш на сторону добра. І тоді або ти заріжеж ворога, або він тебе. Якщо він тебе - втратиш життя, але в наступному житті вже не матимеш того тягара на душі, звільнишся. Якщо ти заріжеж ворога котрий на стороні зла - то ти пролиєш його злу кров. Від того його духу стане легше, бо так він спокутує свої гріхи, і так ти зупиняєш його від подальшого гріхопадіння. А тобі за цей подвиг, ризик життям - прощається хула на Духа Святого і всі гріхи. Так стаєш святим.

Сповідь з тяжких гріхів корисна і бажана. Проте сповідь це другорядне питання. Якщо нема можливості нормально висповідатися - можна просто помолитися і в думках посповідатися, самому, без ніяких церемоній.

Важливіше - що ти доброго зробив за життя і що ти хочеш. Бо в наступному житті отримуєш те про що ти думав перед смертю.

"Гріх - не сповідатися", це як сказати, що "гріх - не ходити до церкви". Є в молитовнику питання перед сповіддю: "Чи пропускав ти Службу Божу в неділю і свята, і скільки разів"? Тобто прогулювати церкву - гріх, бо це лінивство.

Яка різниця куди ти ходив і скільки разів???

Головні питання:

1. ХТО ТИ ТАКИЙ?

2. ЩО ТИ МОЖЕШ, І ЯКИЙ ТОЛК З ТОГО, ЩО ТИ МОЖЕШ?

3. ЩО ТИ В ЖИТТІ - А) ПОДУМАВ, Б) СКАЗАВ, В) ЗРОБИВ?

4. І КУДИ ТИ ХОЧЕШ? ЩО ТОБІ В ЖИТТІ ТРЕБА?

Справа не в ходінні до церкви, не в частоті сповідей.

Справа в Зусиллях над собою, справа в Силі Волі, Бажанні СамоВдосконалення, Добрих Думках-Словах-Ділах, помножених на Віру в Джерело Любові, Життя, та Істини.

Спільна молитва посилюється в рази, що більше людей молиться в одному місці і в один час.

Священик це вчитель, наставник, розрадник, порадник і психолог.

Служба священника - у пізнанні Священних Знань і передачі їх іншим людям, допомозі зрозуміти себе, знайти вихід з порочного кола злої залежності, схильності, звички, фобії, у тому щоб розбудити в людині віру в себе і любов до себе (а любов до себе - це друга заповідь Хреста )

Але, - мій розвиток залежить лише від мене.

А Сповідь - це лише допоміжний спосіб для метаної (оновлення). Справжнє Оновлення Духу настає в мить сходження на людину Святого Духа - і ознакою цього є Пізнання Істинних Знань. Коли людина Прозріває. Це може бути не обов’язково підчас обряду Сповіді чи Причастя. А де завгодно - на природі, в тюрмі, в хаті, на роботі, за кермом, чи увісні.

"ЦАРСТВО БОЖЕ ЗДОБУВАЄТЬСЯ СИЛОЮ. І ТІ ЩО ДОКЛАДАЮТЬ СИЛУ - СХОПЛЮЮТЬ ЙОГО."

Спасіння потопаючих - справа рук самих потопаючих. Але коли крайняк, страшна загроза - можна і треба звернутися по допомогу.

"Шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам, просіть і дастся вам. Кожен бо хто шукає той знаходить, хто стукає тому відчиняють, хто просить дому дається".

Але не можна постійно жебрати від Богів різних подачок. В них і так багато роботи. Вони хочуть щоб ми ще їм помогли. Бо нема на Землі в Бога інших рук окрім наших. І коли ми працюємо над собою, стараємося, і своєю Вірою дотягуємося до Богів, то Бог Ісус Хрестос і Богиня Діва Марія завжди раді подати нам руку зверху, щоб ми піднялися на рівень вище по Божій Ієрархії.

Так вчив Ісус Хрестос і так говорили Апостоли.

Хай Буде Рай!