Шляхетність лицаря ТРИГЛАВА Православного Роду

Поняття шляхетності як головної чесноти характерного козака у Православному роді є однією з базових основ творення особистості.

Проходячи різні рівні посвят (ініціацій), козак вбирає у себе гармонію світового закону Прави. Відповідно, маючи у душі відчуття предківського родового закону, він вже не може переступити через нього і діяти так, як вимагають неписані, брутальні закони сьогоднішнього суспільства (обдури, вкради тощо…). Стикаючись із підлістю непосвячених, він повинен пам'ятати Закон Воїнів, який зобов'язує із шляхетними (чесними) людьми чинити шляхетно, а з підлими - по справедливості.



У давнину розуміння шляхетності вимагало від Воїна, навіть при з'ясуванні стосунків, вибирати шляхетну зброю (шаблю, меч), а покидьків можна було бити і канчуками. Гідність та лицарство породжує СЛАВУ, славу, яка стає великим надбанням майбутніх нащадків, гордістю предків та доказом безмежної відданості Рідним Богам. Кожен помисел воїна є індикатором рівня його шляхетності, і, відповідно, посвяти. Наскільки відбувається самовіддана праця над власним духом, тілом та розумом, настільки стає досконалим мистецтво бою і життя Лицаря-Воїна. Коли наставав момент істини (випробування чи бою), честь Роду була однією з головних святинь життя шляхетного Воїна. Лише безстрашного та гідного Лицаря-козака вела Мати Слава до війська Перунового, де його з гордістю зустрічали могутні Воїни-предки. Звертаючись до українського лицарства, хочеться нагадати варнові (характерні, притаманні) риси тих, кого покон Рідної Православної Віри відносить до шляхетних родин нашого Роду.



Кожен варновий щабель має свою еліту, яка характеризується спільними якостями: Благородством, Чесністю, Мудрістю, Гідністю, Самоповагою, Працьовитістю. Дуже важливо підтримувати такі шляхетні родини шляхом одруження молодят із відповідних сімей. Сьогоднішнє суспільство породило лжееліту, яка абсолютно безпідставно вважає себе аристократією нашого народу. Загарбавши собі весь національний достаток, вона упирем тримається на горлі збідованого народу. Хизуючись цим, така "еліта" насправді є прототипом "Пузирів", а зовсім не князями Острозькими чи Вишнивецькими. Шляхетність - це чеснота, яка вирізняє людей, котрі знайшли свій шлях, усвідомили свою варну і віддано та чесно працюють на благо свого Роду, нації. Покон Рідної Православної Віри свято шанує чесну працю кожної людини, яка шанує Рідних Богів, дотримується законів та чеснот своєї варни.



Шляхетний спеціаліст - це добрий господар, поважний чоловік, хороший батько. Він цінує свою роботу і чужу працю. Його мудрість - це життєвий досвід, спостереження за навколишнім світом, а також використання звичаєвих законів Роду. Українські села багаті на таких господарів. В радянські часи саме їх вивозили до Сибіру, як кулаків. Шляхетний господар має достатні матеріальні цінності, твердо усвідомлює свою національну приналежність, розпоряджається своїм достатком не як багатством заради багатства, а як засобом для створення робочих місць та меценацтва, прагнучи залишити по собі великі діючі та прибуткові підприємства, фірми, організації для добробуту родини, спільноти, народу. Шляхетність цієї варни відзначається чесністю, гідністю, патріотизмом, освіченістю, працьовитістю.



Шляхетний лицар - це воїн, адміністратор, головною рисою якого є відповідальність перед спільнотою за організацію державного устрою та справедливого контролю. Справжній шляхетний козак (аристократ, кшатрій) - це людина, в якої свідомість чітко направлена на становлення, збереження та розвиток нації, підтримання та створення добробуту, відстоювання інтересів нації на міжнародному рівні, чітке дотримання високоморальних норм, строгі вимоги до власної особистості. Цьому стану притаманні: висока освіченість, благородність, самоповага, жертовність, глибока національна самосвідомість, відданість обраному шляху. Для цих особистостей нація - понад усе. Жити у власній країні, очолюваній ницими представниками торгівців-лихварів і заляканих працівників (рабів), для них означає вічну війну. І ніякі гроші, посади та інші принади не змінять стилю їхньої поведінки. Зрозуміло, що таких особистостей сьогодні при владі немає. А якщо і є ті одиниці, то реального впливу на "масу Пузирів" (сьогоднішню владу) вони не мають, а натомість по одинці воюють з виставленими саме для них вітряками. При варновому розподілі суспільства шляхетність Воїнів є запорукою високорозвиненої держави.



Шляхетний Волхв - особистість високої якості, яка завжди дотримується морально-етичних законів Права - справжній високоосвічений Вчитель, взірець духовності із вродженою гідністю, самоповагою, високою культурою стосунків. Це творча натура, здатна відчувати красу, гармонію Всесвіту. До таких особистостей ще до моменту спілкування (на інтуїтивному рівні) відчувається повага та шана. Шляхетність натури (справжній аристократизм) є вродженим надбанням, генетично переданим предками. Родини волхвів-аристократів - це великий здобуток нації, свідчення високого розвитку та глибокої духовності народу. Такі династії славлять націю впродовж тисячоліть у світовій спільноті.



Характерне козацтво






В тему:



Метафізичні основи Третього Гетьманату



Авторитарна модель управління з точки зору сучасного менеджменту



Варнова самоорганізація і принцип Пітера

Гравець: 
Народний Оглядач

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка