Немолоде і нестаре: до широкого вжитку ввійшло лише наприкінці 19 ст., тоді як пік формування націй припадає на кінець 18 - початок 19 ст., у час, коли світ обирає за свою панівну філософію - романтизм. Саме романтизм робить ставку на вільну, сильну і неповторну індивідуальність, а отже, і на таку саму вільну, незалежну і самодостатню державу.
Сучасний словник іншомовних слів (К. 2000) так тлумачить цей термін (за яким новопосталі держави і сформовані нації: „націоналізм 1) поняття, що охоплювало патріотизм, активну національну свідомість, боротьбу за самостійну державу; 2) ідеологія і політика, в основу якої покладено ідеї переваги національних інтересів над усіма іншими”.
У часи панування комуністичної ідеології у це слово - символ вільної нації і держави - складено спотворене значення хоча б тому, що комунізм - це нищення націй і держав. Із виникненням нових держав на попелищі імперії СРСР у слово „націоналізм” повернулося його звичне семантичне поле із базовим значенням патріотизм. Дивним і незрозумілим на такому тлі лінгвістично-політичного значення слова „націо6налізм” є тези нашого Президента, виголошені на зустрічі в Нью-Йорку з керівниками американських єврейських організацій: „ Ми виступаємо проти будь-яких проявів націоналізму і національної нетерпимості - в Україні існує повага до усіх нацменшин”. З огляду на зазначене, Президентові слова свідчать проти нього: йому або невідоме значення слова „націоналізм”, або Президент демонструє колоніяльне мислення, вживаючи цю лексему у спотвореному значенні. Це, своєю чергою, суперечить часто вживаному у його лексиконі слову „нація”. Отож із ким збирається боротися Президент? Із цією нацією, що заманіфестувала себе на Майдані?
Із власною державою, яка постала найперше завдяки змаганням націоналістів у продовж 20 ст.
Слово повстає проти Вас, пане Президенте. Воно потребує правдивих смислів, як ми, українці, потребуємо втілення в життя наших українських інтересів хоча б тому, що наша країна має назву титульного етносу, а не якоїсь меншини. Ми на своїй землі, а вони - на нашій. У свій монастир із чужим статутом не пускають, хіба що це вже не наш монастир. Ось так, вживши слово „націоналізм” у невластивому значенні, можна позбутися власного дому. Але ж ми не бомжі...
Ірина Фаріон, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови НУ “Львівська політехніка”
Шукаєте ключ до вічної молодості та переходу на новий рівень свідомості? У цьому епізоді розкриваємо потужний секрет ельфів – тральфамадорський оптимізм. Дізнайтесь, як перетворити своє минуле на...
Про убиті значення слова “націоналізм”
Світ:
05092204s.jpg
Сучасний словник іншомовних слів (К. 2000) так тлумачить цей термін (за яким новопосталі держави і сформовані нації: „націоналізм 1) поняття, що охоплювало патріотизм, активну національну свідомість, боротьбу за самостійну державу; 2) ідеологія і політика, в основу якої покладено ідеї переваги національних інтересів над усіма іншими”.
У часи панування комуністичної ідеології у це слово - символ вільної нації і держави - складено спотворене значення хоча б тому, що комунізм - це нищення націй і держав. Із виникненням нових держав на попелищі імперії СРСР у слово „націоналізм” повернулося його звичне семантичне поле із базовим значенням патріотизм. Дивним і незрозумілим на такому тлі лінгвістично-політичного значення слова „націо6налізм” є тези нашого Президента, виголошені на зустрічі в Нью-Йорку з керівниками американських єврейських організацій: „ Ми виступаємо проти будь-яких проявів націоналізму і національної нетерпимості - в Україні існує повага до усіх нацменшин”. З огляду на зазначене, Президентові слова свідчать проти нього: йому або невідоме значення слова „націоналізм”, або Президент демонструє колоніяльне мислення, вживаючи цю лексему у спотвореному значенні. Це, своєю чергою, суперечить часто вживаному у його лексиконі слову „нація”. Отож із ким збирається боротися Президент? Із цією нацією, що заманіфестувала себе на Майдані?
Із власною державою, яка постала найперше завдяки змаганням націоналістів у продовж 20 ст.
Слово повстає проти Вас, пане Президенте. Воно потребує правдивих смислів, як ми, українці, потребуємо втілення в життя наших українських інтересів хоча б тому, що наша країна має назву титульного етносу, а не якоїсь меншини. Ми на своїй землі, а вони - на нашій. У свій монастир із чужим статутом не пускають, хіба що це вже не наш монастир. Ось так, вживши слово „націоналізм” у невластивому значенні, можна позбутися власного дому. Але ж ми не бомжі...
Ірина Фаріон, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови НУ “Львівська політехніка”
----------------------------------------------------
В тему:
Ющенко проти українського націоналізму
Зверніть увагу
Тральфамадорський оптимізм – ключ до набуття свідомості ельфа, або Чому наше минуле – суцільний позитив (подкаст)