"Світ Володимира Путіна наповнений старанними помічниками, яких він не в змозі контролювати, навіть коли вони передають куті меду зі своїм завзяттям", - йдеться в статті.

"Техніка, яка використовується президентом, щоб визнати можливу російську участь у віртуальних війнах навколо американських виборів, відпрацьована: по-перше, це неправда ("Росія ніколи цим не займається"), це може бути фейком ("хтось вставив там флешку з ім'ям якогось російського громадянина. У цьому віртуальному світі може бути все, що завгодно") - але хакери як приватні громадяни могли діяти самі по собі проти тих,"хто погано відгукується про Росію".

"Якщо в Криму, - продовжує журналістка, - Путін сам визнав, що"військові без розпізнавальних знаків" були росіянами, то на Донбасі, за офіційною версією, як і раніше мова йде про "добровольців", які боролися у вільний час, включаючи генералів, що вирушили у відпустку, прихопивши десятки танків. З "патріотичними хакерами" історія менш явна ".

Далі автор нагадує, що сумнозвісна "фабрика тролів" на Савушкіна, 55 в Санкт-Петербурзі, що "наймала продажних полемістів в соцмережах", належала ТОВ" Інтернет-дослідження ", яке було пов'язане з Євгеном Пригожиним, 56-річним петербурзьким ресторатором , відомим як "кухар Путіна". Сьогодні компанія цього бізнесмена Concord Catering "виграє мільярдні тендери на проведення кремлівських банкетів і обслуговування столових Міноборони", йдеться у статті.

Потім Зафесова зачіпає історію "загадкового" підполковника запасу Дмитра Уткіна. "Військовий з позивним Вагнер - ще один "старанний приватник": з ним, за інформацією російських ЗМІ, імовірно пов'язана компанія контрактників, яку прозвали "групою Вагнера", що посилає найманців в Сирію", - йдеться в статті. "Тренувальна база" вагнерівців "фінансується Міністерством оборони Росії і забезпечується холдингом Пригожина", - додає журналістка.

Також в матеріалі йдеться про Костянтина Малофєєва, "православного банкіра", який регулярно привозить до Москви шановані мощі святих з гори Афон .

"Під час української кризи, - продовжує Зафесова, - він наповнив Кремль меморандумами про необхідність анексувати Крим, а багато росіян, прибулі на Донбас для керівництва сепаратистами, були його співробітниками, включаючи сумнозвісного Ігоря Стрєлкова, який командував повстанцями, коли в липні 2014 року було збито малайзійський "Боїнг".

"Де тут закінчується приватна сфера і починається Російська держава, в цих випадках важко сказати, - коментує автор, - так само, як це складно визначити в Росії в цілому, де гроші робляться за допомогою влади, а люди домагаються влади, щоб робити гроші.

Путін міг би сказати: "Держава - це я", - в тому сенсі, що політична боротьба часто йде не між владою і опозицією, але між різними частинами "колективного Путіна".

За словами Зафесової, в маргінальних групах цього світу і зароджуються такі ініціативи, як конгрес європейських неонацистів, який пройшов кілька років тому в Санкт-Петербурзі, або запрошення до діалогу, що надходять від деяких депутатів "Єдиної Росії" італійським партіям "Ліга Півночі" і "Рух п'яти Зірок ", або команди хакерів і контракти, запропоновані каналом RT американським консерваторам з оточення Трампа. 

Ці сили "іноді діють за вказівкою Кремля, іноді стартують з власної ініціативи, щоб перегнати Путіна на правому фланзі і вивести його з-під впливу більш помірних міністрів і олігархів", вважає журналістка.