Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Чому Київраді не варто було зараз голосувати за проспект Бандери

Депутати Київради 7 липня перейменували проспект Московський у Києві на проспект Бандери. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Київради. Але таке рішення дуже несвоєчасне. Своїми діями київські політики послабили позицію друзів України у Варшаві та погіршили становище співгромадян в Польщі.

 

Так вважає журналістка Української служби Польського радіо Олена Бабакова, про що пише у своєму блозі на Новом времени:

"Голосування депутатів Київради за перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери в черговий раз довело - українські політики не прораховують зовнішньополітичних результатів своїх рішень, не знають міжнародного контексту і не бачать світу далі сусідньої вулиці. В даному випадку - в прямому сенсі слова.

Особистість Степана Бандери та історична роль легендарного лідера ОУН (б) - тема сама по собі дискусійна, навколо неї в Україні не склалося потужного суспільного консенсусу. Чи варто було взагалі називати проспект іменем Бандери, чи допоможе такий крок українцям швидше попрощатися з Москвою і комуністичним минулим - питання важливе і неоднозначне. А ось, що можна стверджувати однозначно: рішення Київради було прийняте в максимально невдалий час для польсько-українських відносин.

Липень - традиційно найважчий місяць для польсько-українського діалогу. 11 липня поляки згадують події так званої Кривавої неділі: цього дня, в 1943 році загони УПА разом з місцевими жителями напали на десятки польських сіл на Волині. Ця дата для поляків символізує пам'ять про Волинську трагедію (Волинську різанину або Волинський злочин) - масові вбивства поляків українцями на Волині та Галичині в 1943-44 роках, в результаті чого загинуло близько 100 тис. осіб", - пише журналістка.

Як відомо, Україна називає ці події Волинською трагедією, а Польща - Волинською різаниною. Ми також знаємо, що у цій трагедії постраждали не тільки поляки, але й українці від рук поляк. 

Олена Бабакова звертає увагу на думки деяких польських коментаторів, які пов'язують посилення інтересу до цієї тематики з діяльністю російської агентури

Соціологи звертають увагу на загальну тенденцію актуалізації історії Другої світової війни і для суспільства, і для влади.

Як відомо, 8 липня Сенат Польщі прийняв резолюцію із закликом визнати Волинську трагедію геноцидом і встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої». За ухвалення резолюції проголосували 60 сенаторів, 23 були проти, 1 утримався, повідомило Польське радіо

Якщо деякі депутати просто волали до пам'яті невинно убієнних, то політики кукіз і Польської аграрної партії на повному серйозі говорили про загрозу «поширення бандеризму в Польщі», пропонували проводити курси на тему Волині для українців, яік переїхали і натякали на потребу обмеження допомоги Києву.

У делікатному становищі опинилася правляча партія Право і Справедливість. З одного боку, ця формація послідовно підтримує партнерство з Україною, виступає за продовження санкцій проти Росії і посилення співпраці в Балто-Чорноморському регіоні.

З іншого, прийшовши до влади завдяки правоконсервативному електорату, ПіС не хоче прославитися як партія, яка підіграє «бандерівцям» і ігнорує Волинську тематику.

І поки польські експерти та журналісти, які знають Україну, яким хочеться справжнього та ефективного польсько-українського партнерства годинами переконують політиків, що немає за східним кордоном Польщі агресивних натовпів націоналістів і що головний сенс і символ останніх змін в Києві - не Бандера, депутати Київради голосують за перейменування проспекту!

Безумовно, Україна - це суверенна держава, яка має право на свою політику пам'яті і тим більше вибір назви вулиць. Так, немає у нас обов'язку всі рішення консультувати з сусідами і намагатися вгадати їх реакцію. Але є нюанс. Наразі саме ми потребуємо допомоги і підтримки сусідів, а не вони - нашої, йдеться у статті 

Безумовно, у поляків є свої темні сторінки історії, серед них ті, які пов'язані з Армією Крайовою, збройною формацією, яка офіційно визнана героями-борцями за свободу і незалежність Польщі під час Другої світової війни. Однак, це не заважає польському Інституту національної пам'яті вести низку слідств проти окремих загонів АК, які звинувачуються в злочинах геноциду, а польській громаді - протестувати проти маршів пам'яті конкретних солдат, які були причетні до знищення українського або білоруського населення.

Про Волинь з поляками можна і треба дискутувати. Українці мають право на свою версію подій та її захист. Ось тільки проблема - а цілісної версії щось і немає. Українські історики та громадські діячі поки розмовляють з поляками на рівні спростування конкретних фактів та інтерпретацій, в той же час ніхто не запропонував цілісного наративу, української версії історії того, що сталося на Волині. В Україні не знаходять часу на написання книг і проведення дискусій. Зате його вистачило на перейменування вулиці.

Олена Бабаклва наголошує, що Варшава доклала багато зусиль, щоб переконати союзників по НАТО розробити спеціальний план співпраці з Україною і, взагалі, всіляко підтримувати Київ у збройному протистоянні з Росією. Чи буде у польських дипломатів тепер стільки ж детермінації виконувати роль адвокатів східних сусідів? Хочеться вірити, що так, але і менші «проколи» грали в дипломатії важливу роль,.

У статті також відзначається, що в Польщі погіршується ставлення до іноземців і представників нацменшин. Першопричина - імміграційна криза ЄС і подальше зростання націоналістичних настроїв у всій Європі. Але до цього додаються висловлювання конкретних польських політиків, в тому числі і представників правлячої партії, збільшення числа українців в Польщі, складні моменти в спільному минулому. В останні місяці вже доходило до декількох побиттів українців поляками. Кінець червня ознаменувався нападом на українську процесію в Перемишлі, яка слідувала на кладовище щоб вшанувати пам'ять воїнів-петлюрівців. За цим послідувало перенесення українського Купальського фестивалю з Перемишля до Варшави, заборона на в'їзд до Польщі для групи Ot Vinta, мітинг ультраправих під час варшавського концерту музикантів львівського гурту Joryj Kloc минулої неділі. Українці в Польщі все частіше зустрічаються з агресією. А дії української влади і близько не заспокоюють ситуацію.

У довготривалій перспективі наслідки можуть бути ще більш серйозними. Зрозуміло, що через проспект Бандери ніхто у Варшаві не розірве всіх проектів співпраці з Україною і не поїде Анджей Дуда до Володимира Путіна просити вибачення і пропонувати знести санкції. Але сьогоднішня позиція польської влади може змінитися в дуже некорисний для українців бік, припускає журналістка і закінчує статтю питанням: 

Чи справді українці хочуть, щоб наявність нині спільного ворога було єдиним, що змушує поляків сідати з українцями за один стіл переговорів?

 

Наші інтереси: 

Важливо холодно проаналізувати події тих часів.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Це типова спецоперація гібридної війни Москви проти України і Польщі. Ласкаво просимо в реальність.

Такі події потребують серйозного розслідування за ознаками державної зради.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Коментарі

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

НАСЛІДКИ ДІЇ ЗАКЛАДЕНІ В САМІЙ ДІЇ !

Ми несемо колективну відповідальність за тих, кого обираємо до влади, і за їх дії при владі... Кого вибрали... те і маємо!

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Це типова спецоперація гібридної війни Москви проти України і Польщі. Ласкаво просимо в реальність.

Такі події потребують серйозного розслідування за ознаками державної зради.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!