Зображення користувача Альберт Саїн.
Альберт Саїн
  • Відвідувань: 2
  • Переглядів: 2

ЕСЕ (Популяризатор) - Іван Охлобистін

Охлобистін (Іоанн) Іван Іванович (рос. Охлобыстин, Иван Иванович; народ. будинок відпочинку Поленово, Тульська областьСРСР)  — священнослужительРосійської Православної Церкви, тимчасово заборонений у служінні, російський актор, режисер, сценарист і журналіст. Псевдоніми: Іван, Іван Чужий, Леопольд Розкішний.

Відомий своєю гомо- й українофобією.

 

 

 

 

Життєпис

Його батько був 62-річним головним лікарем, а мати — 19-річною студенткою. Після закінчення школи Охлобистін вступив до ВДІК. Після служби в армії (служив у ракетних військах в Ростові-на-Дону) відновився в інституті і повністю поринув у громадську роботу. За короткий термін він навіть був обраний секретарем Союзу кінематографістів СРСР[Джерело?]. В 1992 році закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня Таланкіна). Його акторським дебютом стала картина «Нога» (реж.Н. Тягунов) — він отримав приз за кращу роль на фестивалі «Молодість-91». Перший же сценарій Охлобистіна до фільму «Виродок» (реж. Р. Качанов) отримав номінацію на престижне «Зелене яблуко, золотий листок». Перша повнометражна режисерська робота Охлобистіна — «Арбітр» (з саундтреком гуртів «Пикник» і«Оберманекен») — отримала нагороду «Кінотавр» в категорії «Фільми для обраних». Також брав участь у театральних постановках. 16 лютого 1996 року у МХАТівідбулася прем'єра вистави за п'єсою Івана Охлобистіна «Злочинниця, або Крик дельфіна» (у постановці М. Єфремова).

Вдома у Охлобистіна є міні-колекція рушниць. Також актор має пристрасть до гарних годинників і мобільних телефонів.[Джерело?] Входить до Союзу мисливців і рибалок Росії, а крім того — у Міжнародній асоціації айкідо кеку реммей. Захоплюється ювелірною справою. За політичними переконаннями є монархістом.

В 2001 році в Ташкентській єпархії РПЦ висвячений на священика.

Одружений на актрисі Оксані Арбузовій з 1995 року.

Зараз у подружжя підростають шестеро дітей — два сина (Василь і Сава) і чотири дочки (Анфіса, Євдокія, Варвара та Іоанна).

Нагороди та недавні роботи

За свою кінематографічну діяльність Іван Охлобистін має 17 нагород за найкращу режисуру, 9 нагород за найкращу акторську роль і 21 нагороду за найкращий сценарій.

Останніми його роботами в кіно, як сценариста, стали картини «ДМБ» (реж. Р. Качанов), «Даун Хаус» (реж. Р. Качанов), «Сміттяр» (реж. Г. Шенгелія).

В 2007 році на екранах з'явився фільм «Параграф 78» (реж. М. Хлебородов), знятий за сценарієм Охлобистіна, який він написав ще в 1995 році.

Одна з останніх ролей — роль заввідділенням Андрія Бикова, серіал — «Інтерни».

Відхід від кінематографа

Охлобистін пробував свої сили в політиці. Був членом екологічної партії «Кедр», яка йшла у владу з метою відродити в Росії інститут монархії. [Джерело?]

У вересні 2011 р. Охлобистін заявив, що збирається висунути свою кандидатуру на президентських виборах РФ у 2012 році.

Свою прихильність до православ'я Охлобистін зробив публічним надбанням в 1998 році, ставши ведучим телепередачі «Канон». На початку 2001 року вийшов фільм «Даун Хаус» з його участю, і в цей же час стає відомо, що Охлобистін висвячений на священика архиєпископом Ташкентським Володимиром (Ікімом). Відбулася ця подія в Ташкентській єпархії. В кінці року Охлобистін повернувся до Москви, де влаштував презентацію свого короткометражного фільму про князя Данила. Причому це був перший фільм із циклу «Житія святих», в якому повинно бути, за задумом Охлобистіна, 477 серій.[Джерело?] У тому ж 2001 році Президент Росії Володимир Путін нагородив Охлобистіна іменним золотим годинником N 239 «За заслуги перед Вітчизною».[Джерело?]

Сан священнослужителя Охлобистін прийняв будучи вельми популярним актором і сценаристом. Оскільки православ'я негативно ставиться до акторської діяльності[Джерело?], Іван на час залишив цю професію і виступав лише в ролі сценариста. Проте до 2008 року Охлобистін знову повернувся до акторської діяльності, пояснюючи це потребою заробітку.

У 2005 році вийшла його книга «XIV принцип», написана в жанрі фантастики.

Теперішній час

До 2005 року отець Іоанн служив у храмі святителя Миколая в Заяіцькому, що розташований на Раушській набережній річки Москва. Після — в храмі Софії Премудрості Божої на Софійській набережній.

Веде передачу «Зграя» на радіостанції Російської служби новин. Веде колонку в мультимедійному співтоваристві «Сноб».

Гаріком Сукачовим знятий фільм «Будинок Сонця» за сценарієм Охлобистіна.

У фільмі «Змова», який зняв режисер Станіслав Лібін, Іван Охлобистін виконав роль Григорія Распутіна.

Зараз Охлобистін знову активно включився у знімальний процес. В 2009 році вийшли відразу кілька фільмів з його участю: «Пуля-дура», відбулася прем'єра фільму «Цар». Знімається в головній ролі телесеріалу «Інтерни»

26 листопада 2009 року в новинних стрічках з'явилося повідомлення про те, що Охлобистін попросив Патріарха Кирила звільнити його від служіння через «внутрішні протиріччя»[4].

8 лютого 2010 року Патріарх Кирил, на прохання самого Івана Охлобистіна, відсторонив його від священнослужіння, заборонивши носіння одежи священника та єрейського хреста. Патріарх відзначив, що якщо священик Іоанн Охлобистін зробить «остаточний і однозначний вибір на користь пастирського служіння», то його тимчасова заборона в служінні може бути знята.

Погляди

Під час Євромайдану, у своєму акаунті, в мікроблозі Твіттер, висловив пітримку спецпідрозділу «Беркут» у боротьбі з народом, аргументувавши це словами: «Солдати не винні, вони виконують наказ». Також, Охлобистін зазначив, що, якщо б був в Україні, то уже почав би формувати альтернативний уряд на південно-східній частині України. Через деякий час Охлобистін зізнався, що був не правий і попросив вибачення у всіх, кого такі висловлювання образили. Також він написав, що і росіяни і українці солідарні в одному — «ловити Януковича і судити, як бандита і зрадника».

Охлобистін неодноразово публікував в соціальних мережах повідомлення україноненависницького і шовіністичного характеру. Так, зокрема, до авторства Охлобистіна входять такі висловлювання:

« Звірі, сп'янілі від пролитої крові своїх співвітчизників, зомбі, одурманені євросодомською брехнею, скнари, обкрадені країною ідіотки Псакі і володаря зла Обами, юди, які зрадили слов'янський світ, адепти сатани. (про українців)  »
« Я хочу щоб у вас попідривали усі енергоблоки, щоб ви всі повмирали. (у зверненні до українців)  »

Фільмографія

Актор

  • 1983 — Обіцяю бути! — Міша Стрекозін
  • 1989 — Маркун (короткометражний)
  • 1991 — Нога — Валера Мартинов (під псевдонімом Іван Чужой)
  • 1992 — Арбітр — Андрій
  • 1993 — Виходець з метро
  • 1993 — Над темною водою (під псевдонімом Іван Чужой) — син Лева
  • 1994 — Хоровод
  • 1995 — Манія Жизелі (під псевдонімом Леопольд Розкішний) — Серж Лифар
  • 1995 — Притулок комедіантів — Іван
  • 1996 — Чоловік для молодої жінки — режисер
  • 1997 — Старі пісні про головне 2 (ТБ)
  • 1997 — Криза середнього віку — кримінальний бос, морячок
  • 1997 — Три історії — лікар
  • 1998 — Хто, якщо не ми — патологоанатом
  • 1998 — Мама, не горюй — племінник
  • 1999 — «8 1/2 $» — Гера Кремів
  • 1999 — Максиміліан — професор
  • 2000 — ДМБ — особіст-контррозвідник
  • 2000 — Замість мене — водила з острова
  • 2001 — Даун Хаус — Парфен Рогожин
  • 2001 — Чорна кімната
  • 2007 — Змова — Григорій Распутін
  • 2009 — Пуля-дура — Стас (Дзен)
  • 2009 — Шалений янгол — Кеша, помічник Муромцева
  • 2009 — Пітерські канікули
  • 2009 — Фига.Ro
  • 2009 — Цар — Вассіан
  • 2009 — Бєляєв
  • 2009 — Іронія любові — орнітолог Котелевський
  • 2009 — Москва, я люблю тебе!
  • 2010 — Псевдонім для героя
  • 2010 — Generation П — Малюта
  • 2010 — Будинок Сонця — лектор
  • 2010 — Чапаєв Чапаєв — Чапаєв
  • 2010 — Поцілунок крізь стіну
  • 2010 — Інтерни — лікар-терапевт Андрій Євгенович Биков
  • 2011 — Службовий роман. Наш час — психолог
  • 2011 — Суперменеджер, або Мотика долі — олігарх Генріх Робертович Штерн (Торін)
  • 2012 — Соловей-Розбійник — Соловей-Разбойник

В тему:

Модель психіки

Модель психіки ЕСЕ - Гюго

1. Етико-сенсорний Екстраверт, (Популяризатор)

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи