Чотириметрова мармурова скульптура оголеного молодого чоловіка височіє у центрі італійського міста Флоренції. Власне тут і відзначають півтисячолітній ювілей "Давида". Ця статуя витесана із великої мармурової брили. Мікеланджело витратив два роки, аби створити цю гігантську скульптуру.
Молодий біблійний герой репрезентував молоду флорентійську республіку, яка, як і Давид, протистояла тоді могутнім суперникам. За перші 20 років свого існування статуя "Давид" зазнавала нападів, удару блискавки та мала відламану руку. Лише у 19 сторіччі Давид став туристичною принадою, а водночас політичним символом італійської незалежності.
Історичний Давид народився у 1085 році до н. е. у Вифлеємі - містечку на північних кордонах Юдеї. Він був молодшим із восьми синів Єссея, який належав до племені Юди. Про Давида відомо, що "він був вельми гарної зовнішності, мав біляве волосся, відрізнявся швидкістю бігу і міцністю м'язів" . "Порівняно з Саулом Давид був меншого зросту, білявим, гарним обличчям, статечним і фізично сильним, з привабливою вдачею" (1Цар. 16:12).
Як у чорноволосих євреїв-семітів міг народитися білявий син? Про Давидову матір відомо лише, що вона не була єврейкою.
Оскільки гени (точніше, алелі) чорного волосся є домінантними щодо "світловолосих генів", то найбільш можливими є два варіанти:
1) мати Давида була світловолосою (належала до європейської раси) або, принаймні, була носієм рецесивних "білих генів", а Єссей не був чистим семітом, тобто також мав рецесивні "білі гени";
2) мати Давида була носієм "білих генів", а його біологічним батьком був не Єссей, а якийсь європеєць або, принаймні, носій "білих генів".
Друга версія є правдоподібнішою, оскільки відомо, що:
1) Єссей одружився з матір'ю Давида уже на старості: "І цей чоловік (тобто Єссей. - І. К.) за Саулових днів був старий, увійшов у літа" (1 книга Самуїлова, 17.12);
2) матір Давида була законною дружиною Єссея, проте Давид визнає, що "я в беззаконні народжений і в гріху зачала мене мати моя" (Псалом 50.7);
3) незважаючи на релігійну заборону міжрасового змішування, євреї нерідко одружувались на красивих білих дівчатах филистимлян. Навіть "зразково-показовий" Самсон, який десь 20 років був суддею Ізраїлю і непримиренним ворогом филистимлян, двічі одружувався саме на филистимлянках . У будь-якому разі, євреї і филистимляни перебували у тісному контакті.
Звідси напрошується висновок, що батьками Давида могли бути європейці, скоріше всього филистимляни. Тим більше, що пелазги-филистимляни були ще незмішаною (арійською) хвилею переселенців з Північного Надчорномор'я, тому в основному були русявими - "богосвітлими пелазгами" (Гомер, Одіссея, XIX). Версія про європейське походження Давида підкріплюється такими відомостями.
1) Давид, на відміну від своїх семи старших братів-семітів, мав особливе музичне обдарування. Відомо, що арійські народи мали найрозвиненішу музичну культуру (прикладом може бути пісенність українців).
2) Давид був талановитим воїном, а филистимляни були професійними вояками, на відміну від "народного ополчення" євреїв.
3) Давид тривалий час користувався військовою підтримкою филистимлян і завдяки їй правив спочатку містом Циклаг (Секелаг), а згодом і всією Юдеєю як їхній васал . Пізніше у столиці Юдеї Хевроні він був помазаний на царя Юдейського.
4) Улюбленою і останньою жінкою Давида була євусеянка (тобто європейка-ярусеянка) Вірсавія , колишня дружина хіттеянина Урія (Юрія). Художники зазвичай зображають Вірсавію з ясними золотистими кучерями, що спадають на плечі досконалої форми, з виключно вродливими рисами обличчя і ніжною шкірою . Сина Вірсавії - Соломона, не найстаршого, але найулюбленішого свого сина Давид призначив своїм наступником.
5) "Найнадійнішими силами були у Давида зовсім не євреї, а охоронці з чужинських найманців - керетяни і пелетяни" . Йдеться про филистимлян, частина яких, як відомо, прийшла до Палестини з острова Крит (звідси - "керетяни"). На юдеїв Давид не дуже покладався...
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Флорентійці відзначили 500 роковини однієї з найвідоміших у світі скульптур -- Давида
Світ:
04091006e.JPG
Історичний Давид народився у 1085 році до н. е. у Вифлеємі - містечку на північних кордонах Юдеї. Він був молодшим із восьми синів Єссея, який належав до племені Юди. Про Давида відомо, що "він був вельми гарної зовнішності, мав біляве волосся, відрізнявся швидкістю бігу і міцністю м'язів" . "Порівняно з Саулом Давид був меншого зросту, білявим, гарним обличчям, статечним і фізично сильним, з привабливою вдачею" (1Цар. 16:12).
Як у чорноволосих євреїв-семітів міг народитися білявий син? Про Давидову матір відомо лише, що вона не була єврейкою.
Оскільки гени (точніше, алелі) чорного волосся є домінантними щодо "світловолосих генів", то найбільш можливими є два варіанти:
1) мати Давида була світловолосою (належала до європейської раси) або, принаймні, була носієм рецесивних "білих генів", а Єссей не був чистим семітом, тобто також мав рецесивні "білі гени";
2) мати Давида була носієм "білих генів", а його біологічним батьком був не Єссей, а якийсь європеєць або, принаймні, носій "білих генів".
Друга версія є правдоподібнішою, оскільки відомо, що:
1) Єссей одружився з матір'ю Давида уже на старості: "І цей чоловік (тобто Єссей. - І. К.) за Саулових днів був старий, увійшов у літа" (1 книга Самуїлова, 17.12);
2) матір Давида була законною дружиною Єссея, проте Давид визнає, що "я в беззаконні народжений і в гріху зачала мене мати моя" (Псалом 50.7);
3) незважаючи на релігійну заборону міжрасового змішування, євреї нерідко одружувались на красивих білих дівчатах филистимлян. Навіть "зразково-показовий" Самсон, який десь 20 років був суддею Ізраїлю і непримиренним ворогом филистимлян, двічі одружувався саме на филистимлянках . У будь-якому разі, євреї і филистимляни перебували у тісному контакті.
Звідси напрошується висновок, що батьками Давида могли бути європейці, скоріше всього филистимляни. Тим більше, що пелазги-филистимляни були ще незмішаною (арійською) хвилею переселенців з Північного Надчорномор'я, тому в основному були русявими - "богосвітлими пелазгами" (Гомер, Одіссея, XIX). Версія про європейське походження Давида підкріплюється такими відомостями.
1) Давид, на відміну від своїх семи старших братів-семітів, мав особливе музичне обдарування. Відомо, що арійські народи мали найрозвиненішу музичну культуру (прикладом може бути пісенність українців).
2) Давид був талановитим воїном, а филистимляни були професійними вояками, на відміну від "народного ополчення" євреїв.
3) Давид тривалий час користувався військовою підтримкою филистимлян і завдяки їй правив спочатку містом Циклаг (Секелаг), а згодом і всією Юдеєю як їхній васал . Пізніше у столиці Юдеї Хевроні він був помазаний на царя Юдейського.
4) Улюбленою і останньою жінкою Давида була євусеянка (тобто європейка-ярусеянка) Вірсавія , колишня дружина хіттеянина Урія (Юрія). Художники зазвичай зображають Вірсавію з ясними золотистими кучерями, що спадають на плечі досконалої форми, з виключно вродливими рисами обличчя і ніжною шкірою . Сина Вірсавії - Соломона, не найстаршого, але найулюбленішого свого сина Давид призначив своїм наступником.
5) "Найнадійнішими силами були у Давида зовсім не євреї, а охоронці з чужинських найманців - керетяни і пелетяни" . Йдеться про филистимлян, частина яких, як відомо, прийшла до Палестини з острова Крит (звідси - "керетяни"). На юдеїв Давид не дуже покладався...
Детальніше див: Текст книги “Арійський стандарт” (без ілюстрацій) – 971 Кб
------------------------------
В тему:
Чи був Христос юдеєм?
Етнічна основа християнства: гали—галілеяни—тиверці
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта