Днями в ефірі телеканалу СТБ у програмі «Вікна-новини» вийшов спеціальний репортаж «Дівоча війна». Чому жінки відправляються на передову, стріляють краще і холоднокровно чоловіків і при цьому встигають робити патріотичний манікюр, про це та багато іншого сайту СТБ розповіла кореспондентка «Вікна-новини» Галина Сергєєва, яка побувала в одній з дивізій недалеко від Донецька.

Галина, а як виникла ідея показати жінок на війні?

Ви знаєте, жінок в зоні АТО насправді дуже багато. Українські жінки служать в Національній гвардії, в добровольчих батальйонах. В військкомат жінка призивається як доброволець. Однак за українським законодавством, в документах, жінка не може бути записана як солдат. Часто в зоні АТО жінки служать кур'єрами, фельдшерами, працюють на кухні, в санбаті, канцелярії. Але є й такі дівчата, які йдуть воювати на передову. Героїня нашого спеціального репортажу «Дівоча війна» Ніна Прокоп'єва вже півроку воює в зоні АТО і нарівні з іншими солдатами-чоловіками носить боєприпаси, риє окопи і влучно стріляє.

А ви цікавилися, що її підштовхнуло відправитися воювати?

При першій же розмові Ніна Прокоп'єва сказала мені, що я не хочу бути нарівні з усіма, я хочу стріляти. І тут виникає логічне запитання: як маленька тендітна дівчинка, у якої зріст 156 см, крихітні ручки і ніжки, манікюр, ноготочек до Ноготочки, завжди в патріотичних тонах: один ногтікі жовтий, а другий синій, є кращим стрільцем в дивізії. І коли я у неї запитала, що змусило тебе піти на цю війну, вона згадала історію своєї родини, що причина криється в її батька, який кинув їх з мамою з дуже великими боргами напризволяще. Власне кажучи, ви і бачили це вчора в нашому спеціальному репортажі. Кинутої Ніні доводилося боротися проти всього і всіх. Адже вона відчувала себе непотрібною і покинутою. А зараз вона потрібна цій війні. Ця ніжна, тендітна, беззахисна дівчинка на увазі своїх життєвих обставин вирушила на війну і всупереч усьому зуміла стати справжнім сильним воїном. Вона зуміла перемогти обставини всередині себе, вона стала як кремінь. І така історія є в кожної жінки, яка відправляється на війну.

А де зараз служить Ніна?

Спочатку вона проходила підготовку на полігоні в Нових Петрівцях, у Київській області, де дислокується Національна гвардія. Звідти її батальйон відправили на Донбас. Ніна служить на одному з основних оборонних пунктів під Донецьком, які контролює українська армія. Зі зрозумілих причин там все засекречено, нас навіть не пустили в той табір, де вони знаходяться, нам дозволили тільки познімати на блокпості. Ніна не приховує, що слабше чоловіків, але при цьому воює нарівні з усіма. І коли я їй поставила запитання: Ніна, а чому ти вирішила саме стріляти, знаєте, що вона мені відповіла?

І що ж?

Вона впевнена в тому, що жінки стріляють завжди краще і холоднокровніше чоловіків, бо жінка - це мати, жінка живе в родині, жінці завжди є, що захищати, і жінка буде стріляти в свого ворога не замислюючись, тому що цей ворог загрожує її родині , її дітям. Але зізнається, що не може прийняти рішення про постріл самостійно, покладається на своїх командирів і офіцерів. Але при цьому вона примудряється залишатися жінкою. В рамках флеш-мобу на підтримку української Армії Ніна сфотографувалася з плакатом в окопі. І все написали під цим плакатом в інтернеті, що дівчина в окопі не може бути з манікюром. Ніна апелює, що вона яскравий тому приклад. Дівчина кожен день виділяє 5 хвилин, щоб зробити манікюр, і при цьому встигати окопи рити і носити снаряди.

А як почувається жінка на війні?

Після зйомок спеціального репортажу я дійшла висновку, що чоловіків на війну призводить патріотизм, а жінок, як правило, особиста драма або гострі переживання. У суспільстві існує хибна думка, що якщо вона поїхала на війну, то у неї там багато кавалерів, що всі солдати біля її ніг, а вона там леді. Насправді це не відповідає дійсності. І ці жінки-солдатки все, як правило, дуже горді і не підпускають до себе чоловіків. Я говорю: Ніна, як ти там одна в цьому батальйоні, і навколо чоловіка, ти ж симпатична молода дівчина, напевно у тебе безліч кавалерів, вони за тобою ходять юрбами. На що вона говорить, що для того, щоб не допустити подібного достатньо одного лише погляду і її все розуміють. Через свого конфлікту з батьком вона дуже нещасна в особистому житті, вона не вірить людям і чоловікам. Але як будь-яка жінка, вона хоче любові, незважаючи на те, що вона така сильна і не говорить про свої слабкості.

Рідний Котовськ Ніни пишається своєю співвітчизницею?

Її рідне місто пишається, що вона пішла на війну і захищає їх. І безмежно збирає їй гроші то на бронежилет, то на каску. Увечері, коли ми закінчили зйомку в Котовську, нам подзвонили громадські активісти - сім'я Кінашеві. Вони дізналися, що телеканал СТБ приїхав до них знімати історію про Ніну і запросили до себе в будинок. У них 5 дітей, теплий сімейне вогнище, дружна сім'я. І всі ці діти зі своїми чоловіками, дружинами, хресними прийшли сказати спасибі СТБ за те, що ми до них приїхали, дякували, що в своїх спеціальних репортажах СТБ показуємо хороші людські історію. У цих людей душа болить за нашу країну, за Донбас. І коли ми прощалися, вони озвучили, що дуже чекають нашу знімальну групу в Котовську, коли закінчиться війна.

Більш детальну інформацію ви можете дізнатися, подивившись ВІДЕО: