22 листопада в приміщенні Спілки письменників України відбулась нарада лідерів позапарламентських політичних партій. Тема — процедура скликання легітимних Конституційних зборів
Учасники наради стурбовані наростанням кризових явищ в суспільстві та політичною нестабільністю. Екологічні та техногенні катастрофи набули системного характеру, що в цілому ставить під загрозу безпеку громадян та держави.
Основну причину цього політики вбачають в систематичному порушенні владною верхівкою Конституції України, відсутності стратегії національних інтересів, безвідповідальності та некомпетентності вищих посадових осіб, відсутності незалежного контролю та політичну корупцію.
Лідери партій вважають, що єдиним виходом із ситуації є корінна зміна системи влади шляхом розробки і ухвалення нової Конституції України через механізм скликання Конституційних Зборів.
Ініціатором скликання наради стала «Громадська Рада України» — об’єднання низки громадських організацій. «Громадська Рада» запросила до діалогу всі позапарламентські політичні партії. На нараду прийшли лідери та представники майже 30 партій.
Представники партії УНА-УНСО — однієї з ініціаторів руху за Новий Суспільний Договір та скликання Конституційних Зборів — відмовились брати участь в нараді через участь в ній окремих відверто антиукраїнських партій. На думку УНА-УНСО «Україні потрібен новий суспільний договір. Україні потрібен свій — Український спосіб життя. Тільки запроваджуватиме його Українська нація, а не зрадники і шахраї» . Представники УНА-УНСО залишили нараду «щоб не ганьбити себе співучастю у черговому фарсі».
Дійсно, під час наради стали проявлятись три категорії учасників:
1) представники партій, які можливо зуміють піднятись над власними амбіціями заради України;
2) песимісти, які не вірять у можливість позитивних змін, а Конституційні Збори підтримають (або не підтримують), якщо до цього схилиться більшість. Працювати заради скликання Конституційних Зборів вони не будуть;
3) ті, які будуть протидіяти відкрито чи приховано, а по можливості спробують підірвати процес зсередини.
Так, наприклад, представниця ПСПУ обізвала «нацизмом» положення про те, що одним з індикаторів якості роботи влади є «зростання кількості корінного населення України». На запитання із залу “Ви за те, щоб записати «зростання кількості НЕКОРІННОГО населення»?” вона почала говорити про «зростання кількості громадян». (Тобто: треба завезти до України 20 млн. китайців та 20 млн. нігерійців, дати їм громадянство – і завдання виконано, кількість громадян збільшилась вдвічі). А також вносила деякі інші деструктивні гасла з постійного набору своєї партії.
Але все ж такі представники більшості присутніх партій під час наради намагались уникати ідеологічних протиріч, зосередившись насамперед на питанні про необхідність Конституційних Зборів (Конституційної Асамблеї) і такий механізм їх проведення, щоб вони були легітимними.
Євген Золотарьов (партія «ПОРА»). Сьогоднішня «політична еліта» — це продовження совєцької «еліти». Стиль мислення залишився той самий. Кожна криза несе певні надії. Сьогодні в нас є надія зробити те, що не зробили у 1991 році. Отже сьогоднішня криза — це шанс для суспільства «перезаснувати державу». Потрібний Новий Суспільний Договір… Ми можемо зійтися тільки на питанні процедури ухвалення Нової Конституції. Треба зараз відкласти осторонь питання про окремі положення, бо якщо ми зараз заглибимось в деталі,то ні про що не домовимось.
Андрій Литовкін (партія «Братство»). Наявна ситуація поступового військового перевороту. Владні повноваження перетікають між Кабміном, Верховною Радою, Адміністрацією Президента туди-сюди. Якщо Рада Національної Безпеки може у вузькому колі ухвалювати доленосні рішення, то чому би нам також не ухвалити серйозне рішення? Залишається питання, як змусити владу виконувати Конституцію. Маємо відсутність контролюючих органів з боку громадськості. Можливо, в нову Конституцію треба включити положення про загальнонаціональний страйк як контролюючий засіб.
Людмила Супрун (Народно-демократична партія). Вибори до парламенту за існуючою системою — це кулуарні домовленості кількох політичних гравців. І не важливо, чи є вони «владою» чи «опозицією». Як змінити систему, щоб влада виконувала свої функції на користь суспільства. Сьогодні багато говорять про необхідність зміни Конституції. Чи можемо запропонувати такий механізм, щоб ухвалення Нового Суспільного Договору було б легітимним? На сьогодні легітимними є голови міст та сіл як представники територіальних громад.
В нову Конституцію треба вносити положення, що громадські організації мають право контролю над владою. Місцеве самоврядування повинне забезпечити нормальне життя людей, незалежно від потрясінь «наверху». Це важкий шлях — ухвалення нової Конституції, але іншого немає. Дуже ймовірно, що в нинішній Верховній Раді знову не буде коаліції, і знову буде формальна підстава для її розпуску. При тому жодна із «парламентських партій» не має стратегії розвитку навіть на найближчі 3-5 років.
Вадим Місюра (партія СДПУ(о)). Сьогодні головне питання – це виконання існуючої Конституції. Чим менше чіпати Конституцію, тим краще. Можливо, краще взагалі не міняти Конституцію… Зараз в Україні повинні початись процеси об’єднання партій. І об’єднуватись вони повинні на ідеологічних, а не особистісних засадах. Чим менше буде партій, тим краще. Сьогоднішня криза – це протиріччя між конкретними лідерами. Нових ідеологій нема, вони вже всі створені… Конституційні Збори повинні бути формою впливу на владу.
Микола Габер (Патріотична Партія України). В Україні йде узурпація влади, яку ділять між собою кланові угрупування – псевдоліві, псевдоправі… Скорочення кількості партій зовсім не обов’язкове. Ми живемо в постіндустріальну епоху, не виключена поява нової ідеології… Сьогодні в партії об’єднуються не на підставі відношення до власності, а на інших, доволі різних підставах… В нову Конституцію треба внести право народу на збройний захист.
Леонід Ігрунов (партія захисту пенсіонерів). Ми пропонуємо, щоб це був Трудовий Договір між владою та народом. І оцінювати дії влади відповідно до положень цього договору, і змінювати владу, якщо не виконує підписаний трудовий договір… Потрібно верховенство права.
Представник Ліберально-Демократичної партії. Я погоджуюсь з паном Місюрою — бажано, щоб будь-які зміни були мінімальними. А краще взагалі не чіпати Конституцію. Новій Суспільний Договір — це дуже велика та тривала тема.
Представник Партії Здоров’я. Зараз всі партійні ідеології не відповідають потребам народу… Національною ідеєю може стати збереження генофонду України. Потрібне не просто «зростання кількості населення», а «збереження генофонду».
Олександр Афонін (Соціально-екологічна партія «Союз. Чорнобиль. Україна»). Сьогодні в Україні де-факто існує 2 партії. Одна – це «партія влади» (всі ті, хто «при парламенті», незалежно від офіційного статусу «влади» чи «опозиції»), і друга – «партія народу»… Раніше вибори хоч створювали видимість якійсь залежності влади від народу. На останніх виборах навіть такої видимості не спостерігалось… Потрібна Конституційна Асамблея (Конституційні Збори). Сьогодні не варто говорити про окремі аспекти – це вже будуть розробляти групи експертів, членів Конституційних Зборів, знавців конституційного права. Сьогодні треба ухвалити принципове рішення про необхідність Конституційних Зборів і почати випрацьовувати механізм їх скликання – такий, щоб не виникало сумнівів у їх легітимності.
Юрій Збітнєв (Партія «Нова сила»). Чи знає метелик, що живе один день на верхівці щогли корабля, який тоне? А чи розуміє бабця в селі, навіщо їй Конституція? Конституцією повинні займатись люди, що мають стратегічне мислення… Конституційні Збори повинні виконати одне-єдине завдання – надати Новій Конституції легітимності. Розробляти цю Нову Конституцію повинні фахівці… Є два варіанта впровадження в дію Нової Конституції: 1) ухвалення на референдумі: 2) перебрання конституційними Зборами на себе одної-єдиної законодавчої функції – затвердження Нової Конституції.
Впровадження в дію нової Конституції в країні, де глибока криза, і немає легітимного механізму зміни – можливе лише двома шляхами: або переворот, або Конституційні Збори.
Прошу підтримати ідею скликання Форуму 21 січня, на якому розглянути одне питання – механізм скликання Конституційних Зборів… Впровадження нової Конституції через Конституційні Збори буде визнано всіма країнами, із зовсім різними політичними системами… Сьогодні ми повинні відкласти осторонь всі ідеологічні протиріччя, а зосередитись на єдиному питанні, що нас об’єднує – розробці механізму легітимного впровадження Нової Конституції.
Представник партії «Національно-Демократичне об’єднання України». Сьогодні в Україні є проблема. Необхідно шукати шляхи вирішення. Процес зміни Конституції вже розпочато. Або ми зможемо впливати на процес, або зміна Конституції відбудеться без нас. Необхідно починати процес підготовки Конституційних Зборів.
Андрій Бондаренко. Українська Конституція – жорстка система… Зараз Конституція містить права територіальних громад і народу, що є «джерелом влади» (при тому в світовій юридичній практиці немає терміну «джерело влади», натомість є «носій влади»). Або ми самі займаємося змінами, або це зроблять без нас.
Валентин Халецький (голова Громадської Ради України). Прикро, що частина з присутніх схиляються до пасивного шляху. Треба брати ініціативу в свої руки. Вважаю, що вже у грудні треба провести Форум, де випрацювати механізм скликання Конституційних Зборів.
Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...
«Або ми самі займаємося змінами, або це зроблять без нас»
Світ:
07112502e.jpg
Основну причину цього політики вбачають в систематичному порушенні владною верхівкою Конституції України, відсутності стратегії національних інтересів, безвідповідальності та некомпетентності вищих посадових осіб, відсутності незалежного контролю та політичну корупцію.
Лідери партій вважають, що єдиним виходом із ситуації є корінна зміна системи влади шляхом розробки і ухвалення нової Конституції України через механізм скликання Конституційних Зборів.
Ініціатором скликання наради стала «Громадська Рада України» — об’єднання низки громадських організацій. «Громадська Рада» запросила до діалогу всі позапарламентські політичні партії. На нараду прийшли лідери та представники майже 30 партій.
Представники партії УНА-УНСО — однієї з ініціаторів руху за Новий Суспільний Договір та скликання Конституційних Зборів — відмовились брати участь в нараді через участь в ній окремих відверто антиукраїнських партій. На думку УНА-УНСО «Україні потрібен новий суспільний договір. Україні потрібен свій — Український спосіб життя. Тільки запроваджуватиме його Українська нація, а не зрадники і шахраї» . Представники УНА-УНСО залишили нараду «щоб не ганьбити себе співучастю у черговому фарсі».
Дійсно, під час наради стали проявлятись три категорії учасників:
1) представники партій, які можливо зуміють піднятись над власними амбіціями заради України;
2) песимісти, які не вірять у можливість позитивних змін, а Конституційні Збори підтримають (або не підтримують), якщо до цього схилиться більшість. Працювати заради скликання Конституційних Зборів вони не будуть;
3) ті, які будуть протидіяти відкрито чи приховано, а по можливості спробують підірвати процес зсередини.
Так, наприклад, представниця ПСПУ обізвала «нацизмом» положення про те, що одним з індикаторів якості роботи влади є «зростання кількості корінного населення України». На запитання із залу “Ви за те, щоб записати «зростання кількості НЕКОРІННОГО населення»?” вона почала говорити про «зростання кількості громадян». (Тобто: треба завезти до України 20 млн. китайців та 20 млн. нігерійців, дати їм громадянство – і завдання виконано, кількість громадян збільшилась вдвічі). А також вносила деякі інші деструктивні гасла з постійного набору своєї партії.
Але все ж такі представники більшості присутніх партій під час наради намагались уникати ідеологічних протиріч, зосередившись насамперед на питанні про необхідність Конституційних Зборів (Конституційної Асамблеї) і такий механізм їх проведення, щоб вони були легітимними.
Євген Золотарьов (партія «ПОРА»). Сьогоднішня «політична еліта» — це продовження совєцької «еліти». Стиль мислення залишився той самий. Кожна криза несе певні надії. Сьогодні в нас є надія зробити те, що не зробили у 1991 році. Отже сьогоднішня криза — це шанс для суспільства «перезаснувати державу». Потрібний Новий Суспільний Договір… Ми можемо зійтися тільки на питанні процедури ухвалення Нової Конституції. Треба зараз відкласти осторонь питання про окремі положення, бо якщо ми зараз заглибимось в деталі,то ні про що не домовимось.
Андрій Литовкін (партія «Братство»). Наявна ситуація поступового військового перевороту. Владні повноваження перетікають між Кабміном, Верховною Радою, Адміністрацією Президента туди-сюди. Якщо Рада Національної Безпеки може у вузькому колі ухвалювати доленосні рішення, то чому би нам також не ухвалити серйозне рішення? Залишається питання, як змусити владу виконувати Конституцію. Маємо відсутність контролюючих органів з боку громадськості. Можливо, в нову Конституцію треба включити положення про загальнонаціональний страйк як контролюючий засіб.
Людмила Супрун (Народно-демократична партія). Вибори до парламенту за існуючою системою — це кулуарні домовленості кількох політичних гравців. І не важливо, чи є вони «владою» чи «опозицією». Як змінити систему, щоб влада виконувала свої функції на користь суспільства. Сьогодні багато говорять про необхідність зміни Конституції. Чи можемо запропонувати такий механізм, щоб ухвалення Нового Суспільного Договору було б легітимним? На сьогодні легітимними є голови міст та сіл як представники територіальних громад.
В нову Конституцію треба вносити положення, що громадські організації мають право контролю над владою. Місцеве самоврядування повинне забезпечити нормальне життя людей, незалежно від потрясінь «наверху». Це важкий шлях — ухвалення нової Конституції, але іншого немає. Дуже ймовірно, що в нинішній Верховній Раді знову не буде коаліції, і знову буде формальна підстава для її розпуску. При тому жодна із «парламентських партій» не має стратегії розвитку навіть на найближчі 3-5 років.
Вадим Місюра (партія СДПУ(о)). Сьогодні головне питання – це виконання існуючої Конституції. Чим менше чіпати Конституцію, тим краще. Можливо, краще взагалі не міняти Конституцію… Зараз в Україні повинні початись процеси об’єднання партій. І об’єднуватись вони повинні на ідеологічних, а не особистісних засадах. Чим менше буде партій, тим краще. Сьогоднішня криза – це протиріччя між конкретними лідерами. Нових ідеологій нема, вони вже всі створені… Конституційні Збори повинні бути формою впливу на владу.
Микола Габер (Патріотична Партія України). В Україні йде узурпація влади, яку ділять між собою кланові угрупування – псевдоліві, псевдоправі… Скорочення кількості партій зовсім не обов’язкове. Ми живемо в постіндустріальну епоху, не виключена поява нової ідеології… Сьогодні в партії об’єднуються не на підставі відношення до власності, а на інших, доволі різних підставах… В нову Конституцію треба внести право народу на збройний захист.
Леонід Ігрунов (партія захисту пенсіонерів). Ми пропонуємо, щоб це був Трудовий Договір між владою та народом. І оцінювати дії влади відповідно до положень цього договору, і змінювати владу, якщо не виконує підписаний трудовий договір… Потрібно верховенство права.
Представник Ліберально-Демократичної партії. Я погоджуюсь з паном Місюрою — бажано, щоб будь-які зміни були мінімальними. А краще взагалі не чіпати Конституцію. Новій Суспільний Договір — це дуже велика та тривала тема.
Представник Партії Здоров’я. Зараз всі партійні ідеології не відповідають потребам народу… Національною ідеєю може стати збереження генофонду України. Потрібне не просто «зростання кількості населення», а «збереження генофонду».
Олександр Афонін (Соціально-екологічна партія «Союз. Чорнобиль. Україна»). Сьогодні в Україні де-факто існує 2 партії. Одна – це «партія влади» (всі ті, хто «при парламенті», незалежно від офіційного статусу «влади» чи «опозиції»), і друга – «партія народу»… Раніше вибори хоч створювали видимість якійсь залежності влади від народу. На останніх виборах навіть такої видимості не спостерігалось… Потрібна Конституційна Асамблея (Конституційні Збори). Сьогодні не варто говорити про окремі аспекти – це вже будуть розробляти групи експертів, членів Конституційних Зборів, знавців конституційного права. Сьогодні треба ухвалити принципове рішення про необхідність Конституційних Зборів і почати випрацьовувати механізм їх скликання – такий, щоб не виникало сумнівів у їх легітимності.
Юрій Збітнєв (Партія «Нова сила»). Чи знає метелик, що живе один день на верхівці щогли корабля, який тоне? А чи розуміє бабця в селі, навіщо їй Конституція? Конституцією повинні займатись люди, що мають стратегічне мислення… Конституційні Збори повинні виконати одне-єдине завдання – надати Новій Конституції легітимності. Розробляти цю Нову Конституцію повинні фахівці… Є два варіанта впровадження в дію Нової Конституції: 1) ухвалення на референдумі: 2) перебрання конституційними Зборами на себе одної-єдиної законодавчої функції – затвердження Нової Конституції.
Впровадження в дію нової Конституції в країні, де глибока криза, і немає легітимного механізму зміни – можливе лише двома шляхами: або переворот, або Конституційні Збори.
Прошу підтримати ідею скликання Форуму 21 січня, на якому розглянути одне питання – механізм скликання Конституційних Зборів… Впровадження нової Конституції через Конституційні Збори буде визнано всіма країнами, із зовсім різними політичними системами… Сьогодні ми повинні відкласти осторонь всі ідеологічні протиріччя, а зосередитись на єдиному питанні, що нас об’єднує – розробці механізму легітимного впровадження Нової Конституції.
Представник партії «Національно-Демократичне об’єднання України». Сьогодні в Україні є проблема. Необхідно шукати шляхи вирішення. Процес зміни Конституції вже розпочато. Або ми зможемо впливати на процес, або зміна Конституції відбудеться без нас. Необхідно починати процес підготовки Конституційних Зборів.
Андрій Бондаренко. Українська Конституція – жорстка система… Зараз Конституція містить права територіальних громад і народу, що є «джерелом влади» (при тому в світовій юридичній практиці немає терміну «джерело влади», натомість є «носій влади»). Або ми самі займаємося змінами, або це зроблять без нас.
Валентин Халецький (голова Громадської Ради України). Прикро, що частина з присутніх схиляються до пасивного шляху. Треба брати ініціативу в свої руки. Вважаю, що вже у грудні треба провести Форум, де випрацювати механізм скликання Конституційних Зборів.
-------------------------------------
В тему:
За міжнародними критеріями, в Україні тотальна політична корупція
Чорні списки ворогів української культури та реєстри ганебної власності
Візьми участь у Надзвичайних Зборах «Україна — зона культурного лиха» 30-го листопада 2007 року
Як створити державу нового часу
Как создать государство новой эпохи (рос)
Суб’єктом виборчого права має бути українська сім’я
Продовження політичної кризи чи Конституційна Асамблея?
Юрій Збітнєв: «Ми повинні чинити тиск на владу, а не чекати, що вона буде нам щось пропонувати»
Перезаснування держави
Презентація Нового Суспільного Договору в прямому телеефірі
У Києві створено оргкомітет зі скликання Суверенних Конституційних Зборів за народною ініціативою
Полiтичнi партiї та органiзацiї, що не беруть участi у виборах, iнiцiюють скликання Конституцiйних зборiв
Новий Суспільний Договір
Новый Общественный Договор (рос.)
Дискусія про Новий Суспільний Договір
Нова Угода партії снайперів
Адреналіновий тест
Беззахисність — це провокація!
Легалізація зброї як стимул до Реформації
Зверніть увагу
Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд