Православна Церква, яка повинна була бути НАРОДОВОДИТЕЛЕМ, не впоралася з цим завданням. У пияцтві і страхітливій депопуляції народу її (церкви) вина, якщо не найбільша, то рівна з державою. Вона (православна церква) не несе прикладу і тих переконань пастві. А по суті й не може.
Для кого ВСЕ діється навколо? Для Людини (народу).
Ким ВСЕ це робиться? Людиною (народом). Отже, всі зміни, як першопричина так і наслідок, суть похідне діяльності самої людини (народу). Отже, людина (народ) повинен мати мотивацію змінювати навколишню дійсність (середовище) і жити за переконанням, що це йому ОСОБИСТО ТРЕБА.
Ми стверджуємо, що головним системоутворюючим фактором, що визначає і пояснює найбільшу і ефективну мотивацію будь-якого індивіда в поведінці і досягненні будь якого результату, лежить ЙОГО ОСОБИСТЕ ПЕРЕКОНАННЯ.
Не запропоновані йому (людині) проекти державного або світового масштабу (бути сильною державою, побудувати те, чого ні в кого немає, полетіти на Марс, врешті-решт задовольнити його особистий меркантильний інтерес, трудові відносини, історичні традиції, вірність державі, сімейні традиції, готовність до самопожертви) – все це вторинне по відношенню до його особистих переконань.
Переконанню, що ЦЕ ТАК, ЦЕ ТАК ТРЕБА.
І часто лише тільки його особисте переконання є мотиваційним поштовхом до прояву будь якої ДІЯЛЬНОСТІ, навіть в силу підсвідомого.
Отже, треба пробудити в людині СПРАГУ позитивної ДІЯЛЬНОСТІ.
Але це можна зробити тільки тоді, коли людина САМА змінить систему своїх переконань.
Тому, людина (народ) повинен мати ПЕРЕКОНАННЯ і змінити непрацюючі.
Саме переконання – це та ОПОРА і СИЛА, яка перевертає і зрушує гори.
Ніщо інше на це не здатне.
Присязі солдат слідує до тих пір, поки ВІН ОСОБИСТО ПЕРЕКОНАНИЙ, що її не можна порушувати.
Вірність дружині чоловік зберігає до тих пір, поки ВІН ОСОБИСТО ПЕРЕКОНАНИЙ, що її не можна порушувати.
Хто може виконати роль по створенню НОВОЇ ціннісної системи переконань і бути її носієм?
Ми стверджуємо – тільки НОВА ЦЕРКВА!
Якщо вся система виховання нинішньої людини (народу) знаходиться в кризі, значить ні система освіти, ні державні інститути, ні сучасна культура і як це не сумно, сама Православна церква не впоралися з цим завданням.
І говорити про це треба і говорити правду.
Православна Церква, яка повинна була бути НАРОДОВОДИТЕЛЕМ, не впоралася з цим завданням.
У пияцтві і страхітливій депопуляції народу її (церкви) вина, якщо не найбільша, то рівна з державою.
Вона (православна церква) не несе прикладу і тих переконань пастві.
А по суті і за великим рахунком і не може.
Вона не створила інституту місіонерства, а значить і системи Євангелізації народу. Отже, потрібна нова євангелізація народу!
І не тільки народу, але більшою мірою спочатку і самої Православної церкви. Тому що Православна церква теж знаходиться в глибокій системній кризі.
Суспільство і держава повинні зробити серйозний вибір і ПОЧАТИ ВІДКРИТИЙ ДІАЛОГ з церквою і не тільки з православною, або все залишити так як є.
І всі ми вимушені зробити цей вибір!
Або закостеніла у своєму дрімучому невігластві нинішня Православна церква і зубожіння народу або ІНША церква і в результаті ІНШИЙ НАРОД.
Але не все так погано.
Внутрішні, незалежні процеси вже йдуть. Мало хто зараз відчуває, що в Україні повною ходою йде християнська Реформація і нова євангелізація християн, де головну роль відіграють вже протестантські церкви.
Не впорались ті - прийшли інші. Еволюція не може припинитись. Процесу Реформації не має альтернативи. Так було завжди, так буде і в майбутньому.
Наприклад, розквіт України в 16-17 століттях відбувся завдяки реформації українського православ’я орієнтованого на західно-європейський протестантизм. За великим рахунком, вся нинішня сучасна західно-європейська цивілізація це заслуга протестантизму.
Нашою метою повинна бути не зміна релігії, метою є нова євангелізація народу, якщо хочете на «прикладі» протестантизму.
Невеликий відступ.
Візьмемо як приклад старообрядництво. Це той же протестантизм, але на російський лад.
Чому старообрядці ті ж російські люди не п’ють, не курять, багатодітні та працьовиті і головне релігійні. Значить, старообрядницька православна церква знаходить потрібні слова для своєї системи переконань, які дозволяють бути іншим росіянам – ІНШИМИ!
Запитайте представника офіційної православної церкви про це і він вам на таке питання не знайде відповіді, а батюшка з старовірів дуже навіть переконливо розповість чому у НИХ по-іншому.
Але комусь потрібно було протягом чотирьох сотень років, щоб держава, з подачі офіційної церкви, знищувала самих кращих представників російського племені, ганяло старовірів по лісах як індіанців на повне знищення. Як ворогів нації! Змусило мільйони їх виселитися в близьке і далеке зарубіжжя. І подивіться - вони все одно не відмовилися від своїх переконань і залишилися при цьому росіянами!
А нинішня офіційна православна церква не те що не покаялася перед ними за століття неправедних гонінь, але навіть не хоче вести діалог з ними.
Це не культурно, не сучасно, це не цивілізовано!
Тому, ПЕРЕКОНАННЯ первинні для НАРОДУ.
Рим загинув вже тоді, коли змінилась свідомість і переконання народу, який надав перевагу йти дивитися виступ гладіаторів в Колізеї, ніж йти на захист Риму на мури фортеці від навали варварів – всім було байдуже. Візантія загинула вже тоді, коли змінилась свідомість і переконання народу, коли народ від мракобісся базилевсів масово пішов у монастирі і на мури фортець не було кого ставити – всім було байдуже.
Вся наша розмова так чи інакше крутиться навколо зовнішньої і очевидної відмінності між Російським православ’ям і католицизмом, і особливо яскраво виражена по відношенню до протестантизму, який не заперечує, а звеличує ГІДНИЙ і БАГАТИЙ спосіб життя прихожанина - працюй і ти будеш багатий!
Але це зовні.
Старообрядець мене б прекрасно зрозумів, говорячи що знання Євангелія – це означає і жити по Євангелію.
Звідси така РІЗНИЦЯ між російським православним старообрядцем і російським «офіційним православним».
Потрібно відповісти собі на питання, якщо б старообрядців зараз була б абсолютна більшість населення в Росії, виникали б питання підняті в статті про багатодітність, споювання населення, відсутність бажання працювати, запустіння сіл, бідності народу, підпорядкованості самої церкви владі? Напевно ні.
Чому? Тому, що переконання старообрядника відрізняються від пересічного росіянина єдиним - він живе за Євангелієм СВІДОМО!
Він ЗНАЄ ЙОГО!
Хіба може бути народ який п’є - багатим?
А хто йому старообрядцю це Євангеліє доніс? Його старовір батюшка, рідний батько і матір.
Значить, причина такої найглибшої різниці цих двох росіян лежить у площині виховання з боку батьків церкви. І якщо в одному випадку батьки церкви УСПІШНО справляються з поставленим завданням, причому на протязі століть, а інші не справляються (народ п’є, вироджується, не працьовитий) то висновок простий - ТРЕБА ЗАМІНИТИ ОДНИХ НА ІНШИХ, раз ці інші не здатні самі змінитися і змінити в кращу сторону сам народ!
І це не архаїчна самосвідомість старовірів. Як бути з тим, що в промисловому розвитку Росії до кінця 19 століття першу роль відігравали промисловці і купці старовіри! І це незважаючи на утиски з боку царського уряду.
І тільки преференції «неросійського» уряду Росії і «неросійського» царя на користь промисловців-іноземців перевернуло цю піраміду на початку 20 століття навпаки, включно до сьогоднішнього дня.
Якщо б перемогли старовіри в період церковного розколу, невідомо де була б Росія, маючи на увазі, попереду всієї Європи. І цю свідомість деякі називають архаїчною?
Питання, а куди поділися старообрядці?
Ганяли старовірів солдатики царів-людожерів по лісах і болотах на повне знищення як північно-американських індіанців. І зауважити потрібно - суто військовими операціями! Сотні тисяч покинули Росію в ближнє зарубіжжя Білорусь, Україну, Закавказзя, Туреччину, Румунію. Найбільше їх осіло в Україні.
"Послаблення" по відношенню до старовірів, з боку офіційної влади, стали спостерігатися з середини 19 століття, коли стало ясно видно, що Росія яка загрузла в безодні кріпосного рабства, безповоротно програє цивілізаційну гонку із Заходом,
До речі в 16 столітті їх (старообрядців) було мільйонів 12, це 50% всього тодішнього населення Московії, до кінця 19 століття їх залишилося пару-трійку мільйонів, на сьогодні в самій Росії їх з десяток тисяч! І ніхто з офіційних істориків не помітив чотирьохвікового ГЕНОЦИДУ кращих представників російського племені!
Православна цивілізація оперує тільки духом, але при цьому не відмовляється і з успіхом користується матеріальними плодами інших - Протестантської і Католицької цивілізацій. При цьому, протягом своєї історії нещадно поливаючи ці дві церкви поганими словами за стан плодів цієї самої цивілізації.
Ось так лаючи глобалізм і капіталізм, своє життя вже не можуть уявити без мобільного телефону, компа і інету - останніх плодів західної цивілізації.
Потрібно чесно визнати і головне Російському Православ’ю - сучасну цивілізацію в її сьогоднішньому вигляді Російське Православ’я не створювало! Православ’є живе в світі, створеним ІНШИМИ! Звідси і всі нерозуміння Росії і росіян заходом, православ’ям всіх інших.
Це означає відсутність у православ’я свого виміру часу, тобто - ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО БУТТЯ, народженого нацією і державою, що здійснює БЕЗПЕРЕВНИЙ КУЛЬТУРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТИСК на її оточення століттями.
ЦЕ Є ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ континіум. Росія, за цими показниками НЕ МАЄ свого континіума. Звідси дуже просто ЗРОЗУМІТИ, з розпадом СРСР і його СИЛОВОГО впливу, Росія опинилася без друзів і союзників.
О Д Н А!
Тут криються її (Росії) образи на ближнє зарубіжжя. І НЕБАЖАННЯ ЦЕ БАЧИТИ і є найбільшою ШКОДОЮ, яке може нанести нинішнє офіційне Московське Православ’я Українській державі.
Мова йде про те, чи може релігійно-моральна парадигма соціуму, в купі з державою (в Україні), ЗДІЙСНЮВАТИ протягом століть і репродукувати ІЗ СЕБЕ цивілізаторські (культурно-економічні) цінності на ВСЮ СВОЮ ойкумену, на все її зіткнення і далі зовні.
Виступає чи вона в цьому випадку прогресором, або ж, як я говорив раніше, тільки користується ТИМ, що виробили ІНШІ цивілізації.
Але тоді ВОНА (в нашому прикладі Росія) не може бути визнана прогресором ЦИВІЛІЗАЦІЇ і не може бути, по суті, окремою цивілізацією, хіба що в якості цивілізації лихоліття.
Але з Росією ще набагато складніше. У 19 столітті за часів кавказьких воєн села і населення приміром Кабарди, Адигеї, Черкесії було куди багатші і цивільні сіл середньої Росії!
А при «возз’єднанні» України з Росією в 17 столітті рівень освіти і культури в Україні на порядки перевищував загальноросійський!
В історії Росії не виходить прирівняти імперського агресора з імперським прогресором (як з Римом), і вибудувати загальноросійську Православну Цивілізацію («Русский мир»).
В цьому випадку, якщо зводити православ’я до величини «Русского мира», виникають міжрелігійні і цивілізаційні тріщини вже в самому тілі Всієї Руси, наприклад у білорусів, третина яких з усього населення "чисті" католики - ЇХ КУДИ ДІВАТИ?
Фетіш Православ’я закриває шлях іншим слов’янам - тобто розмови про панславізм (ось де треба було б шукати і будувати свою Метацивілізацію) потрібно припинити і забути про них.
З усього видно, що реалізується цей найгірший сценарій російської містечковості, периферійності до західно-європейскої цивілізації.
А можна було б підійти до цієї проблеми так, як зробив Чингіз і тоді, як писав Вернадський, в мить ока монголосфера відродилася б знову від Карпат до Тихого океану!
І ось тепер всім питання, хто такий КИРИЛ, який будує «Русский мир»? І куди в цьому випадку дівати мусульман, буддистів, старообрядців і католиків з протестантами? Адже на території (мені цей вислів більше подобається) монголосфери існує природна напруга векторів індивідуумів спрямована на творення ЗАГАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ЖИТТЯ.
Чингіз ЦЕ ЗНАВ, ось чому при таких різних релігійних складових ЦЬОГО ПРОСТОРУ воно за життя одного покоління було зцементоване! І тумени монголів від Тихого океану до Адріатики пройшли як ніж в масло. Адже ЦЕ ПРИРОДНА територія арійців!
Для читачів буде одкровенням знати що, населення Русі не підтримувало "боротьбу своїх" князів проти монголів, а активно допомагало монголам! Князі просто ненавиділи народ, знищуючи всюди природний вічовий устрій! Народовладдя було їм вороже.
Наприклад, населення сіл навколо знаменитого Козельська забезпечувало монголів фуражем і продовольством, за що було відзначено найбільшими негативними спогадами княжих літописців.
Король Данило Галицький, ровесник Невського, все своє життя присвятив боротьбі з надніпрянцями, які НЕ ХОТІЛИ князівської влади, так як монголи були миліше, яким вони платили десятину збіжжям (просом, пшеницею) і звали монголів на допомогу проти Данила! А у княжих літописах все представлено так, що Данило Галицький лицар православний все життя боровся з монголами.
НІСЕНІТНИЦЯ!
Так і зараз всілякі літописці, всілякі Кирили свідомо не розуміючи метаісторичного підгрунтя тієї території, на якій живе великий народ від Тихого океану до Карпат, сує скрізь свою містечкову маячню, яка веде в цивілізаційний ТУПИК!
Якою має бути наша реакція на вояжі Кирила в Україну? Я б запропонував дивитись на це з точки зору парадоксу.
1. Якщо ми - націоналісти і хочемо розвалу Росії - то потрібно всіляко підтримувати проект Кирила – «Русского мира».
2. Якщо ми хочемо дружби з Росією та її процвітання - то всіляко повинні цей проект критикувати.
Парадокс? На перший погляд.
Ідея «Русского мира» викликана в першу чергу катастрофічним зменшенням слов’янського елементу в Росії, ментальним ступором через відрив від коріння і батьківщини України-Руси, не релігійністю самих росіян, неможливістю відмови головного державоутворюючого елемента Росії - московського чиновника від фікс ідеї – ідеології Третього Риму.
Просякнутий наскрізь цезаризм всіх елементів управління в Росії, теорія канонічних територій, поле функції російської мови та інше, знаходиться в вузькому ПОЛІ ВАРІАНТІВ розвитку, якщо такий розвиток в цьому випадку можливий ЗОВСІМ.
Так до кого ж звертається ця ідея «Русского мира»?
Якщо до офіційної Російської православної церкви - це одне.
Якщо до старообрядницької Російської православної церкви - це інше.
Якщо до Російської Зарубіжної православної церкви - це третє.
Якщо до Української автокефальної православної церкви - це зовсім інше.
Якщо до Української православної церкви Московського патріархату - це не одне і теж.
Якщо до Української православної церкви Київського патріархату - це не можливе.
Якщо до всіх - то це шарлатанство!
Якщо до православ’я, як до цивілізаційного світогляду східного слов’янства - ВОНО У НИХ РІЗНЕ:
- у білорусів воно одне
- в українців воно інше
- у росіян воно третє
- у російських старообрядців воно четверте
Уявляєте собі мозаїку східного Православ’я.
А кількісний покажчик.
Найбільшою церквою є Українська православна церква Київського патріархату!
Разом з Українською Православною церквою Московського патріархату це більш ніж половина всіх православних РУСЬКОЇ ЦЕРКВИ!
Отже, ідея «Русского мира» ВИВОДИТЬ ЗА РАМКИ компліментарності ВЕЛИКУ частину населення в самій Росії, не кажучи навіть про Україну, яку в 21 столітті ВЖЕ ВАЖКО назвати чисто православною країною, не кажучи вже про Білорусь, де третина населення «чисті» католики.
У самій Росії ця ідея призведе до розламів і зламу компліментарності між народами Росії та людьми різних вірувань, яка є, як це не здасться дивним, головним елементом, що зв’язує протягом тисячоліть територію від Карпат до Тихого океану, а не горезвісне самодержавіє, комунізм чи православ’я.
Не в спробах нової ролі патріарха в державі шлях Росії, це не його функція пастиря.
Підняти релігійність своєї пастви можна тільки новою євангелізацією, яка не поступається відточенню протестантським місіонерам, але для цього треба створити сам інститут місіонерства і корпус місіонерів.
А ось про це забули, або не хочуть, або не знають як, або не вміють.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Нова Церква України: якою їй бути? Запрошення до дискусії
Світ:
Православна Церква, яка повинна була бути НАРОДОВОДИТЕЛЕМ, не впоралася з цим завданням. У пияцтві і страхітливій депопуляції народу її (церкви) вина, якщо не найбільша, то рівна з державою. Вона (православна церква) не несе прикладу і тих переконань пастві. А по суті й не може.
12022701e.jpg
Для кого ВСЕ діється навколо? Для Людини (народу).
Ким ВСЕ це робиться? Людиною (народом). Отже, всі зміни, як першопричина так і наслідок, суть похідне діяльності самої людини (народу). Отже, людина (народ) повинен мати мотивацію змінювати навколишню дійсність (середовище) і жити за переконанням, що це йому ОСОБИСТО ТРЕБА.
Ми стверджуємо, що головним системоутворюючим фактором, що визначає і пояснює найбільшу і ефективну мотивацію будь-якого індивіда в поведінці і досягненні будь якого результату, лежить ЙОГО ОСОБИСТЕ ПЕРЕКОНАННЯ.
Не запропоновані йому (людині) проекти державного або світового масштабу (бути сильною державою, побудувати те, чого ні в кого немає, полетіти на Марс, врешті-решт задовольнити його особистий меркантильний інтерес, трудові відносини, історичні традиції, вірність державі, сімейні традиції, готовність до самопожертви) – все це вторинне по відношенню до його особистих переконань.
Переконанню, що ЦЕ ТАК, ЦЕ ТАК ТРЕБА.
І часто лише тільки його особисте переконання є мотиваційним поштовхом до прояву будь якої ДІЯЛЬНОСТІ, навіть в силу підсвідомого.
Отже, треба пробудити в людині СПРАГУ позитивної ДІЯЛЬНОСТІ.
Але це можна зробити тільки тоді, коли людина САМА змінить систему своїх переконань.
Тому, людина (народ) повинен мати ПЕРЕКОНАННЯ і змінити непрацюючі.
Саме переконання – це та ОПОРА і СИЛА, яка перевертає і зрушує гори.
Ніщо інше на це не здатне.
Присязі солдат слідує до тих пір, поки ВІН ОСОБИСТО ПЕРЕКОНАНИЙ, що її не можна порушувати.
Вірність дружині чоловік зберігає до тих пір, поки ВІН ОСОБИСТО ПЕРЕКОНАНИЙ, що її не можна порушувати.
Хто може виконати роль по створенню НОВОЇ ціннісної системи переконань і бути її носієм?
Ми стверджуємо – тільки НОВА ЦЕРКВА!
Якщо вся система виховання нинішньої людини (народу) знаходиться в кризі, значить ні система освіти, ні державні інститути, ні сучасна культура і як це не сумно, сама Православна церква не впоралися з цим завданням.
І говорити про це треба і говорити правду.
Православна Церква, яка повинна була бути НАРОДОВОДИТЕЛЕМ, не впоралася з цим завданням.
У пияцтві і страхітливій депопуляції народу її (церкви) вина, якщо не найбільша, то рівна з державою.
Вона (православна церква) не несе прикладу і тих переконань пастві.
А по суті і за великим рахунком і не може.
Вона не створила інституту місіонерства, а значить і системи Євангелізації народу. Отже, потрібна нова євангелізація народу!
І не тільки народу, але більшою мірою спочатку і самої Православної церкви. Тому що Православна церква теж знаходиться в глибокій системній кризі.
Суспільство і держава повинні зробити серйозний вибір і ПОЧАТИ ВІДКРИТИЙ ДІАЛОГ з церквою і не тільки з православною, або все залишити так як є.
І всі ми вимушені зробити цей вибір!
Або закостеніла у своєму дрімучому невігластві нинішня Православна церква і зубожіння народу або ІНША церква і в результаті ІНШИЙ НАРОД.
Але не все так погано.
Внутрішні, незалежні процеси вже йдуть. Мало хто зараз відчуває, що в Україні повною ходою йде християнська Реформація і нова євангелізація християн, де головну роль відіграють вже протестантські церкви.
Не впорались ті - прийшли інші. Еволюція не може припинитись. Процесу Реформації не має альтернативи. Так було завжди, так буде і в майбутньому.
Наприклад, розквіт України в 16-17 століттях відбувся завдяки реформації українського православ’я орієнтованого на західно-європейський протестантизм. За великим рахунком, вся нинішня сучасна західно-європейська цивілізація це заслуга протестантизму.
Нашою метою повинна бути не зміна релігії, метою є нова євангелізація народу, якщо хочете на «прикладі» протестантизму.
Невеликий відступ.
Візьмемо як приклад старообрядництво. Це той же протестантизм, але на російський лад.
Чому старообрядці ті ж російські люди не п’ють, не курять, багатодітні та працьовиті і головне релігійні. Значить, старообрядницька православна церква знаходить потрібні слова для своєї системи переконань, які дозволяють бути іншим росіянам – ІНШИМИ!
Запитайте представника офіційної православної церкви про це і він вам на таке питання не знайде відповіді, а батюшка з старовірів дуже навіть переконливо розповість чому у НИХ по-іншому.
Але комусь потрібно було протягом чотирьох сотень років, щоб держава, з подачі офіційної церкви, знищувала самих кращих представників російського племені, ганяло старовірів по лісах як індіанців на повне знищення. Як ворогів нації! Змусило мільйони їх виселитися в близьке і далеке зарубіжжя. І подивіться - вони все одно не відмовилися від своїх переконань і залишилися при цьому росіянами!
А нинішня офіційна православна церква не те що не покаялася перед ними за століття неправедних гонінь, але навіть не хоче вести діалог з ними.
Це не культурно, не сучасно, це не цивілізовано!
Тому, ПЕРЕКОНАННЯ первинні для НАРОДУ.
Рим загинув вже тоді, коли змінилась свідомість і переконання народу, який надав перевагу йти дивитися виступ гладіаторів в Колізеї, ніж йти на захист Риму на мури фортеці від навали варварів – всім було байдуже. Візантія загинула вже тоді, коли змінилась свідомість і переконання народу, коли народ від мракобісся базилевсів масово пішов у монастирі і на мури фортець не було кого ставити – всім було байдуже.
Вся наша розмова так чи інакше крутиться навколо зовнішньої і очевидної відмінності між Російським православ’ям і католицизмом, і особливо яскраво виражена по відношенню до протестантизму, який не заперечує, а звеличує ГІДНИЙ і БАГАТИЙ спосіб життя прихожанина - працюй і ти будеш багатий!
Але це зовні.
Старообрядець мене б прекрасно зрозумів, говорячи що знання Євангелія – це означає і жити по Євангелію.
Звідси така РІЗНИЦЯ між російським православним старообрядцем і російським «офіційним православним».
Потрібно відповісти собі на питання, якщо б старообрядців зараз була б абсолютна більшість населення в Росії, виникали б питання підняті в статті про багатодітність, споювання населення, відсутність бажання працювати, запустіння сіл, бідності народу, підпорядкованості самої церкви владі? Напевно ні.
Чому? Тому, що переконання старообрядника відрізняються від пересічного росіянина єдиним - він живе за Євангелієм СВІДОМО!
Він ЗНАЄ ЙОГО!
Хіба може бути народ який п’є - багатим?
А хто йому старообрядцю це Євангеліє доніс? Його старовір батюшка, рідний батько і матір.
Значить, причина такої найглибшої різниці цих двох росіян лежить у площині виховання з боку батьків церкви. І якщо в одному випадку батьки церкви УСПІШНО справляються з поставленим завданням, причому на протязі століть, а інші не справляються (народ п’є, вироджується, не працьовитий) то висновок простий - ТРЕБА ЗАМІНИТИ ОДНИХ НА ІНШИХ, раз ці інші не здатні самі змінитися і змінити в кращу сторону сам народ!
І це не архаїчна самосвідомість старовірів. Як бути з тим, що в промисловому розвитку Росії до кінця 19 століття першу роль відігравали промисловці і купці старовіри! І це незважаючи на утиски з боку царського уряду.
І тільки преференції «неросійського» уряду Росії і «неросійського» царя на користь промисловців-іноземців перевернуло цю піраміду на початку 20 століття навпаки, включно до сьогоднішнього дня.
Якщо б перемогли старовіри в період церковного розколу, невідомо де була б Росія, маючи на увазі, попереду всієї Європи. І цю свідомість деякі називають архаїчною?
Питання, а куди поділися старообрядці?
Ганяли старовірів солдатики царів-людожерів по лісах і болотах на повне знищення як північно-американських індіанців. І зауважити потрібно - суто військовими операціями! Сотні тисяч покинули Росію в ближнє зарубіжжя Білорусь, Україну, Закавказзя, Туреччину, Румунію. Найбільше їх осіло в Україні.
"Послаблення" по відношенню до старовірів, з боку офіційної влади, стали спостерігатися з середини 19 століття, коли стало ясно видно, що Росія яка загрузла в безодні кріпосного рабства, безповоротно програє цивілізаційну гонку із Заходом,
До речі в 16 столітті їх (старообрядців) було мільйонів 12, це 50% всього тодішнього населення Московії, до кінця 19 століття їх залишилося пару-трійку мільйонів, на сьогодні в самій Росії їх з десяток тисяч! І ніхто з офіційних істориків не помітив чотирьохвікового ГЕНОЦИДУ кращих представників російського племені!
Православна цивілізація оперує тільки духом, але при цьому не відмовляється і з успіхом користується матеріальними плодами інших - Протестантської і Католицької цивілізацій. При цьому, протягом своєї історії нещадно поливаючи ці дві церкви поганими словами за стан плодів цієї самої цивілізації.
Ось так лаючи глобалізм і капіталізм, своє життя вже не можуть уявити без мобільного телефону, компа і інету - останніх плодів західної цивілізації.
Потрібно чесно визнати і головне Російському Православ’ю - сучасну цивілізацію в її сьогоднішньому вигляді Російське Православ’я не створювало! Православ’є живе в світі, створеним ІНШИМИ! Звідси і всі нерозуміння Росії і росіян заходом, православ’ям всіх інших.
Це означає відсутність у православ’я свого виміру часу, тобто - ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО БУТТЯ, народженого нацією і державою, що здійснює БЕЗПЕРЕВНИЙ КУЛЬТУРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТИСК на її оточення століттями.
ЦЕ Є ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ континіум. Росія, за цими показниками НЕ МАЄ свого континіума. Звідси дуже просто ЗРОЗУМІТИ, з розпадом СРСР і його СИЛОВОГО впливу, Росія опинилася без друзів і союзників.
О Д Н А!
Тут криються її (Росії) образи на ближнє зарубіжжя. І НЕБАЖАННЯ ЦЕ БАЧИТИ і є найбільшою ШКОДОЮ, яке може нанести нинішнє офіційне Московське Православ’я Українській державі.
Мова йде про те, чи може релігійно-моральна парадигма соціуму, в купі з державою (в Україні), ЗДІЙСНЮВАТИ протягом століть і репродукувати ІЗ СЕБЕ цивілізаторські (культурно-економічні) цінності на ВСЮ СВОЮ ойкумену, на все її зіткнення і далі зовні.
Виступає чи вона в цьому випадку прогресором, або ж, як я говорив раніше, тільки користується ТИМ, що виробили ІНШІ цивілізації.
Але тоді ВОНА (в нашому прикладі Росія) не може бути визнана прогресором ЦИВІЛІЗАЦІЇ і не може бути, по суті, окремою цивілізацією, хіба що в якості цивілізації лихоліття.
Але з Росією ще набагато складніше. У 19 столітті за часів кавказьких воєн села і населення приміром Кабарди, Адигеї, Черкесії було куди багатші і цивільні сіл середньої Росії!
А при «возз’єднанні» України з Росією в 17 столітті рівень освіти і культури в Україні на порядки перевищував загальноросійський!
В історії Росії не виходить прирівняти імперського агресора з імперським прогресором (як з Римом), і вибудувати загальноросійську Православну Цивілізацію («Русский мир»).
В цьому випадку, якщо зводити православ’я до величини «Русского мира», виникають міжрелігійні і цивілізаційні тріщини вже в самому тілі Всієї Руси, наприклад у білорусів, третина яких з усього населення "чисті" католики - ЇХ КУДИ ДІВАТИ?
Фетіш Православ’я закриває шлях іншим слов’янам - тобто розмови про панславізм (ось де треба було б шукати і будувати свою Метацивілізацію) потрібно припинити і забути про них.
З усього видно, що реалізується цей найгірший сценарій російської містечковості, периферійності до західно-європейскої цивілізації.
А можна було б підійти до цієї проблеми так, як зробив Чингіз і тоді, як писав Вернадський, в мить ока монголосфера відродилася б знову від Карпат до Тихого океану!
І ось тепер всім питання, хто такий КИРИЛ, який будує «Русский мир»? І куди в цьому випадку дівати мусульман, буддистів, старообрядців і католиків з протестантами? Адже на території (мені цей вислів більше подобається) монголосфери існує природна напруга векторів індивідуумів спрямована на творення ЗАГАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ЖИТТЯ.
Чингіз ЦЕ ЗНАВ, ось чому при таких різних релігійних складових ЦЬОГО ПРОСТОРУ воно за життя одного покоління було зцементоване! І тумени монголів від Тихого океану до Адріатики пройшли як ніж в масло. Адже ЦЕ ПРИРОДНА територія арійців!
Для читачів буде одкровенням знати що, населення Русі не підтримувало "боротьбу своїх" князів проти монголів, а активно допомагало монголам! Князі просто ненавиділи народ, знищуючи всюди природний вічовий устрій! Народовладдя було їм вороже.
Наприклад, населення сіл навколо знаменитого Козельська забезпечувало монголів фуражем і продовольством, за що було відзначено найбільшими негативними спогадами княжих літописців.
Король Данило Галицький, ровесник Невського, все своє життя присвятив боротьбі з надніпрянцями, які НЕ ХОТІЛИ князівської влади, так як монголи були миліше, яким вони платили десятину збіжжям (просом, пшеницею) і звали монголів на допомогу проти Данила! А у княжих літописах все представлено так, що Данило Галицький лицар православний все життя боровся з монголами.
НІСЕНІТНИЦЯ!
Так і зараз всілякі літописці, всілякі Кирили свідомо не розуміючи метаісторичного підгрунтя тієї території, на якій живе великий народ від Тихого океану до Карпат, сує скрізь свою містечкову маячню, яка веде в цивілізаційний ТУПИК!
Якою має бути наша реакція на вояжі Кирила в Україну? Я б запропонував дивитись на це з точки зору парадоксу.
1. Якщо ми - націоналісти і хочемо розвалу Росії - то потрібно всіляко підтримувати проект Кирила – «Русского мира».
2. Якщо ми хочемо дружби з Росією та її процвітання - то всіляко повинні цей проект критикувати.
Парадокс? На перший погляд.
Ідея «Русского мира» викликана в першу чергу катастрофічним зменшенням слов’янського елементу в Росії, ментальним ступором через відрив від коріння і батьківщини України-Руси, не релігійністю самих росіян, неможливістю відмови головного державоутворюючого елемента Росії - московського чиновника від фікс ідеї – ідеології Третього Риму.
Просякнутий наскрізь цезаризм всіх елементів управління в Росії, теорія канонічних територій, поле функції російської мови та інше, знаходиться в вузькому ПОЛІ ВАРІАНТІВ розвитку, якщо такий розвиток в цьому випадку можливий ЗОВСІМ.
Так до кого ж звертається ця ідея «Русского мира»?
Якщо до офіційної Російської православної церкви - це одне.
Якщо до старообрядницької Російської православної церкви - це інше.
Якщо до Російської Зарубіжної православної церкви - це третє.
Якщо до Української автокефальної православної церкви - це зовсім інше.
Якщо до Української православної церкви Московського патріархату - це не одне і теж.
Якщо до Української православної церкви Київського патріархату - це не можливе.
Якщо до всіх - то це шарлатанство!
Якщо до православ’я, як до цивілізаційного світогляду східного слов’янства - ВОНО У НИХ РІЗНЕ:
- у білорусів воно одне
- в українців воно інше
- у росіян воно третє
- у російських старообрядців воно четверте
Уявляєте собі мозаїку східного Православ’я.
А кількісний покажчик.
Найбільшою церквою є Українська православна церква Київського патріархату!
Разом з Українською Православною церквою Московського патріархату це більш ніж половина всіх православних РУСЬКОЇ ЦЕРКВИ!
Отже, ідея «Русского мира» ВИВОДИТЬ ЗА РАМКИ компліментарності ВЕЛИКУ частину населення в самій Росії, не кажучи навіть про Україну, яку в 21 столітті ВЖЕ ВАЖКО назвати чисто православною країною, не кажучи вже про Білорусь, де третина населення «чисті» католики.
У самій Росії ця ідея призведе до розламів і зламу компліментарності між народами Росії та людьми різних вірувань, яка є, як це не здасться дивним, головним елементом, що зв’язує протягом тисячоліть територію від Карпат до Тихого океану, а не горезвісне самодержавіє, комунізм чи православ’я.
Не в спробах нової ролі патріарха в державі шлях Росії, це не його функція пастиря.
Підняти релігійність своєї пастви можна тільки новою євангелізацією, яка не поступається відточенню протестантським місіонерам, але для цього треба створити сам інститут місіонерства і корпус місіонерів.
А ось про це забули, або не хочуть, або не знають як, або не вміють.
В тему:
Перше чудо Ісуса Хреста: звільнення від алкоголю
Трипільська релігія
Воанергес: Церква дітей блискавки
Жид у вертепі
Учені довели: "фотографія" Ісуса Хреста - справжня!
Хрестос чи Христос? Відповідь дає Синайський кодекс IV століття
Швеція офіційно визнала файлообмін релігією
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта