За останні 10 років населення України зменшилося майже на 4,5 млн. Коефіцієнт смертності збільшився більше ніж на 20%, а коефіцієнт народжуваності знизився більш як на 28%. Історія людства навряд чи знає випадки таких демографічних катастроф, як та, що триває нині в нашій державі. Ще один невтішний факт: Україна за останні 8-9 років стала "найстаршою" з демографічної точки зору державою на території колишнього СРСР. А за даними ООН, найбільше зменшення населення до 2050 року очікують зокрема в Україні -- на 18 мільйонів.
Цікаво, що вперше рівень смертності в Україні перевищив рівень народжуваності 1994 року (до речі, у рік приходу президента Леоніда Кучми). Ще через рік кількість еміґрантів перевищила кількість імміґрантів. Унаслідок цього з 1993-го до 2000 року. населення України зменшилося на 3 млн осіб. То що змушує українців вимирати?
Причини сучасної депопуляції
1. Родин стає менше, самотніх людей -- більше. За даними Держкомстату України, 2004 року на 1 000 зареєстрованих шлюбів припадало в середньому 704 розлучення (для порівняння: 1948 року з тих же 1 000 шлюбів розпадалися 18).
У 1985 році на 1 000 українців припадало 15 народжень дітей, у 1990-му -- 12,7, у 1998-му -- 8,8, а в 1999-му -- 7,8. Що це: випадковість, закономірність чи результат невдалої політики?
2. Матеріальні фактори. Відтермінування народження дитини стає постійним явищем. Майже 40% сімей бездітні навіть після п'яти років шлюбу. Одна українська родина має в середньому 1,1 дитини -- найнижчий показник у світі.
Утім аргументи на користь відмови від народження дитини через матеріальні проблеми цілком резонні. Так, наприклад, 2001 року допомога на дитину матері-одиначки становила 9 грн. І це -- за "соціально орієнтованої" політики, що її нібито проводила українська влада.
3. Щоп'ятий працездатний українець працює за кордоном. Міґрації також суттєво впливають на процес демографічного відтворення народу. Адже серед міґрантів переважають представники найпродуктивніших у дітородному й економічному розумінні вікових груп. Нині, за різними оцінками, за межами України шукає роботу й працює від 5 до 8 млн осіб. Очевидно, що це аж ніяк не сприяє зростанню рівня народжуваності.
4. Старість у радість. Рівень народжуваності знижується також і внаслідок старіння населення. Між переписами 1959-го і 2001 року частка 60-літніх та старших людей збільшилася вдвічі. А відтак зменшується кількість жінок продуктивного віку.
За роки незалежності тривалість життя чоловіків і жінок України скоротилася приблизно на один рік і сьогодні становить відповідно 62 і 73 роки. А зростання кількості осіб похилого віку стає причиною збільшення витрат на їхнє соціальне забезпечення. Якщо одночасно не зростатиме кількість платників податків (якими є переважно особи працездатного віку), то неминуче збільшується податковий тиск. Високі податки знижують мотивацію до праці, а отже, і її продуктивність, що негативно позначається на матеріальному добробуті.
Світовий досвід переконує: в демографії немає вічних "традиційних рецептів". Але те, що українцям варто негайно "взятися за діло", -- очевидно.
За матеріалами unicef.org.ua, ukrcensus.gov.ua, un.kiev.ua
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Україна в комі
Світ:
05030303a.jpg
Цікаво, що вперше рівень смертності в Україні перевищив рівень народжуваності 1994 року (до речі, у рік приходу президента Леоніда Кучми). Ще через рік кількість еміґрантів перевищила кількість імміґрантів. Унаслідок цього з 1993-го до 2000 року. населення України зменшилося на 3 млн осіб. То що змушує українців вимирати?
Причини сучасної депопуляції
1. Родин стає менше, самотніх людей -- більше. За даними Держкомстату України, 2004 року на 1 000 зареєстрованих шлюбів припадало в середньому 704 розлучення (для порівняння: 1948 року з тих же 1 000 шлюбів розпадалися 18).
У 1985 році на 1 000 українців припадало 15 народжень дітей, у 1990-му -- 12,7, у 1998-му -- 8,8, а в 1999-му -- 7,8. Що це: випадковість, закономірність чи результат невдалої політики?
2. Матеріальні фактори. Відтермінування народження дитини стає постійним явищем. Майже 40% сімей бездітні навіть після п'яти років шлюбу. Одна українська родина має в середньому 1,1 дитини -- найнижчий показник у світі.
Утім аргументи на користь відмови від народження дитини через матеріальні проблеми цілком резонні. Так, наприклад, 2001 року допомога на дитину матері-одиначки становила 9 грн. І це -- за "соціально орієнтованої" політики, що її нібито проводила українська влада.
3. Щоп'ятий працездатний українець працює за кордоном. Міґрації також суттєво впливають на процес демографічного відтворення народу. Адже серед міґрантів переважають представники найпродуктивніших у дітородному й економічному розумінні вікових груп. Нині, за різними оцінками, за межами України шукає роботу й працює від 5 до 8 млн осіб. Очевидно, що це аж ніяк не сприяє зростанню рівня народжуваності.
4. Старість у радість. Рівень народжуваності знижується також і внаслідок старіння населення. Між переписами 1959-го і 2001 року частка 60-літніх та старших людей збільшилася вдвічі. А відтак зменшується кількість жінок продуктивного віку.
За роки незалежності тривалість життя чоловіків і жінок України скоротилася приблизно на один рік і сьогодні становить відповідно 62 і 73 роки. А зростання кількості осіб похилого віку стає причиною збільшення витрат на їхнє соціальне забезпечення. Якщо одночасно не зростатиме кількість платників податків (якими є переважно особи працездатного віку), то неминуче збільшується податковий тиск. Високі податки знижують мотивацію до праці, а отже, і її продуктивність, що негативно позначається на матеріальному добробуті.
Світовий досвід переконує: в демографії немає вічних "традиційних рецептів". Але те, що українцям варто негайно "взятися за діло", -- очевидно.
За матеріалами unicef.org.ua, ukrcensus.gov.ua, un.kiev.ua
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков