Цей новий україномовний неглянцевий і негламурний журнал не є суто жіночим. Авторки й героїні видання адресують своє слово всім – чоловікам і жінкам, літнім людям і зовсім молодим. Всі вони люблять Україну і відчувають себе відповідальними за її майбутнє.
Кожен номер присвячено певній темі, його центральним матеріалом є МОНОЛОГИ - сповідь-розповідь головної героїні номеру, сучасної української жінки, яка готова поділитися з іншими своїми рецептами щастя.
Всі героїні журналу вирізняються оптимізмом, вірять в те, що не зовнішні обставини впливають на життя людини, а, навпаки, людина своїми вчинками, думками, установками творить світ навколо себе. Ці жінки знайшли своє місце в житті, досягли певних професійних висот. Втім, звання, посади й дисертації – тут не головне. Головне, щоб людина любила справу, якою займається, вважала її своїм покликання, привносила в роботу щось своє.
А ще всі героїні люблять Україну і відчувають себе відповідальними за її майбутнє.
2009 рік: Зустріч Перша. Тема номеру: Криза – це відродження
Ось цитата що пояснює, який зміст автори вкладають в це твердження.
„З власного досвіду нам відомо, що криза – це стан душі, розуму та тіла, коли не вже можна жити, як раніше, коли конче потрібно щось змінювати, передовсім у собі... Криза вимагає від нас світоглядних змін, відходу від стереотипів, відмови від чогось несуттєвого й не надто потрібного.Криза – це вибір нового життєвого шляху. Криза – це Відродження”.
“...впевнені, що кожен українець має надзвичайно міцну основку для такого Відродження. Це – історія нашого роду і народу, його традиції і риси характеру: непохитна воля, наполегливість, оптимізм, працьовитість, почуття гумору, вміння домовлятись”.
Через всі матеріали номеру червоною ниткою проходить думка, що нинішня економічна криза – це шанс для кожної людини окремо й людства загалом. Шанс змінитися на краще, стимул до самопізнання і розвитку.
В рубриці КОРІННЯ розповідається про подвижницю народного мистецтва дворянку Анастасію Семоградову, котра сто років назад заснувала в селі Скопці (нині Веселинівка Баришівського району на Київщині) кустарний осередок, що об’єднав сільських вишивальниць та килимарниць.
В традиційній рубриці ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ біонергетик Тетяна Кособлик продовжує розмову про відповідальність кожної людини за її власну долю, долю свого народу й усього людства. Цитата:
„Глобальною причиною економічної кризи є те, що сучасні люди дуже „заматеріалізовані”, прив’язані до матеріального – до грошей, коштовних речей, нових і не так вже потрібних технічних засобів. І за цими „дорогими цяцьками” ми часто не бачимо найголовнішого, того, заради чого приходимо на цю Землю. Відірвати нас від „мішка з добром” можливо лише таким чином - зробивши нам “боляче”. І ця біль буде нам „во благо”. Ми знову будемо здатні бачити головне, проявляти милість і милосердя, доброту, ніжність, любов”.
ГОЛОВНОЮ ГЕРОЇНЕЮ номеру є молода жінка, директор краєзнавчого музеї з невеличкого містечка Бобровиця Чернігівської області і дуже талановита поетеса ТЕТЯНА ЧЕРЕП. Про свої кризи та злети вона повідала в МОНОЛОГАХ:
„Людські історії – це найцікавіше в будь-якому музеї. Бо ж за кожним експонатом стоїть чиясь доля. Зовсім недавно у нас з’явилася дуже гарна скриня. Бабуся, якій вона належала, померла. А її донька материну хату вирішила продати. Але викинути скриню їй було жаль, й вона звернулася до нас – „візьміть, хай мамина скриня продовжує служити людям”. І ми обов’язково вказуємо, хто подарував той чи інший експонат. І звертаємо на це увагу відвідувачів, особливо дітей, щоб вони теж вчилися бути й щедрими, й уважними до минулого, й турбувалися про майбутнє... „
А ось один з Тетяниних віршів
ІВАНОВА ДРУЖИНА
В селі сміються всі з Івана.
Привіз собі із міста кралю.
Ач, напомадилась, рум’яна,
Справжнісінька вітринна ляля.
„Така корівки не подоїть,
Зрання сніданку не зготує”, -
Сусіди хлопцеві говорять.
Та балачок Іван не чує.
Йому як сонце є та жінка.
Тривожать душу очі сині.
Щебече щось до нього дзвінко
Його жона, його богиня.
А люди? Люди хай говорять.
Їм тільки дай на це причину.
Світає... Біля печі ходить
Міська Іванова дружина.
Також в номері рубрики КУХОННА РАДА, ЗДОРОВЕНЬКІ БУДЬТЕ (рецепти народної медицини), НАША ФІЛОСОФІЯ („добре там, де ми є”), СЛОВО ЧОЛОВІКА, МАМИНА ШКОЛА, СВОЇМИ РУКАМИ (ліпимо трипільський оберіг богині-матері своїми руками)
Засновники й автори журналу СЛОВО ЖІНКИ – Ганна Земко й Світлана Наконечна
Журнал СЛОВО ЖІНКИ можна придбати в редакції журналу:
Телефони: (067) 235 49 35, (044) 569 18 20
(096) 385 56 94, (044) 229 56 07
Електронна адреса: annaz.06 @ mail.ru
Адреса: 01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 7, кв. 5
Або передплатити, переказавши кошти на рахунок:
ФОП Клименко Тетяна Євгенівна,
тел. (044) 257-85-65
ЄДРПОУ 2449505923, р/р 26006580006490
в АКБ "ФОРУМ", м.КИЇВ МФО 322948,
вказавши призначення переказу –
“Передплата на журнал “Слово Жінки”.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
«Слово Жінки»: видання для тих, хто прагне мудро жити
Світ:
09080201e.jpg
Всі героїні журналу вирізняються оптимізмом, вірять в те, що не зовнішні обставини впливають на життя людини, а, навпаки, людина своїми вчинками, думками, установками творить світ навколо себе. Ці жінки знайшли своє місце в житті, досягли певних професійних висот. Втім, звання, посади й дисертації – тут не головне. Головне, щоб людина любила справу, якою займається, вважала її своїм покликання, привносила в роботу щось своє.
А ще всі героїні люблять Україну і відчувають себе відповідальними за її майбутнє.
2009 рік: Зустріч Перша. Тема номеру: Криза – це відродження
Ось цитата що пояснює, який зміст автори вкладають в це твердження.
„З власного досвіду нам відомо, що криза – це стан душі, розуму та тіла, коли не вже можна жити, як раніше, коли конче потрібно щось змінювати, передовсім у собі... Криза вимагає від нас світоглядних змін, відходу від стереотипів, відмови від чогось несуттєвого й не надто потрібного.Криза – це вибір нового життєвого шляху. Криза – це Відродження”.
“...впевнені, що кожен українець має надзвичайно міцну основку для такого Відродження. Це – історія нашого роду і народу, його традиції і риси характеру: непохитна воля, наполегливість, оптимізм, працьовитість, почуття гумору, вміння домовлятись”.
Через всі матеріали номеру червоною ниткою проходить думка, що нинішня економічна криза – це шанс для кожної людини окремо й людства загалом. Шанс змінитися на краще, стимул до самопізнання і розвитку.
В рубриці КОРІННЯ розповідається про подвижницю народного мистецтва дворянку Анастасію Семоградову, котра сто років назад заснувала в селі Скопці (нині Веселинівка Баришівського району на Київщині) кустарний осередок, що об’єднав сільських вишивальниць та килимарниць.
В традиційній рубриці ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ біонергетик Тетяна Кособлик продовжує розмову про відповідальність кожної людини за її власну долю, долю свого народу й усього людства. Цитата:
„Глобальною причиною економічної кризи є те, що сучасні люди дуже „заматеріалізовані”, прив’язані до матеріального – до грошей, коштовних речей, нових і не так вже потрібних технічних засобів. І за цими „дорогими цяцьками” ми часто не бачимо найголовнішого, того, заради чого приходимо на цю Землю. Відірвати нас від „мішка з добром” можливо лише таким чином - зробивши нам “боляче”. І ця біль буде нам „во благо”. Ми знову будемо здатні бачити головне, проявляти милість і милосердя, доброту, ніжність, любов”.
ГОЛОВНОЮ ГЕРОЇНЕЮ номеру є молода жінка, директор краєзнавчого музеї з невеличкого містечка Бобровиця Чернігівської області і дуже талановита поетеса ТЕТЯНА ЧЕРЕП. Про свої кризи та злети вона повідала в МОНОЛОГАХ:
„Людські історії – це найцікавіше в будь-якому музеї. Бо ж за кожним експонатом стоїть чиясь доля. Зовсім недавно у нас з’явилася дуже гарна скриня. Бабуся, якій вона належала, померла. А її донька материну хату вирішила продати. Але викинути скриню їй було жаль, й вона звернулася до нас – „візьміть, хай мамина скриня продовжує служити людям”. І ми обов’язково вказуємо, хто подарував той чи інший експонат. І звертаємо на це увагу відвідувачів, особливо дітей, щоб вони теж вчилися бути й щедрими, й уважними до минулого, й турбувалися про майбутнє... „
А ось один з Тетяниних віршів
ІВАНОВА ДРУЖИНА
В селі сміються всі з Івана.
Привіз собі із міста кралю.
Ач, напомадилась, рум’яна,
Справжнісінька вітринна ляля.
„Така корівки не подоїть,
Зрання сніданку не зготує”, -
Сусіди хлопцеві говорять.
Та балачок Іван не чує.
Йому як сонце є та жінка.
Тривожать душу очі сині.
Щебече щось до нього дзвінко
Його жона, його богиня.
А люди? Люди хай говорять.
Їм тільки дай на це причину.
Світає... Біля печі ходить
Міська Іванова дружина.
Також в номері рубрики КУХОННА РАДА, ЗДОРОВЕНЬКІ БУДЬТЕ (рецепти народної медицини), НАША ФІЛОСОФІЯ („добре там, де ми є”), СЛОВО ЧОЛОВІКА, МАМИНА ШКОЛА, СВОЇМИ РУКАМИ (ліпимо трипільський оберіг богині-матері своїми руками)
Засновники й автори журналу СЛОВО ЖІНКИ – Ганна Земко й Світлана Наконечна
Журнал СЛОВО ЖІНКИ можна придбати в редакції журналу:
Телефони: (067) 235 49 35, (044) 569 18 20
(096) 385 56 94, (044) 229 56 07
Електронна адреса: annaz.06 @ mail.ru
Адреса: 01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 7, кв. 5
Або передплатити, переказавши кошти на рахунок:
ФОП Клименко Тетяна Євгенівна,
тел. (044) 257-85-65
ЄДРПОУ 2449505923, р/р 26006580006490
в АКБ "ФОРУМ", м.КИЇВ МФО 322948,
вказавши призначення переказу –
“Передплата на журнал “Слово Жінки”.
Вартість річної передплати (6 номерів) - 78 грн
В тему:
Ми – арії, новий український етнос!
Як отримати журнал «Перехід-IV» №13 з аудіодиском
Як передплатити «Народний Оглядач»
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта