Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Велика афера під назвою СОТ

Світ:

Система вільної торгівлі з її головними інституціями Міжнародним Валютним Фондом, Світовою Організацією Торгівлі і Світовим Банком заганяють економіку у тривалу депресію. Крім того вони вимагають, щоб країни замість намагань захистити себе продовжували здійснювати економічний суїцид.
Я йому кажу: сину, не кури,
а він мені - так усі ж курять…


Напевне, логікою курця керується Україна в особі представників нинішньої влади, розглядаючи питання вступу до Світової Організації Торгівлі. За тим, як уряд рішуче вирішив викрутити руки парламенту за непроголосовані ним законопроекти для вступу в цю організацію - відчуваю, що ми вже майже у СОТ. Дивно, але роздобути хоч якісь серйозні аналітичні висновки щодо доцільності такого кроку не вдалось. Знаю, хто хотів зробити експертний аналіз і скільки грошей за це попросив, але хто ж їм, як тому слону у зоопарку, дасть?

Тому пропоную ознайомитись з тенденціями глобалізації за матеріалами аналітичного журналу "Executive Intelligence Review", що видається у Вашингтоні Ліндоном Ла Рушем.


Почнемо із цитування журналу № 36 за 2000 рік:

"Без національних держав, без того, щоб саме національні держави здійснювали управління своїми економіками, неможливе забезпечення прогресу. Всі ті, хто пропонує ліквідувати національні держави шляхом глобалізації, всі ті, хто пропонує вільну торгівлю замість того, щоб справедливі ціни захищали процес виробництва їжі та інших життєво-необхідних продуктів - вони є ворогами цивілізації".

Ось таке категоричне висловлювання. Підключаємо конкретику. Гортаємо "EIR" № 41 за 2003 рік.

На вересневому форумі СОТ 2003 року в Мексиці оформилась Група-21, до складу якої увійшли представники країн, що розвиваються. Зокрема Бразилія, Індія, Китай, Південна Африка, Аргентина, Коста-Ріка. Цей своєрідний фронт захисту був створений групою країн, що представляють 51% народонаселення та 65% фермерів усього світу.

Міністр торгівлі Бразилії назвав прес-конференцію Групи-21 історичною подією. Оскільки вперше країни, що розвиваються, зуміли поставити себе суб'єктом впливу, а не просто скаржитися чи писати апеляції. Її учасники висловили стурбованість тим, що відсутність паритетності у світовій торгівлі призводить до великих труднощів. Навіть на їх внутрішніх ринках фермери стоять перед обличчям зростаючих проблем і все більшого зубожіння. Тому вони вимагають фундаментальних реформ, насамперед значного підвищення експортних субсидій, зниження рівня протекціоністської політики в сільському господарстві розвинутих країн та простішого доступу до ринків. Крім того, вони вимагають захисту деяких їхніх продуктів імпортними тарифами, використовуючи механізми захисту внутрішнього ринку від дешевого та субсидованого імпорту. Підтвердженням того, наскільки болючими є ці питання, стали виступи міністрів, які знову і знову наголошували на захисті своїх фермерів проти агресивної торгової практики.

З другого боку, досі піднімається питання простішого доступу до ринків в рамках країн-членів СОТ. Тобто в разі входження до СОТ Україна неминуче поповнить ряди борців за доступ до ринків і зачухається, а як же захистити ще не вмерлого фермера…

Головний висновок мексиканського форуму СОТ: країни, що розвиваються, постали перед проблемою того, що світовий ринок щоденно все менше і менше платить за їхню продукцію, а вдома їх топлять ще дешевші імпортні продукти з високорозвинених країн.

Бавовняна промисловість - дуже гарний приклад. Сполучені Штати Америки субсидують фермерів, що вирощують бавовну, на суму близько трьох мільярдів доларів щорічно. Ці грошові вливання впливають на світову ціну бавовни, опускаючи її на 25%, або до рівня, що не покриває витрат на вирощування бавовни в Індії. Багато індусів покидають все і перебираються в найбідніші квартали великих міст.

Хто зможе заперечити твердження, що і українських хліборобів можна винищувати як індійських бавовнярів під соусом поклоніння ідолу вільної ринкової економіки? Після вступу до СОТ однією з перших національних програм нашого уряду має стати боротьба з бідністю осіб, що постраждають від наслідків цього вступу.

Загалом поведінка Групи-21 показує, що слабко розвинуті країни в об'єднанні СОТ страждають і волають про допомогу. Міністр торгівлі Індії відчував себе героєм, а зрив переговорів у Мексиці розцінив як велику перемогу Індії та країн, що розвиваються. І все-таки, аналіз списку вимог демонструє небезпечну помилку їхнього розуміння економіки: субсидії для фермерів із розвинутих країн сприймаються як заклятий ворог, поряд з цілковитим небажанням помічати той факт, що ті фермери є жертвами того ж деструктивного процесу і суб'єктом тих же махінацій, що і фермери в найбідніших країнах.

Дивовижно, але про великі продуктові картелі не було згадано бодай одним словом! Високорозвинуті країни бажають звести до нуля протекціоністські тарифи в країнах, що розвиваються, що в свою чергу зруйнує основну масу дрібних фермерів демпінговими цінами. Країни, що розвиваються? вимагають врешті-решт покінчити з субсидіями для фермерів у високорозвинутих країнах, що на практиці означало б занепад там сільського господарства. Факт впливу гігантських картелів, які реально спричиняють падіння цін і зубожіння фермерів з обох сторін, ніким не був названий. Хоча фермери усього світу є свідками того як приватні політичні та фінансові монополії взяли контроль над рядом продуктів, специфічними матеріалами та сервісом в часи, коли загальна фінансова та економічна системи розвалюються. Це можна прослідкувати в кожній частині продуктового ланцюга - фруктів та овочів, олії, м’яса, зернових, морепродуктів. Наприклад, коли концентрат апельсинового соку прибуває в Сполучені Штати Америки з Бразилії - і через це буде знищена значна кількість цитрусових у Флориді (штат США) - на танкері не написано, що він з Бразилії, а ймовірніше Cargill, Coca-Cola чи якийсь із транснаціональних картелів. Коли навала американської кукурудзи знижує ціни в Мексиці - це не виглядає як штурмовий напад під назвою "Від американських фермерів". Тому саме потужні компанії типу ADM чи Cargill диктують світові ціни на зернові.

Ось виявляється звідки з’являються світові ціни. А я стільки часу голову ламала, і у не останніх бізнесменів намагалась довідатись про механізми їх формування, а вони тільки назви бірж озвучували. А чому босоногий Узбекистан повинен продавати не менш босоногій Україні бавовну за цінами, встановленими на Лондонській біржі? Один не купив, інший не продав. А третій синтетикою закидав.

Free trade is dead;
a candle lights its head…

Ну це вже взагалі такий цинічний віршик: вільна торгівля померла і поминальна свічка біля її голови стоїть… Див. № 21 за 2002 рік.

Назад немає вороття. Система вільної торгівлі з її головними інституціями Міжнародним Валютним Фондом, Світовою Організацією Торгівлі і Світовим Банком заганяють економіку у тривалу депресію. Крім того вони вимагають, щоб країни замість намагань захистити себе продовжували здійснювати економічний суїцид.

15 травня 2002 року директори МВФ та СОТ підписали спільну заяву, що будь-яке збільшення протекціонізму загрожує підірвати здатність урядів надавати підтримку ринково-орієнтованим реформам. Такі гарні слова. Але об'єм світової торгівлі і економічна активність спірально знижуються. Ряд країн, особливо Китай, починають переглядати свої зобов'язання щодо вільної торгівлі. Більше того, Сполучені Штати почали проводити політику відмови від вільної торгівлі тарифами щодо металу, деревини та надали нові субсидії фермерам. Зокрема, вони оголосили про встановлення 16-26% тарифу для певних категорій сталевого імпорту строком на три роки та 29% для канадської деревини м’яких сортів. А для своїх фермерів - шестирічний сільськогосподарський акт з товарною, кредитною та іншими підтримками.

10 років - кругла дата

Світову Організацію Торгівлі було створено в січні 1995. І до чого доборолись? В самих США вже суттєво зруйновані фермерські регіони, знизилась культура сільського господарства. Ця країна завдяки різноманітності кліматичних зон в принципі може цілорічно забезпечувати себе томатами, а на практиці - кожен третій помідор імпортний, переважно з Мексики та Канади. З початком періоду глобалізації (до СОТ у 1992-1997 роках діяла Північно-Американська угода про вільну торгівлю — NAFTA) у США кількість ферм, що вирощували помідори за цей час скоротилась на 7%, а у Флориді - на 38%.

А як поживає Мексика? За даними статистики щорічно 600 тисяч її громадян приїздять до Сполучених штатів, з них 500 тисяч - нелегально. Також щорічно вони пересилають родинам 16 з половиною мільярдів доларів. Ці заробітчанські гроші є головним ресурсом для погашення зовнішнього боргу Мексики. В 1982 році Міжнародний Валютний Фонд заповзявся допомагати уряду проводити політику вільної торгівлі. Але щось не дуже вийшло. Якщо у мексиканському споживчому кошику було у 1981 році товарів на 100 одиниць, то у 2002 - тільки на 68, падіння загального рівня життя склало одну третю. За той же період зовнішній борг з 78 мільярдів у 1981 зріс до понад 270 мільярдів тепер або на 350%.

Мексика не завжди була в колапсі. В середині минулого століття мала потужний індустріальний і технологічний потенціал, значні об'єми експорту зернових. І саме політика вільної ринкової економіки призвела до 60% скорочення робочих місць на виробництві - ключовому показнику здоров’я економіки. Тому сотні тисяч мексиканців їдуть світ за очі аби правдами і неправдами прогодувати сім'ю. Їхню донедавна цілком благополучну країну міжнародне співтовариство визнало зоною голоду (EIR, № 26,27 за 2005р.)

І насамкінець, головні вимоги індустріальних країн - членів СОТ - приватизація електроенергетики, водного господарства, телекомунікацій, освіти, охорони здоров'я та пенсійних фондів у всьому світі. Тому абсолютно непринципово, що приватизація "Укртелекому" на якийсь час відкладена. Якщо Україна вирішить і собі спробувати жити і працювати в режимі вільної торгівлі, то буде змушена виконувати правила великої гри під назвою СОТ.

-------------------------------
В тему:

Ющенко реготав і пив шампанське з гендиректором СОТ за наш вступ

У Києві презентовано книгу канадського дослідника “Глобалізація і нації”

Глобалізація і нації

Український варіант: неолібералізм + ренаціоналізація, або в чому сила держави?
В тему: 
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи